МЗУ про вимоги до учасників закупівель та буферний запас ліків

Держава та фармацевтичний бізнес мають нести спільну відповідальність за безперебійне забезпечення пацієнтів ліками. На цьому наголосили учасники щорічного форуму «Правила гри 2026: стратегія закупівель МЗУ», під час якого обговорили старт нового циклу централізованих закупівель.

У дискусії взяли участь керівництво державного підприємства «Медичні закупівлі України», постачальники, дистриб’ютори та міжнародні партнери. Йшлося як про плани на новий рік, так і про відповідальність усіх учасників ринку за дотримання термінів поставок препаратів.

Попри повномасштабну війну, держава передбачила рекордний бюджет на централізовані закупівлі — понад 14,3 млрд грн. Ці кошти планують витратити на придбання лікарських засобів та медичних виробів за 27 напрямами лікування, профілактики та діагностики. Частину закупівель медичного обладнання, як і раніше, реалізовуватимуть у межах міжнародних програм підтримки та донорських ініціатив.

Втім, значний бюджет означає і підвищені вимоги до постачальників. Під час форуму наголошувалося, що зриви поставок можуть мати критичні наслідки для пацієнтів. За словами представників влади, на профільному парламентському комітеті нещодавно розглядали випадок, коли компанія неодноразово вигравала тендери, але не виконувала зобов’язання з постачання, через що онкопацієнти залишалися без необхідної терапії.

Саме тому Комітет з питань здоров’я нації звернувся до Антимонопольного комітету та правоохоронних органів із проханням дати оцінку таким діям. Водночас уряду рекомендовано посилити механізми відбору постачальників — зокрема запровадити нецінові критерії та сформувати буферний запас найбільш критичних препаратів на 9–12 місяців, щоб уникнути ризику дефіциту.

У «Медичних закупівлях України» також повідомили про низку змін, які мають підвищити надійність системи постачання. Зокрема, планується активніше використовувати електронний каталог Prozorro Market, де поступово розширюється перелік медичних товарів, а також запровадити додаткові запобіжники для відсіювання недобросовісних учасників.

Серед нових інструментів — обов’язкове забезпечення тендерної пропозиції та перевірка фінансової спроможності постачальників. Це має зменшити ризики, коли компанія виграє тендер, але не має ресурсів для виконання контракту.

Окрему увагу приділять неціновим критеріям під час оцінки пропозицій. Один із ключових — термін постачання, який використовуватимуть у закупівлях товарів із нагальною потребою для лікарень. Також за підтримки уряду Великої Британії планується пілотна закупівля керованих абляційних катетерів із використанням додаткових критеріїв, що дозволять підтвердити їхню безпеку та ефективність.

Ще одним інструментом стабілізації закупівель стане впровадження рамкових угод строком до чотирьох років із кількома постачальниками. Такий підхід дасть змогу швидше закуповувати типові медичні товари та уникати затримок із поставками.

Крім того, «Медичні закупівлі України» планують запустити публічний план оголошення закупівель на своєму сайті, що має підвищити передбачуваність для ринку та допомогти постачальникам краще готуватися до участі в тендерах.

Окремим напрямом стане закупівля інноваційних препаратів за договорами керованого доступу. У 2026 році такі закупівлі планують проводити за механізмом змішаного фінансування — одночасно за кошти державного бюджету, регіонів та лікарень.

Учасники форуму наголосили: ефективність системи централізованих закупівель залежить не лише від державних інституцій, а й від відповідальності бізнесу. Адже для пацієнтів своєчасна поставка ліків — це не формальна умова контракту, а питання безперервності лікування і, в багатьох випадках, життя.