PHARMA 2026: між зростанням і тиском

Фармацевтичний ринок України входить у фазу структурних змін — із новою роллю держави, іншим споживачем і зростаючими ризиками для стабільності

27 березня у Києві відбулася конференція PHARMA: стратегічні пріоритети 2026, яка стала своєрідним зрізом поточного стану фармацевтичного ринку України. Дискусії засвідчили: галузь демонструє відновлення і зростання навіть у воєнних умовах, однак це зростання супроводжується структурними ризиками, посиленням ролі держави та трансформацією поведінки споживача.

Фармринок: зростання на нестабільній основі

Попри глибоке падіння економіки у 2022 році, Україна демонструє поступове відновлення. За оцінками, сукупне зростання ВВП у 2023–2025 роках становитиме понад 10%, хоча економіка все ще не досягла довоєнного рівня.

Як зазначила Ірина Горлова, директор Support in Market Development (SMD), навіть за відносно сприятливих умов Україні знадобиться ще кілька років, щоб повернутися до довоєнних показників.

Фармацевтичний ринок у цих умовах демонструє стійкість і динаміку. У 2025 році його обсяг наближається до 200 млрд грн. Роздрібний сегмент зріс на 19% у грошовому вираженні, тоді як державні закупівлі — на 29%.

«Споживання лікарських засобів на душу населення зросло після 2022 року, зокрема через потреби, пов’язані з війною, розширення програм реімбурсації та збільшення державних закупівель», — зазначила Ірина Горлова.

Водночас у натуральних показниках зростання значно стриманіше, що свідчить про вплив інфляційних факторів.

Разом із тим, соціально-економічна ситуація залишається складною: значна частка домогосподарств потребує допомоги, а фармацевтичний ринок і надалі фінансується переважно коштами пацієнтів. Частка державного фінансування становить лише близько 16%.

Консолідація і структурні ризики

Окремою тенденцією є посилення концентрації аптечного сегмента. П’ять найбільших мереж контролюють понад половину ринку як за кількістю аптек, так і за обсягами продажів. Паралельно зростає частка другої групи великих гравців.

Натомість майже третина ринку — невеликі мережі та поодинокі аптеки, які залишаються фінансово вразливими. У поточних умовах саме цей сегмент розглядається як потенційна зона скорочення.

Прогнози розвитку ринку у середньостроковій перспективі залишаються неоднозначними: від можливого спаду у 2026–2027 роках до помірного зростання за сприятливого сценарію.

Споживач змінюється швидше за ринок

Суттєві трансформації відбуваються у поведінці споживача. У 2026 році цифровий простір стає не каналом комунікації з брендом, а інструментом пошуку рішення.

«Вибір формується раніше, ніж відбувається рекламний контакт — у момент пошуку рішення», — наголосила Анна Ніколаєва, Media Head HAVAS DGTL KYIV.

Це змінює логіку маркетингових стратегій: ключовими стають не медійні охоплення, а здатність бути присутнім у точках прийняття рішення.

Держава як ключовий гравець: нова архітектура регулювання

Однією з центральних тем конференції стало посилення ролі держави у формуванні фармацевтичного ринку. Запуск нового органу державного контролю (ОДК), запланований на 2027 рік, є частиною імплементації європейських регуляторних стандартів.

«Ми будуємо систему, яка має відповідати європейським вимогам і забезпечити прозорий та ефективний державний контроль», — підкреслила Марина Слободніченко, заступник міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції.

Водночас дискусії засвідчили наявність відкритих питань — від готовності структури до моделі фінансування, яка передбачає значну участь ринку.

Паралельно держава розвиває інструменти економічного впливу. Національний каталог цін має стати базою для моніторингу і регулювання вартості лікарських засобів. Його концепція передбачає встановлення граничної ціни з можливістю її перегляду раз на пів року. Водночас сам підхід підкреслює постійне напруження між інтересами держави, яка прагне стримувати ціни, і виробників, для яких критичною є економічна доцільність.

«Ми навряд чи будемо друзями, але можемо бути партнерами і шукати консенсус», — зазначив Едем Адаманов, директор ДП «Державний експертний центр МОЗ України».

У сфері державних закупівель також відбувається поступова трансформація. Модель «найнижчої ціни» вже не може бути пріоритетною.

«Як неціновий критерій ми використовуємо, зокрема, терміни постачання. Якщо препарат може бути доставлений швидше, ми готові платити трохи більше», — зазначив Олег Кльоц, генеральний директор ДП «Медичні закупівлі України».

Таким чином, система поступово переходить до більш комплексного підходу, орієнтованого на стабільність забезпечення.

Дієтичні добавки: зона неврегульованості

Окремий блок дискусій стосувався ринку дієтичних добавок, який демонструє зростання, але водночас залишається недостатньо врегульованим.

З одного боку, попит на такі продукти підвищується на тлі змін у способі життя та харчовій поведінці населення. З іншого — значна частина ринку функціонує поза ефективним контролем, що створює ризики як для споживача, так і для держави.

Завершення перехідного періоду реформування не супроводжувалося повноцінним запуском підзаконної бази, що підсилює ризики тінізації ринку.

Біотехнології: вікно можливостей

Попри складний контекст, учасники конференції звернули увагу і на довгострокові перспективи розвитку галузі. Біотехнології розглядаються як один із ключових напрямів, що визначатимуть конкурентоспроможність фармацевтичної індустрії.

Ключовими передумовами називаються розвиток наукової бази, інвестиції у біоінформатику та штучний інтелект, а також формування сучасної освітньої екосистеми.

Окремі ініціативи у сфері підготовки кадрів і розвитку досліджень уже формують основу для майбутнього зростання, зокрема у напрямі новітніх біотехнологічних рішень.

Баланс між тиском і зростанням

Фармацевтичний ринок України у 2026 році перебуває у точці балансу між протилежними тенденціями. З одного боку — зростання обсягів, розвиток державних інструментів і поява нових можливостей. З іншого — структурні обмеження, економічна вразливість споживача та регуляторна невизначеність у окремих сегментах.

Ключовим викликом стає здатність узгодити інтереси держави, бізнесу та пацієнта. Саме від цього залежатиме, чи перетвориться поточне відновлення на стійке зростання — і чи зможе ринок реалізувати свій потенціал у повному обсязі.

2026 рік стає часом формування нових правил гри, від якості яких залежатиме довгострокова стабільність і керованість фармацевтичного ринку.

Читайте також Роздрібний фармацевтичний ринок України: січень–лютий 2026 року.