Проказа: хвороба з біблійних сюжетів чи виклик для сучасної Європи?
Проказа — одна з тих хвороб, що міцно закріпилися в масовій свідомості як символ давнини, ізоляції та страху. Для більшості людей вона асоціюється з біблійними історіями, середньовічними лепрозоріями та повною відсутністю лікування. Саме тому лепра часто сприймається не як реальний медичний ризик, а як «легенда з підручника історії медицини».
Насправді ж проказа — це хронічне інфекційне захворювання, яке викликає бактерія Mycobacterium leprae. Вона уражає передусім шкіру, периферичні нерви, слизові оболонки верхніх дихальних шляхів та очі. Ключова особливість хвороби — надзвичайно повільний перебіг. Інкубаційний період може тривати роками і навіть десятиліттями, через що пацієнт довгий час не підозрює про інфекцію.
Повідомлення про поодинокі випадки лепри в європейських країнах викликали значний резонанс, хоча епідеміологічно ситуація залишається контрольованою. Йдеться не про повернення хвороби як масового явища, а про завезені випадки.
Основні причини появи прокази в Європі сьогодні — це:
У більшості випадків зараження відбувається за межами Європи, а клінічні прояви з’являються вже після повернення. Саме через тривалий інкубаційний період встановлення джерела інфекції часто є складним.
Історія лепри налічує тисячоліття. Археологічні та генетичні дослідження свідчать, що хвороба існувала ще у III тисячолітті до нашої ери.
У Середні віки проказа стала однією з найбільш стигматизованих хвороб. Ураження обличчя та кінцівок робили хворих «видимими», а страх перед інфекцією сформував жорстку систему ізоляції. У Європі виникли сотні лепрозоріїв — спеціальних закладів, де люди з лепрою жили роками, часто до кінця життя.
З XVII–XVIII століть захворюваність у Європі різко зменшилася. Історики медицини пов’язують це з покращенням харчування, санітарних умов та загального рівня життя. Проказа поступово втратила статус масової загрози, але не зникла повністю.
Попри поширені міфи, проказа має низьку контагіозність. Вона не передається через короткочасний контакт, рукостискання, обійми, спільний посуд чи воду. Зараження можливе лише за умови тривалого й тісного контакту з нелікованою людиною — зазвичай у побутових умовах протягом місяців або років.
Після початку специфічної терапії пацієнт швидко перестає бути заразним. Сьогодні проказа є повністю виліковною хворобою завдяки багатокомпонентній антибактеріальній терапії, рекомендованій ВООЗ. Проблема полягає не в ефективності лікування, а в тому, що пізній початок терапії не дозволяє усунути вже сформовані деформації та ураження нервів.
В Україні довгий час діяв спеціалізований лепрозорій в Одеській області. У 2024 році було ухвалено рішення про його реорганізацію та приєднання до Одеського національного медичного університету. Станом на кінець 2024 року в країні проживали лише кілька осіб із наслідками перенесеної лепри, які перебували під постійним медичним наглядом. У 2025 році нових випадків захворювання в Україні не зафіксовано.
Проказа більше не є вироком і не є загрозою для широких верств населення. Проте не варто забувати: глобалізований світ стирає кордони не лише для людей, а й для інфекцій.
Раніше ми розповідали, що тютюн використовувався як лікарський засіб від багатьох хвороб.