Професійну спільноту почули, але системні зміни ще попереду

Як зміни до правил вступу-2026 вплинуть на фармацевтичну освіту і чи достатньо цього для подолання кадрового дефіциту

Нові правила вступу до закладів вищої освіти у 2026 році, затверджені Наказом МОН №373, стали важливим сигналом для фармацевтичної галузі. Після тривалих дискусій держава зробила крок назустріч професійній спільноті — прохідний бал на спеціальність «Фармація» знижено до 140.

Втім, ключове питання, на якому наполягали представники ринку та освіти, — запровадження диференційованого підходу — поки що залишається відкритим. Це означає: діалог відбувся, але системні зміни ще попереду.

Про те, що насправді змінилося і що це означає для майбутнього галузі, — у розмові з головою Асоціації фармацевтів України Оленою Омельчук.

«Це важливий сигнал, але не фінальна точка»

— Чи можна говорити, що професійну спільноту почули?

— Так, і це принципово важливо. Наказ №373 — це приклад того, що системний професійний діалог дає результат.

Питання доступу до професії ми піднімали неодноразово — і на рівні експертних обговорень, і під час круглого столу за участі університетів та народних депутатів.

І зараз ми бачимо, що ці аргументи були враховані. Але це не фінальна точка — це крок у правильному напрямку.

Бар’єр входу: як 150 балів вплинули на галузь

Попередня модель вступу з жорстким порогом у 150 балів суттєво обмежила доступ до фармацевтичної освіти. У поєднанні з викликами воєнного часу це призвело до різкого скорочення кількості вступників і посилило ризики кадрового дефіциту — особливо в регіонах.

Професійна спільнота неодноразово наголошувала: обмежуючи доступ до освіти, ми фактично обмежуємо майбутнє галузі.

«Різні спеціальності — різні вимоги»

— Чому питання диференційованого підходу залишається ключовим?

— Тому що фармація, клінічна фармація і промислова фармація — це різні за своєю природою напрямки, і вимоги до вступників не можуть бути однаковими.

Диференційований підхід дозволяє не знижувати планку якості там, де це критично, і водночас не створювати зайвих бар’єрів для доступу до професії.

Це про більш точне налаштування системи.

140 балів: компроміс, який дає час

Зниження прохідного балу до 140 стало компромісним рішенням, яке частково відповідає на виклики ринку.

— Чи допоможе це подолати кадровий дефіцит?

— Це точно крок у правильному напрямку. Жорсткі, уніфіковані бар’єри входу в професію призводять до різкого скорочення кількості студентів.

Зараз з’являється можливість частково збалансувати ситуацію. Але потрібно чесно сказати: одним рішенням проблему не вирішити.

Системні проблеми не вирішуються одним наказом.

Сила консолідації: як спрацював діалог

Важливим фактором змін стала не просто позиція, а спільна дія професійної спільноти.

— Наскільки важливою була консолідація університетів і ринку?

— Це було ключовим. Ми виступили єдиним голосом — разом із Національним фармацевтичним університетом, іншими закладами освіти, експертами. А участь народних депутатів дозволила перевести дискусію з професійної площини у площину державної політики. Саме така синергія і дає результат.

АФУ висловлює щиру подяку керівникам закладів вищої, передвищої та післядипломної освіти, які підтримали спільну позицію, та народним депутатам України, що долучилися до просування цього питання на державному рівні.

Зокрема, вагомий внесок у формування та просування спільної позиції зробили ректор Національного фармацевтичного університету О.С. Кухтенко, ректор Запорізького державного медико-фармацевтичного університету Ю.М. Колесник, а також керівництво провідних закладів вищої освіти — Київського національного університету технологій та дизайну, Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Волинського національного університету імені Лесі Українки, Івано-Франківського національного медичного університету, Національного університету «Львівська політехніка» та Одеського національного медичного університету.

До діалогу активно долучилися народні депутати України: члени МФО «Прифронтові території», зокрема О.І. Красов та М.О. Ананченко, представниці Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування В.О. Вагнєр та Комітету з питань освіти, науки та інновацій Ю.М. Гришина.

Окрему роль у консолідації позиції відіграли громадські організації та професійні об’єднання — за участі І.М. Суворової, ГС «АПАУ» та Л.Ф. Просяник, ГО «Вінницька обласна асоціація фармацевтів “КУМ ДЕО”», Н.В. Бик, «Галицька фармацевтична асоціація».

— Це був справжній приклад професійної солідарності. Коли університети, ринок і законодавці говорять одним голосом — з’являється можливість для реальних змін, — підсумовує Олена Омельчук.

Від вступу — до системної політики

Асоціація фармацевтів України розглядає нинішню ситуацію як точку для ширших змін у підготовці кадрів.

— Чи достатньо цього рішення для системних змін?

— Це хороший початок, але точно не завершення.

Якщо ми говоримо про фармацевтичну освіту як про елемент національної безпеки, потрібна значно ширша політика: прогнозування кадрових потреб, підтримка студентів, оновлення освітніх програм.

Ситуація з вступом-2026 продемонструвала нову якість діалогу між державою і професійною спільнотою. Але водночас вона чітко окреслила межу цього діалогу: тактичні рішення вже з’являються, стратегічні — ще попереду.

І ключове питання сьогодні звучить так: чи стане цей крок початком системної кадрової політики — чи залишиться точковим компромісом.

Читайте також Поріг конкурсного балу для вступу на «Фармацію» знижено до 140 балів.