Сумнівні ліки і популярні прізвища: чому реклама може вбивати

Останнім часом в Україні знову заговорили про проблему незаконного рекламування лікарських засобів. Особливо — в інтернеті та соцмережах, де шахраї використовують довіру до відомих імен. Для фармацевтів і медичних працівників це не просто інформаційний шум — такі випадки можуть мати серйозні наслідки для здоров’я людей. Як розпізнати «жертву реклами» в аптеці?

Борис Тодуров: «Не довіряйте фейковим препаратам від мого імені»

Відомий кардіохірург і керівник Київської міської клінічної лікарні «Центр серця» Борис Тодуров неодноразово розповідав про численні випадки використання його імені в рекламі препаратів, які він ніколи не розробляв. «В інтернеті, у Facebook пропонуються ліки, нібито створені нами. Це неправда — ми займаємося виключно хірургією», — зазначив лікар.

За його словами, щодня він отримує десятки повідомлень про фейкові препарати. Одним із останніх прикладів є «Нормо кардікс», який продають онлайн, використовуючи його ім’я. Тодуров попереджає: шахрайська реклама на фармринку може коштувати сотні й тисячі життів.

Ростислав Валіхновський: «Наш бренд не має нічого спільного з цими ліками»

Заслужений лікар України, керівник медичного центру «Клініка Доктора Валіхновського» Ростислав Валіхновський також стикався з подібною проблемою. Від його імені поширювали щонайменше вісім препаратів і біодобавок, які нібито лікують суглоби, серце, варикоз та ревматичні захворювання.

«Це абсолютно не відповідає дійсності. Ми не маємо жодного стосунку до цих продуктів», — підкреслив він під час пресконференції в Інтерфаксі.  Валіхновський додав, що клініка зверталася до кіберполіції, і правоохоронці заблокували сайти з такою інформацією за один день. Проте проблему із соцмережами вирішити не вдалося.

 «Через персону» — давній спосіб маніпуляції

Використання авторитетної особи для просування сумнівних ліків — не новинка. Ще на початку XX століття лікар Соловйов у своєму буклеті «Розбір лікувальних і косметичних засобів, які вихваляють газетні оголошення» описував, як «геніальні вчені» рекламували різні препарати та бальзами.

Люди часто ставали жертвами таких маніпуляцій, не замислюючись: чи реально один винахідник може створювати ліки для найрізноманітніших захворювань? Соловйов наводив конкретні приклади, коли один і той самий «винахідник» рекламував і чорнила, і засоби для лікування чоловічих проблем, і зубні порошки, і ліки від запою — усе це подавалося як революційні відкриття.

Сьогодні це називають «брендом», і шахраї сподіваються, що пацієнт не помітить «універсальності» виробника, а якщо й помітить — переконають його, що компанія інноваційна і турбується про здоров’я всього людства.

Як фармацевту допомогти пацієнту не стати жертвою реклами

Аптекарі часто стикаються з клієнтами, які прийшли за ліками після перегляду реклами в соцмережах або на сумнівних сайтах. У таких випадках важливо пояснити пацієнту ризики і навести переконливі аргументи, чому такі «лікарські засоби» йому не потрбні.

Контраргументи, які можна навести:

Сумнівні гарантії ефективності

«Жоден препарат не може лікувати все одразу. Якщо на упаковці обіцяють «чудо-ефект» за день-два — це майже завжди шахрайство».

Наявність офіційної реєстрації

«Перевірте Державний реєстр лікарських засобів. Якщо препарату там немає — ніхто не гарантує його безпеку».

Ім’я відомого лікаря не гарантує справжність

«Відомі імена можуть використовуватися без згоди лікаря. Наприклад, «Нормо кардікс» ніякого відношення до Бориса Тодурова не має».

Скептичне ставлення до «універсальних» препаратів

«Жоден препарат не лікує серце, суглоби, варикоз і ревматизм одночасно. Такі обіцянки — ознака сумнівної продукції».

Ризики для здоров’я

«Неперевірені препарати можуть викликати алергію або погіршити протікання хвороби».

     Професійна порада і перевірені альтернативи

«Краще звернутися до лікаря або обирати ліки з офіційною реєстрацією та клінічно доведеною ефективністю».

Таким чином аптекар не лише захищає клієнта, а й підвищує довіру до аптеки та фармринку загалом.

Читайте також Держпродспоживслужба нагадала правила реклами лікарських засобів.