Від середньовічних аптекарів до сучасної науки: історія фармації у бронзі
У внутрішньому дворі Національного фармацевтичного університету розташований скульптурний комплекс «Фармація у віках» — єдиний у світі монумент, присвячений професії фармацевта. Його створили до 350-річчя Харкова та 200-річчя вищої фармацевтичної освіти України. Офіційна дата відкриття 1 вересня 2004 року. Комплекс став символом безперервного розвитку науки — від давніх аптекарів до майбутніх поколінь дослідників. Ініціатором створення і автором ідеї був екс-ректор НФаУ, професор Валентин Черних. Втілити ідею у життя вдалося відомому харківському скульптору, народному художнику України Сейфаддіну Гурбанову.
Центральною фігурою ансамблю є Панацея — давньогрецька богиня зцілення. Вона уособлює вічне прагнення людства перемогти хвороби та знайти ліки від страждань.

У руках богині — терези та рецептурний довідник, символи точності, знань і відповідальності. Її постать ніби рухається вперед — до людей, які потребують допомоги.
Ліворуч від Панацеї розміщена фігура аптекаря — людини, на чиїх плечах століттями трималося лікознавство.
Скульптура показує не видатного вченого чи правителя, а звичайного трудівника, який день за днем створював ліки вручну, змішуючи компоненти у ступі. Саме такі люди, часто залишаючись невідомими для історії, рухали фармацію вперед.

Аптекар зображений втомленим, але зосередженим. Його руки продовжують працювати, адже від цієї праці залежить чиєсь життя.
Особливість композиції в тому, що скульптура виконана у натуральний зріст і встановлена на лаві. Кожен може сісти поруч і ніби відчути зв’язок із поколіннями фармацевтів минулого.
Праворуч від центральної фігури розташована композиція, присвячена майбутньому фармації.
Двоє молодих випускників у магістерських мантіях стоять над земною кулею. Юнак тримає смолоскип — символ знань і служіння людству. Дівчина — диплом магістра, як знак науки, освіти та нових відкриттів.

Ця частина ансамблю нагадує: фармація постійно розвивається, а її майбутнє залежить від молодого покоління дослідників, викладачів і практиків.
Ще одним важливим елементом університетського простору стала композиція «Особистості фармації». Вона присвячена видатним діячам, які формували українську фармацевтичну освіту. Першому ректору Харківського фармацевтичного інституту (нині — НФаУ) Миколі Валяшку та ректору у 1971–1979 рр. Дмитру Салу.

Монумент увічнює постаті науковців та організаторів фармацевтичної школи, завдяки яким Харків став одним із головних центрів фармацевтичної науки у Східній Європі.
Саме вони створювали навчальні програми, розвивали лабораторії, впроваджували нові підходи до підготовки фахівців і формували систему, яка продовжує працювати й сьогодні.
Сьогодні Харківська фармацевтична школа — це не лише історія. Це живий організм, який продовжує розвиватися навіть у складні для країни часи.
Скульптурні композиції НФаУ стали не просто архітектурною окрасою університету. Вони нагадують про відповідальність професії, про людей, які присвячували життя пошуку ліків, і про те, що фармація — це передусім служіння людині.
Саме тому Харків по праву залишається одним із головних символів української фармації — міста, де наука, історія та професійна традиція злилися в єдине ціле.
Читайте також Як народився фах хіміка-фармацевта.