Клінічні випробування 2026 року: наукові прориви, що можуть змінити медичну практику

Після кількох років стрімкого розвитку генної, клітинної та імунної терапії 2026 рік стане критично важливим етапом — саме тоді низка інноваційних підходів пройде перевірку в масштабних клінічних дослідженнях. Йдеться не лише про вдосконалення існуючих методів лікування, а й про потенційну зміну парадигм у веденні ВІЛ-інфекції, автоімунних і серцево-судинних захворювань, злоякісних новоутворень та інфекцій, що досі залишалися без ефективної профілактики  — загалом журнал Nature визначив 11 клінічних випробувань, за якими уважно стежить світова наукова спільнота

Тривалий контроль ВІЛ: від супресії до функціонального лікування

Антиретровірусна терапія дозволяє ефективно пригнічувати реплікацію ВІЛ, однак не впливає на вірусні резервуари в інфікованих імунних клітинах, що зумовлює необхідність довічного лікування. Новий підхід, який проходить клінічну оцінку, базується на застосуванні моноклональних антитіл, здатних маркувати інфіковані клітини для їх подальшого знищення імунною системою.

Друга фаза випробувань у пацієнтів з нещодавно діагностованою ВІЛ-інфекцією продемонструвала обнадійливі результати: у 75% учасників вірусне навантаження залишалося невизначуваним протягом п’яти місяців, а окремі пацієнти обходилися без стандартної антиретровірусної терапії до двох років. Для порівняння, у групі плацебо подібний ефект спостерігали лише у 11% випадків. У 2026 році розробник планує оцінити комбіновані режими — із вакцинами та іншими імунотерапевтичними підходами — з метою досягнення функціонального лікування ВІЛ.

Генне редагування при рідкісних імунодефіцитах: клінічна ефективність і економічний виклик

У лікуванні вроджених імунодефіцитів значний резонанс викликали результати застосування технології первинного редагування ДНК компанією Prime Medicine. У пацієнтів із хронічною гранулематозною хворобою було виправлено мутацію, що порушує фагоцитарну функцію імунних клітин. Після екз vivo редагування та реінфузії клітин спостерігалося відновлення імунної відповіді та зменшення системного запалення.

Водночас обмежена поширеність захворювання — лише близько тисячі пацієнтів у США, з яких цільова мутація виявляється у 250 — ставить питання економічної доцільності та доступності терапії. Переговори з FDA у 2026 році мають визначити подальшу долю цієї платформи та її можливу адаптацію для інших рідкісних спадкових патологій.

CAR T-терапія при автоімунних захворюваннях

CAR T-клітинні технології, добре відомі в онкогематології, поступово виходять за межі лікування раку. Компанія Cartesian Therapeutics тестує підхід, за якого модифіковані імунні клітини націлюються на патологічні ланки імунної відповіді. При міастенії гравіс, де аутоантитіла порушують нервово-м’язову передачу, друга фаза випробувань показала досягнення ремісії майже у 60% пацієнтів протягом шести місяців, із збереженням ефекту протягом року.

У разі підтвердження результатів CAR T-терапія може перейти з резервного до першолінійного лікування не лише міастенії, а й інших автоімунних патологій.

Вакцини проти «забутих» інфекцій: гарячка Ласса

У 2026 році очікуються перші клінічні дані щодо ефективності вакцини LASSARAB проти гарячки Ласса — геморагічної лихоманки з високою летальністю, поширеної в Західній Африці. Вакцина має подвійне призначення — захист від гарячки Ласса та сказу, що суттєво підвищує її потенціал у регіонах з обмеженим доступом до медичної допомоги.

Проміжні результати засвідчили добрий профіль безпеки та імуногенність, а масштабування клінічних випробувань у 2026 році має дати відповідь щодо реальної профілактичної ефективності.

Таргетна терапія раку підшлункової залози

Рак підшлункової залози залишається однією з найагресивніших онкопатологій. Новий препарат дараксонрасиб спрямований одразу на кілька мутацій гена KRAS, що виявляються у більшості пацієнтів. На ранніх етапах випробувань він продемонстрував керований профіль побічних реакцій і зручність перорального застосування, що принципово відрізняє його від стандартної поліхімієтерапії.

Клітинна імунотерапія при метастатичному раку молочної залози

Попри значний прогрес у лікуванні раку молочної залози, метастатичні форми захворювання залишаються складними для контролю, особливо у пацієнток із резистентністю до стандартних схем хіміо- та імунотерапії. У 2026 році у понад 40 клінічних центрах світу триватиме набір учасниць дослідження клітинної імунотерапії Bria-IMT.

