Проказа — одна з тих хвороб, що міцно закріпилися в масовій свідомості як символ давнини, ізоляції та страху. Для більшості людей вона асоціюється з біблійними історіями, середньовічними лепрозоріями та повною відсутністю лікування. Саме тому лепра часто сприймається не як реальний медичний ризик, а як «легенда з підручника історії медицини».

Насправді ж проказа — це хронічне інфекційне захворювання, яке викликає бактерія Mycobacterium leprae. Вона уражає передусім шкіру, периферичні нерви, слизові оболонки верхніх дихальних шляхів та очі. Ключова особливість хвороби — надзвичайно повільний перебіг. Інкубаційний період може тривати роками і навіть десятиліттями, через що пацієнт довгий час не підозрює про інфекцію.

Чому проказа знову з’являється в Європі

Повідомлення про поодинокі випадки лепри в європейських країнах викликали значний резонанс, хоча епідеміологічно ситуація залишається контрольованою. Йдеться не про повернення хвороби як масового явища, а про завезені випадки.

Основні причини появи прокази в Європі сьогодні — це:

  • активна міграція населення;
  • трудові поїздки та туризм до ендемічних регіонів;
  • тривалий тісний побутовий контакт із нелікованими хворими.

У більшості випадків зараження відбувається за межами Європи, а клінічні прояви з’являються вже після повернення. Саме через тривалий інкубаційний період встановлення джерела інфекції часто є складним.

Коротка історія хвороби: від страху до контролю

Історія лепри налічує тисячоліття. Археологічні та генетичні дослідження свідчать, що хвороба існувала ще у III тисячолітті до нашої ери. 

У Середні віки проказа стала однією з найбільш стигматизованих хвороб. Ураження обличчя та кінцівок робили хворих «видимими», а страх перед інфекцією сформував жорстку систему ізоляції. У Європі виникли сотні лепрозоріїв — спеціальних закладів, де люди з лепрою жили роками, часто до кінця життя.

З XVII–XVIII століть захворюваність у Європі різко зменшилася. Історики медицини пов’язують це з покращенням харчування, санітарних умов та загального рівня життя. Проказа поступово втратила статус масової загрози, але не зникла повністю.

Як передається проказа і де її лікують в Україні

Попри поширені міфи, проказа має низьку контагіозність. Вона не передається через короткочасний контакт, рукостискання, обійми, спільний посуд чи воду. Зараження можливе лише за умови тривалого й тісного контакту з нелікованою людиною — зазвичай у побутових умовах протягом місяців або років.

Після початку специфічної терапії пацієнт швидко перестає бути заразним. Сьогодні проказа є повністю виліковною хворобою завдяки багатокомпонентній антибактеріальній терапії, рекомендованій ВООЗ. Проблема полягає не в ефективності лікування, а в тому, що пізній початок терапії не дозволяє усунути вже сформовані деформації та ураження нервів.

В Україні довгий час діяв спеціалізований лепрозорій в Одеській області. У 2024 році було ухвалено рішення про його реорганізацію та приєднання до Одеського національного медичного університету. Станом на кінець 2024 року в країні проживали лише кілька осіб із наслідками перенесеної лепри, які перебували під постійним медичним наглядом. У 2025 році нових випадків захворювання в Україні не зафіксовано.

Проказа більше не є вироком і не є загрозою для широких верств населення. Проте не варто забувати: глобалізований світ стирає кордони не лише для людей, а й для інфекцій.


Раніше ми розповідали, що тютюн використовувався як лікарський засіб від багатьох хвороб

Поділитися цим дописом

Автор

Наталія Малішевська
Головний редактор журналу “Фармацевт Практик”
Ліки на АЗС: питання без відповідей

Ліки на АЗС: питання без відповідей

Наталія Малішевська 2 хв. читання
«Дарниця» зареєструвала ін’єкційний препарат у Боснії і Герцеговині

«Дарниця» зареєструвала ін’єкційний препарат у Боснії і Герцеговині

Наталія Малішевська 1 хв. читання
Продаж ліків на АЗС під питанням: бізнес закликає МОЗ переглянути нові правила

Продаж ліків на АЗС під питанням: бізнес закликає МОЗ переглянути нові правила

Наталія Малішевська 2 хв. читання
БаДМ передала військовим техніку та дрони для підрозділів на Запорізькому і Куп’янському напрямках

БаДМ передала військовим техніку та дрони для підрозділів на Запорізькому і Куп’янському напрямках

Наталія Малішевська 1 хв. читання
Зміни до Ліцензійних умов: між задекларованою доступністю та реальними ризиками для фармацевтичного забезпечення населення

Зміни до Ліцензійних умов: між задекларованою доступністю та реальними ризиками для фармацевтичного забезпечення населення

Наталія Малішевська 3 хв. читання
Онлайн-продаж ліків: Держлікслужба окреслила ключові правила для аптек

Онлайн-продаж ліків: Держлікслужба окреслила ключові правила для аптек

Наталія Малішевська 2 хв. читання