Євросоюз відходить від принципу «ціна понад усе», поки Україна запроваджує правило трьох найнижчих цін

«Європейський парламент офіційно заявив про відхід від принципу «найнижча ціна — головне» у закупівлях критично важливих лікарських засобів. Йдеться насамперед про генерики, де роками домінувала логіка: чим дешевше — тим краще, — пише на своїй сторінці у Facebook Сергій Кузьміних, Голова підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування. — ЄС переходить до підходу MEAT — коли разом із ціною враховуються безпека постачання, стійкість ланцюгів, диверсифікація та локалізація виробництва.

Це пряме визнання: орієнтація лише на мінімальну ціну не захищає від дефіциту ліків.

ЦЕ ВАЖЛИВИЙ СИГНАЛ ДЛЯ СИСТЕМИ ЗАКУПІВЕЛЬ ЛІКІВ В УКРАЇНІ.

За 8 місяців 2025 року постачання ліків до закладів охорони здоров’я за бюджетні кошти склало 11,8 млрд грн, а в бюджеті-2026 передбачено рекордні 15 млрд грн на централізовані закупівлі. При цьому ТОП-10 препаратів, які закуповуються за програмами МОЗ, — імпорт.

Об’єктивні причини є – банально відсутність аналогів.

Але за таких бюджетів держава має робити наступний крок — створювати умови для виробництва в Україні та локалізації іноземних виробників.

Менше фокусу на «дешево».

Більше — на надійно, стратегічно і з прицілом на власну фармбезпеку!

У медицині економія на стійкості обходиться дорожче – і це вже визнав Європарламент».

У той час, коли Європейський Союз змінює філософію у сфері лікарських засобів і відходить від принципу «ціна понад усе», роблячи акцент на стійкості постачання, надійності та реальному виборі для пацієнта, в Україні продовжують закріплювати суто ціновий підхід до доступності ліків.

Постанова Кабінету Міністрів України № 1802 від 26.12.2025 фактично встановлює правило «трьох найдешевших препаратів» — для виключного відпуску в аптеках, розташованих у закладах охорони здоров’я державної та комунальної форми власності. Усі інші лікарські засоби, навіть за наявності медичних показань, опиняються поза доступом для пацієнта.

Орієнтація виключно на мінімальну ціну не гарантує ані стійкості системи, ані реальної доступності лікарських засобів. Європейська практика базується не на механічному обмеженні вибору, а на комплексних інструментах — системах відшкодування, страхових моделях, диверсифікованому ціноутворенні та підтримці сталого функціонування аптечної мережі.

Публікація Сергій Кузьміних є своєчасним нагадуванням про те, що фармацевтична безпека не вимірюється лише ціною. Час для перегляду такого підходу ще є — до 3 березня 2026 року.

Читайте також Три найнижчі ціни та ліки на АЗС: позиція АПАУ щодо нових правил для аптек.