Ліки — не товар з кіоску: без фармацевта немає фармацевтичної безпеки
– 4 хв. читання
Недарма ще Гіппократ застерігав: «Усе є ліки, і все є отрута — вся справа в дозі». Саме тому відпуск лікарських засобів не може розглядатися як звичайна торгова операція і потребує професійної участі фармацевта, який здатен оцінити ризики, попередити про наслідки неправильного застосування та запобігти небезпечному самолікуванню.
Громадська організація «Асоціація фармацевтів України» (АФУ) як професійне об’єднання фахівців фармацевтичного сектору висловлює категоричне заперечення щодо урядової ініціативи дозволити роздрібний продаж безрецептурних лікарських засобів у приміщеннях автозаправних станцій (АЗС).
На переконання професійної спільноти, запропоновані Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками зміни до Ліцензійних умов не мають нічого спільного з реальним підвищенням доступності лікарських засобів і створюють серйозні ризики для здоров’я пацієнтів, фармацевтичної безпеки та системи охорони здоров’я в цілому.
Відповідно до чинного законодавства України, аптека є закладом охорони здоров’я та єдиним місцем провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, основним завданням якого є фармацевтичне обслуговування населення. До цього належать не лише відпуск лікарських засобів, а й фармацевтичне консультування, контроль якості, дотримання умов зберігання та участь у системі фармаконагляду.
Натомість АЗС за своєю природою, функціональним призначенням і кадровим забезпеченням не можуть виконувати ці функції.
Відпуск навіть безрецептурних лікарських засобів передбачає професійну оцінку симптомів, перевірку сумісності препаратів, попередження про побічні реакції та ризики самолікування. Саме з цією метою держава встановила вимоги до фармацевтичної освіти, професійної кваліфікації та безперервного навчання фармацевтів. Реалізація лікарських засобів на АЗС фактично означатиме визнання професії фармацевта необов’язковою, а фармацевтичної допомоги — другорядною, що є неприйнятним і небезпечним підходом. Реакція фармацевтів у соціальних мережах на цю регуляторну ініціативу — це не емоції, це сигнал тривоги. Якщо ліки можна продавати на АЗС, то навіщо держава взагалі інвестує в фармацевтичну освіту?
Окрім людського чинника, фармацевтична безпека нерозривно пов’язана і з належними умовами зберігання лікарських засобів.
Крім того, значна частина безрецептурних препаратів потребує суворого дотримання температурного режиму, захисту від світла та постійного контролю термінів придатності. АЗС не мають ані належної інфраструктури, ані внутрішніх процедур фармацевтичного контролю, які є обов’язковими для аптечних закладів. Відсутність системного вхідного контролю, відповідальної особи та фармацевтичного нагляду створює передумови для потрапляння на ринок неякісних або фальсифікованих лікарських засобів.
Аргументи щодо нібито низької фізичної доступності ліків також не витримують критики. В Україні вже сформована щільна аптечна мережа, у тому числі з цілодобовими аптеками та сервісами доставки. Перенесення частини продажів на АЗС не вирішить проблеми доступності, а лише дублюватиме канали збуту та створить нерівні й небезпечні умови. Ба більше, така модель може призвести до закриття аптек у малих громадах і фактично погіршити доступ населення до фармацевтичної допомоги, зокрема у сільських і прифронтових територіях.
АФУ наголошує: запропонована ініціатива є юридично невиваженою, поспішною та небезпечною, а її довгострокові наслідки наразі навіть неможливо повною мірою оцінити. Йдеться не лише про ризики для окремих пацієнтів, а про системний підрив фармацевтичної безпеки держави, яка є складовою національної безпеки України.
Не менш показовими є підстави, на які посилається Розробник цієї ініціативи, обґрунтовуючи її необхідність.
У пояснювальній записці до проєкту постанови як підставу для його розроблення зазначено виконання Указу Президента України від 12.02.2025 № 82 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 лютого 2025 року «Про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців». Водночас зазначені документи не містять прямої або опосередкованої вказівки на можливість розширення каналів роздрібної торгівлі лікарськими засобами за рахунок автозаправних станцій або на зміну моделі відпуску лікарських засобів поза аптечними закладами.
