Аптека як точка опори: чому психологічний мікроклімат колективу став питанням виживання
Сьогодні фармацевти працюють у реальності, де професійне навантаження давно вийшло за межі посадових інструкцій. Війна зробила аптеку місцем підвищеної емоційної напруги: сюди приходять люди з болем, страхом, агресією, а іноді — з відчаєм. Паралельно працівники аптек живуть у тій самій реальності — з повітряними тривогами, новинами з фронту, тривалим стресом і невизначеністю завтрашнього дня.
У таких умовах навіть дрібні подразники починають діяти сильніше. Зауваження керівника, повторювані обов’язки, конфлікт із колегою чи складний відвідувач можуть сприйматися значно гостріше, ніж раніше. Часто це не справжнє розчарування в професії, а прояв накопиченої втоми та емоційного виснаження. Хронічний стрес впливає не лише на настрій, а й на когнітивні функції: знижується концентрація уваги, зростає кількість помилок, складніше ухвалювати рішення і стримувати емоції.
Саме тому внутрішня атмосфера в аптечному колективі перестає бути «другорядною темою». Вона безпосередньо впливає і на стан самих фармацевтів, і на якість допомоги пацієнтам.
Психологічний мікроклімат — це щоденне відчуття людини на роботі. Чи комфортно їй спілкуватися з колегами? Чи не боїться вона висловити власну думку? Чи може розраховувати на підтримку в складній ситуації? Це атмосфера довіри або, навпаки, прихованої напруги, яка відчувається навіть без слів.
У воєнний час значення цього чинника зростає в рази. Коли зовнішній світ нестабільний і небезпечний, робочий колектив може стати або додатковим джерелом стресу, або простором відносної безпеки. Аптека зі здоровим психологічним кліматом допомагає працівникам утримувати внутрішню рівновагу, знижує рівень емоційного вигорання і підтримує професійну стійкість.
Психологічний мікроклімат формується під впливом багатьох чинників, але ключовими залишаються три. Перший — це особистісні риси й цінності кожного працівника. У колективі усі люди різні: за характером і темпом роботи, за психологічним статусом та рекцією на стрес. У складних умовах ці відмінності стають більш помітними й можуть як доповнювати одне одного, так і провокувати конфлікти.
Другий чинник — характер взаємин між працівниками. Там, де переважають доброзичливість і взаємодопомога, колектив здатен витримувати значно більші навантаження. Натомість атмосфера прихованого суперництва, пліток і недовіри рано чи пізно призводить до конфліктів, професійного вигорання і плинності кадрів.
Третій, вирішальний чинник — поведінка керівника. Стиль управління завідувача аптеки, його здатність чути підлеглих, справедливо розподіляти навантаження й визнавати зусилля команди безпосередньо впливають на психологічний стан колективу. Навіть за складних зовнішніх обставин керівник може або стабілізувати ситуацію, або, навпаки, посилити напругу.
Не варто недооцінювати й фізичні умови праці. Погане освітлення, шум, холоднеча чи спека, тісний простір поступово підвищують дратівливість і знижують стресостійкість, що зрештою відбивається на міжособистісних стосунках.
Повністю уникнути конфліктів у роботі неможливо, особливо в умовах війни. Однак їх можна зробити керованими й менш руйнівними. Важливо, щоб кожен працівник чітко розумів свої обов’язки, зону відповідальності та очікування керівництва. Невизначеність і нечіткі правила часто стають ґрунтом для взаємних претензій.
Не менш важливою є прозорість управлінських рішень. Коли колектив розуміє логіку дій керівника і бачить спільну мету, рівень напруги знижується. Справедливе визнання зусиль працівників — навіть у формі простої подяки — має значний психологічний ефект у період, коли ресурси людей обмежені.
Найбільш конструктивним підходом до вирішення конфліктів залишається співробітництво. Готовність вислуховувати різні точки зору і шукати рішення, яке враховує інтереси сторін, формує довіру й зміцнює команду. Натомість примус і тиск лише поглиблюють протистояння.
Здоровий психологічний мікроклімат не виникає раптово. Він формується з дрібниць — стилю спілкування, підтримки ініціативи, готовності допомогти колезі в складний момент. Важливу роль відіграє залученість працівників до спільних заходів: навчання, тімбілдінгу.
У воєнний час особливо цінним стає відчуття людяності на роботі. Коли в колективі прийнято говорити відкрито, але з повагою, коли є простір для емоцій і взаємної підтримки, аптека перестає бути лише місцем роботи. Вона стає точкою опори, яка допомагає людям зберігати професійну гідність і внутрішню рівновагу.
Психологічний мікроклімат — це своєрідний колективний імунітет аптеки. У період війни він визначає не лише ефективність роботи, а й здатність фармацевтів витримати тривале навантаження та залишатися в професії.
А який мікроклімат у вашому колективі – тест допоможе з'ясувати ситуацію.
Тест визначення психологічного клімату в колективі
а) завжди з гарним настроєм;
б) з гарним настроєм частіше, ніж з поганим;
в) з байдужістю;
г) з поганим частіше, ніж з гарним;
д) завжди з поганим настроєм.
а) так, подобаються;
б) багато хто подобається, деякі – ні;
в) байдуже;
г) деякі подобаються, але багато хто – ні;
д) ніхто не подобається.
а) ніколи не буває;
б) рідко буває;
в) мені все одно де працювати;
г) часто буває;
д) думаю про це постійно.
а) роботою цілком задоволений;
б) швидше задоволений, ніж незадоволений;
в) робота мені байдужа;
г) швидше незадоволений, ніж задоволений;
д) зовсім незадоволений роботою.
а) дуже добре;
б) добре;
в) байдуже;
г) швидше незадоволено;
д) дуже погано.
а) переконує, радить, чемно просить;
б) частіше у ввічливій формі, іноді грубо;
в) мені це байдуже;
г) частіше в грубій формі, іноді чемно;
д) у грубій формі, що принижує гідність.
За відповідь на кожне питання отримуєте стільки балів, якій номер відповіді обрали: а – 1, б – 2, в – 3, г – 4, д – 5.
Загальна кількість балів:
6-12 балів – людина високо оцінює психологічний клімат у колективі та людей, з якими працює;
13-18 балів – людині швидше байдуже щодо психологічного клімату в колективі, імовірно, є інша група, де спілкування для неї значуще;
19-30 балів – людина оцінює психологічний клімат у колективі як дуже поганий.
Читайте також Емоційне вигорання у фармацевтів: стратегія профілактики та подолання.