Що реально зміниться для лікарів і пацієнтів прифронтових областей у 2026 році

У прифронтових регіонах медична система давно працює не в «реформених», а у воєнних умовах: із перебоями електропостачання, ризиком обстрілів, евакуаціями персоналу та пацієнтів, скороченням кількості декларацій і водночас зростанням частки ургентних випадків і тяжких травм.

На цьому тлі Національна служба здоровʼя України повідомила про укладення договорів із закладами охорони здоров’я прифронтових областей на понад 53 млрд грн у межах Програми медичних гарантій на 2026 рік. Йдеться про фінансування екстреної, первинної та спеціалізованої допомоги.

Для медиків це означає не просто «законтрактовані пакети», а спробу зменшити фінансову нестабільність у зонах бойових дій, де навантаження на бригади ЕМД і приймальні відділення залишається критично високим.

Первинка: більше грошей за декларацію — менше ризиків втратити команду

Для надавачів первинної медичної допомоги збережено підвищений коефіцієнт 1,2 до базової капітаційної ставки. Фактично це +20% до оплати за кожну декларацію. В умовах, коли частина пацієнтів евакуювалася або втратила зв’язок із сімейним лікарем, таке рішення частково компенсує зменшення кількості декларацій.

Водночас у прифронтових громадах не застосовуються знижувальні коефіцієнти, які діють у тилових регіонах.

Обсяг договорів з первинкою у 2026 році зріс до 9,3 млрд грн — це на 801,7 млн грн більше, ніж торік. Для медичних закладів це означає більшу прогнозованість фонду оплати праці та можливість втримати медсестер і лікарів у громадах, де кадровий дефіцит уже став системним.

Екстренка: доплати за роботу під ризиком

Найбільше навантаження в зоні бойових дій традиційно припадає на екстрену медичну допомогу. У 2026 році за договорами вартість послуг центрів ЕМД на прифронтових територіях становить 4,97 млрд грн (проти 3,92 млрд грн у 2025-му).

Запроваджено мотиваційні доплати для персоналу, який працює в районах активних бойових дій:

• 12 000 грн — лікарям (крім інтернів);
• 6 557,38 грн — фахівцям середньої ланки;
• 2 500 грн — молодшим медпрацівникам;
• 4 098,36 грн — водіям.

За даними НСЗУ, середня зарплата лікаря екстреної допомоги в цих регіонах у січні 2026 року перевищила 39 тис. грн. В умовах постійних виїздів на обстріли та роботу з мінно-вибуховими травмами це питання не лише мотивації, а й елементарного утримання кадрів.

Водночас уряд визнає, що в окремих регіонах — зокрема на Донеччині — фінансова модель екстреної допомоги потребує додаткових рішень. Заплановані окремі консультації з керівництвом області щодо стабільності фінансування центру ЕМД.

Спеціалізована допомога оплачуватиметься додатково

Для закладів, що працюють безпосередньо на територіях активних бойових дій, збережено спеціальний пакет для підтримки кадрового потенціалу.

Щомісяця медзаклади додатково отримують:

• 12 тис. грн за кожного лікаря;
• 9 тис. грн — за кожного середнього та молодшого медпрацівника.

Рівень зарплати при такому фінансуванні становить:

• близько 40 тис. грн для лікарів;
• 27 тис. грн — для медсестер і медбратів;
• 18 тис. грн — для молодшого персоналу.

На перше півріччя 2026 року за цим пакетом передбачено 1,28 млрд грн (для дев’яти прифронтових областей). Загальний обсяг договорів за спеціалізованою допомогою зріс до 39,1 млрд грн — це на 2,26 млрд більше, ніж у 2025 році.

Що це означає для пацієнтів прифронтових територій

Для мешканців громад, що живуть поруч із лінією фронту, головне питання — доступність допомоги. Підвищені коефіцієнти, ранні авансові платежі та розширені пакети мають забезпечити:

• безперебійну роботу центрів первинки навіть при зменшенні декларацій;
• стабільні виїзди «екстренки»;
• збереження «вузьких» спеціалістів у лікарнях, які приймають поранених і пацієнтів із гострими станами;
• передбачувані виплати зарплат медичним командам.

Оплати за січень і лютий уже здійснені, також проведено авансові платежі за березень за окремими пакетами. Причому фінансування первинки та екстреної допомоги розпочалося ще в першій половині січня — раніше, ніж у попередні роки.

В умовах війни це критично: кожен місяць затримки фінансування означає ризик втрати персоналу, а отже — звуження доступу до допомоги для цивільного населення.

Читайте також Фармацевтичний сектор у системі медичних гарантій: стратегічні пропозиції АФУ до плану роботи НСЗУ.