На переконання АФУ, у цьому випадку має місце довільне розширене тлумачення рішень РНБО, якими визначено стратегічну мету — підвищення доступності лікарських засобів, але не встановлено конкретних інструментів її досягнення та, тим більше, не передбачено зниження стандартів фармацевтичної безпеки або професійних вимог до відпуску лікарських засобів.
Фактично запропонований проєкт постанови під виглядом реалізації стратегічних рішень у сфері національної безпеки пропонує суттєву зміну правової моделі обігу лікарських засобів, що виходить за межі предмета регулювання Ліцензійних умов та потребує окремого, комплексного й законодавчо виваженого підходу із залученням професійної спільноти.
АФУ наголошує, що питання доступності лікарських засобів не може вирішуватися шляхом підміни аптечної діяльності іншими видами господарської діяльності або зниженням вимог до фармацевтичного контролю. Такі рішення створюють ризики для здоров’я населення та суперечать задекларованій меті рішень РНБО щодо зміцнення, а не послаблення системи охорони здоров’я.
Спроби під виглядом змін до Ліцензійних умов дозволити продаж лікарських засобів на АЗС є фактичним обходом Закону, підміною базових правових конструкцій та руйнуванням логіки системи охорони здоров’я.
Продаж лікарських засобів поза аптечними закладами неминуче призведе до руйнування системи фармацевтичної опіки, зростання неконтрольованого споживання лікарських засобів та поширення практик самолікування, що супроводжується підвищенням ризиків для життя і здоров’я людей. Водночас формуватиметься слабо контрольований, а в окремих аспектах — потенційно тіньовий сегмент фармацевтичного ринку, який не інтегрований у систему фармаконагляду та не забезпечуватиме належної відповідальності за якість і безпеку лікарських засобів.
Як наголошує Голова Асоціації фармацевтів України Олена Омельчук, «продаж лікарських засобів без фармацевтичної консультації неминуче веде до помилок у дозуванні, небезпечного самолікування та відтермінування звернення за медичною допомогою. Саме тому держава десятиліттями вибудовувала систему фармацевтичної опіки, а не тому, що “так склалося історично”».
За її словами, відмова від цієї системи під виглядом спрощення доступу означає фактичне зниження стандартів охорони здоров’я: «Там, де немає фармацевта, немає фармацевтичної безпеки. Аптека — це заклад охорони здоров’я, а не точка продажу, і її роль не може бути підмінена будь-яким іншим об’єктом торгівлі».
Асоціація фармацевтів України категорично не підтримує цю ініціативу, виступає проти будь-яких компромісних моделей та вважає, що ідея продажу лікарських засобів на АЗС має бути відхилена в цілому — без «пілотних проєктів», «обмежених переліків» чи інших спроб легалізувати небезпечну практику.
Лікарські засоби — це не товар імпульсного попиту.
Аптека — це заклад охорони здоров’я, а не торговий стелаж.
Фармацевт — це фахівець з професійною відповідальністю, а не продавець.
АФУ переконана: держава не має права експериментувати з безпекою пацієнтів.
Ця ініціатива не є поодинокою, а вписується у загальну тенденцію постійного перегляду регуляторних вимог у сфері обігу лікарських засобів.
Особливе занепокоєння викликає системність регуляторного тиску на аптечний сектор. Лише у 2025 році Ліцензійні умови пропонувалися до зміни щонайменше п’ять разів, а загальна кількість регуляторних ініціатив Держлікслужби, які прямо або опосередковано впливають на аптечний ринок, перевищила десять. Фактично йдеться про ситуацію, коли правила гри переглядаються майже щомісяця, що створює регуляторну турбулентність, знищує передбачуваність для бізнесу та суперечить принципам державної регуляторної політики.
АФУ закликає органи державної влади до відкритого професійного діалогу з фаховою спільнотою та ухвалення рішень у сфері обігу лікарських засобів виключно на основі Закону, принципів фармацевтичної безпеки та захисту інтересів пацієнтів з урахуванням довгострокових наслідків для системи охорони здоров’я, а не короткострокових управлінських рішень.
Автор
Головний редактор журналу “Фармацевт Практик”
