Аптечна логістика замість аптечної інфраструктури: що означає фармпроєкт «Укрпошти» для ринку

АТ «Укрпошта» оголосила про намір розвивати два фармацевтичні напрями — мережу аптечних точок та сервіс доставки лікарських засобів «Укрпошта. Аптека». Компанія заявляє про мету забезпечити повне покриття країни до кінця березня 2026 року, зосередившись насамперед на сільській місцевості, де приватна аптечна інфраструктура скорочується через низьку рентабельність.

Ініціатива позиціонується як соціальний проєкт із розширення доступу до лікарських засобів. Водночас для фармацевтичного сектору вона означає значно більше, ніж новий канал доставки.

Що саме планує «Укрпошта»

Проєкт передбачає два напрями. Перший — відкриття аптечних точок у відділеннях, насамперед у населених пунктах, де приватні аптеки припинили діяльність. Другий — запуск сервісу «Укрпошта.Аптека», що дозволить замовляти лікарські засоби через сайт, кол-центр або у відділенні.

Згідно із заявленою моделлю, препарати не зберігатимуться у відділеннях постійно, а доставлятимуться під конкретні замовлення. Компанія планує використати існуючу логістичну інфраструктуру, яка охоплює близько 26 тисяч населених пунктів, включно з територіями, куди виїжджають пересувні відділення.

Закупівля спеціалізованих сумок, температурних елементів і логерів для контролю температури свідчить про підготовку до роботи з препаратами, що потребують дотримання холодового ланцюга. Це автоматично підвищує вимоги до операційних процесів.

Регуляторні питання — ключ до реалізації

Запуск аптечного напряму неможливий без змін до нормативної бази. Наразі залишаються відкритими питання:

• чи отримуватиме «Укрпошта» ліцензію на загальних підставах;
• як регулятор забезпечить рівні конкурентні умови між державним оператором і приватними мережами;
• чи не створить проєкт прецедент для входу інших непрофільних структур у фармацевтичну діяльність.

Для професійного середовища принципово важливо, щоб державний статус не перетворився на конкурентну перевагу, яка може вплинути на баланс ринку.

У ширшому контексті ініціатива виходить за межі окремого проєкту і фактично ставить питання про нову модель доступу до лікарських засобів у країні. Якщо раніше ключовим елементом аптечної інфраструктури була фізична присутність аптечного закладу, то запропонований підхід робить ставку на логістичну доступність. Це означає потенційний перехід від традиційної мережі як основного каналу до комбінованої моделі, у якій фармацевтична послуга частково відокремлюється від стаціонарної аптеки. Саме тому дискусія навколо проєкту стосується не лише конкуренції, а й майбутньої структури ринку.

Логістика ліків — більше ніж доставка

Модель «під замовлення» з мінімальним зберіганням у точках обслуговування потенційно знижує частину операційних ризиків. Проте вона не знімає ключових вимог до фармацевтичної логістики.

Серед викликів — забезпечення безперервного температурного контролю, визначення відповідальності у разі порушення умов транспортування, а також процедури повернення чи заміни препаратів.

Для ринку критично, щоб логістичні стандарти відповідали саме аптечним вимогам, а не типовим стандартам поштових відправлень.

У цій моделі особливої ваги набуває питання збереження професійної складової аптечної діяльності. Якщо логістична функція починає домінувати над фармацевтичною послугою, виникає ризик поступового розмивання ролі фармацевта як учасника фармакотерапії. Аптека — це не лише точка отримання лікарських засобів, а місце професійної консультації, контролю взаємодій і безпеки терапії. Саме тому при розбудові нових каналів доступу критично важливо не звести аптечну діяльність до формату доставки.

Ризик витіснення малих аптек

У сільській місцевості, де аптечний бізнес уже працює на межі рентабельності, поява державного оператора з масштабною інфраструктурою може змінити економіку локальних ринків. З одного боку, це може підвищити доступність лікарських засобів. З іншого — існує ризик зниження мотивації приватних гравців залишатися у малих населених пунктах і зростання залежності громад від одного постачальника.

Асортимент і реімбурсація

Поки що відсутня чіткість щодо операційної моделі сервісу:

• чи працюватиме він із повним спектром рецептурних препаратів;
• як буде інтегровано електронний рецепт;
• чи підключатиметься сервіс до програм реімбурсації;
• яким чином здійснюватиметься відпуск у пересувних відділеннях.

Саме ці параметри визначатимуть, чи стане проєкт повноцінною аптечною послугою, чи залишиться логістичним каналом доставки.

Фінансова модель і рівні правила гри

Попри заявлену прибутковість компанії, для фармацевтичного ринку важливо розуміти економіку нового напряму: чи буде він самоокупним, чи не потребуватиме прихованого субсидування та чи не створить нерівних умов для приватних аптек.

Проєкт «Укрпошти» може стати важливим експериментом у пошуку нових моделей доступу до лікарських засобів, особливо для територій із обмеженою аптечною інфраструктурою. Водночас його реальний вплив визначатиметься не масштабом логістики, а тим, наскільки новий формат зможе інтегруватися у професійні стандарти фармацевтичної діяльності. Для ринку це питання не лише конкуренції чи регуляції — йдеться про баланс між розширенням доступності та збереженням ролі аптеки як елементу системи охорони здоров’я.

Читайте також Ліки поштою: розширення доступності?