Терапія передбачає використання алогенних імунних клітин у поєднанні з інгібіторами імунних контрольних точок, що дозволяє посилити протипухлинну імунну відповідь. Особливістю випробування є залучення пацієнток із різними біологічними підтипами пухлини та метастазами в критично важливі локалізації, зокрема в головний мозок. Саме ця група хворих зазвичай має найгірший прогноз і обмежені терапевтичні опції.

Ключовими кінцевими точками дослідження є загальна виживаність, тривалість періоду без прогресування та час до рецидиву. Отримані у 2026 році дані мають визначити, для яких категорій пацієнток клітинна імунотерапія може стати ефективним доповненням або альтернативою чинним стандартам лікування.

Вакцина проти туберкульозу для дорослого населення

Наявна вакцина БЦЖ забезпечує захист переважно в дитячому віці та практично не впливає на ризик захворювання в підлітків і дорослих — саме у цих групах туберкульоз поширюється найактивніше. З огляду на те, що щороку туберкульоз спричиняє близько одного мільйона летальних випадків у світі, потреба в ефективній вакцині для дорослих залишається критичною.

Нова вакцина, розроблена на основі поверхневого білка Mycobacterium tuberculosis, у попередніх фазах клінічних випробувань продемонструвала здатність майже на 50% уповільнювати розвиток легеневої форми захворювання у людей, які вже є носіями інфекції. У 2026 році стартує масштабне дослідження за участі близько 20 тисяч осіб у країнах із високим тягарем туберкульозу, зокрема в ПАР, Кенії, Малаві, Замбії та Індонезії.

Випробування охоплюватиме як осіб без попереднього контакту з мікобактерією, так і носіїв латентної інфекції та пацієнтів із ВІЛ. Це дозволить оцінити універсальність вакцини та її потенціал як інструменту громадського здоров’я.

Атеросклероз: нові мішені 

Традиційно профілактика серцево-судинних захворювань зосереджувалася на зниженні загального холестерину та ліпопротеїнів низької щільності. Однак накопичені дані свідчать, що значну роль у прогресуванні атеросклерозу відіграють специфічні фракції ліпідів та хронічне запалення судинної стінки.

У 2026 році очікуються результати масштабного клінічного дослідження препарату пелакарсену, спрямованого на зниження рівня ліпопротеїну(a) — незалежного фактора ризику інфарктів та інсультів. У дослідженні беруть участь близько 7 тисяч пацієнтів із різних регіонів світу, а кінцеві точки включають не лише біохімічні показники, але й частоту серцево-судинних подій.

Паралельно триває серія досліджень антитіл до інтерлейкіну-6, які мають на меті зменшення судинного запалення. Клінічні випробування ZEUS, HERMES і ARTEMIS оцінюють ефективність цієї терапії у різних клінічних сценаріях — від стабільного атеросклерозу до гострого інфаркту міокарда. Результати цих досліджень можуть суттєво змінити підходи до вторинної профілактики серцево-судинних захворювань.

Стовбурові клітини у лікуванні неврологічних порушень

Неврологічні захворювання, пов’язані з незворотним ушкодженням нервової тканини, залишаються однією з найскладніших проблем сучасної медицини. Терапія стовбуровими клітинами розглядається як потенційний шлях відновлення функцій при хворобі Паркінсона, Альцгеймера, розсіяному склерозі, інсультах і травмах мозку.

Метод NEST передбачає використання аутологічних стовбурових клітин кісткового мозку, які вводять внутрішньовенно та інтраназально для впливу на нервові шляхи, пов’язані з центральною нервовою системою. У попередніх спостереженнях за участю близько 200 пацієнтів частина хворих продемонструвала покращення моторних і мовленнєвих функцій, а деякі змогли відмовитися від допоміжних засобів пересування.

У 2026 році основний акцент буде зроблено на оцінці тривалості клінічного ефекту та його відтворюваності в різних групах пацієнтів.

Постковідний синдром: пошук фармакологічних рішень

Попри завершення гострої фази пандемії COVID-19, довготривалі наслідки інфекції залишаються серйозним викликом для систем охорони здоров’я. Особливу увагу привертає синдром хронічної втоми, пов’язаний з мікросудинними порушеннями та змінами показників крові навіть після мінімального фізичного навантаження.

У Великій Британії тривають клінічні випробування протизапальних препаратів та засобів, що впливають на згортання крові, у молодих пацієнтів, які внаслідок «довгого ковіду» втратили працездатність на роки. Результати, очікувані у 2026 році, мають визначити, чи можливе створення стандартизованих фармакологічних підходів до лікування цього синдрому.

Раніше ми розповідали про широкі можливості кріомедицини, особливо актуальні для українських пацієнтів.