Заборона маркетингу впродовж 2025 року не призвела до зниження роздрібних цін на ліки

Заборона маркетингу лікарських засобів в аптеках, яка діяла протягом дев’яти місяців 2025 року, не призвела до зниження роздрібних цін на ліки, натомість низка прийнятих наприкінці року регуляторних актів можуть призвести до погіршення фактичної доступності лікарських засобів для населення, вважає виконавча директорка мережі «Аптека 9-1-1» Юлія Клименюк.

«Досвід 2025 року показав, що тимчасова заборона здійснення маркетингових платежів сама по собі не призвела до зниження роздрібних цін на лікарські засоби. Це фактично свідчить про те, що маркетинг не є визначальним чинником ціноутворення. З урахуванням загальної інфляційної динаміки лікарські засоби у 2025 році в середньому не демонстрували випереджального зростання цін порівняно з іншими товарами», — сказала вона агентству «Інтерфакс-Україна».

При цьому Клименюк повідомила, що на прифронтових територіях аптечна мережа зазнала суттєвих втрат через бойові дії, а аптеки, що працюють у формі ФОП, часто не мають фінансових і організаційних можливостей для оперативного відновлення господарської діяльності.

Коментуючи урядову ініціативу про реалізацію безрецептурних лікарських засобів на АЗС, вона зазначила, що рішення приймалося з метою покращення доступу населення до лікарських засобів у кризових умовах, зокрема під час блекаутів, коли робота аптечних закладів може бути ускладненою.

Натомість, за її словами, сама по собі декларація такої мети не вирішує питання безпеки споживача. Реалізація лікарських засобів поза аптекою потребує чітко врегульованої системи контролю якості, належних умов зберігання, документування та професійної фармацевтичної опіки, які наразі повною мірою забезпечуються саме в аптечних закладах.

«У кризових ситуаціях питання доступності лікарських засобів не може відокремлюватися від питання їх безпеки. Навіть безрецептурні препарати потребують відповідального відпуску та мінімального професійного супроводу. На АЗС основним покупцем таких лікарських засобів буде водій, і для цієї категорії споживачів ліки можуть нести додаткові ризики, зокрема через можливий вплив на керування транспортним засобом, наприклад знижувати концентрацію уваги або викликати сонливість, наслідки чого на дорозі можуть бути досить трагічними», — зазначила вона.

При цьому Клименюк зазначила, що в Україні вже сформована розгалужена аптечна інфраструктура, яка в більшості населених пунктів забезпечує стабільний доступ до лікарських засобів навіть за складних умов, зокрема під час блекаутів, завдяки наявності резервних джерел живлення. АЗС не є рівномірно представленими в селах і малих громадах, а подекуди відсутні взагалі, тому вони не можуть розглядатися як універсальне рішення для забезпечення доступу до лікарських засобів і фармацевтичної допомоги.

Крім того, за її словами, запровадження моделі продажу ліків на АЗС потребує вирішення низки практичних і регуляторних питань, зокрема щодо доставки та зберігання препаратів, входного контролю і документування тощо, адже без чітко визначених правил, процедур і відповідальних осіб створює ризики для ефективного контролю якості та безпеки таких препаратів. У результаті це може мати зворотний ефект для доступності безпечних лікарських засобів для населення.

Клименюк також підкреслила, що запровадження реалізації лікарських засобів через АЗС виходить за межі суто технічних змін до ліцензійних умов і зачіпає питання, які за логікою правового регулювання мають визначатися на рівні закону. За її словами, ухвалення таких підходів підзаконними актами без комплексного законодавчого врегулювання створює правову невизначеність та потенційну невідповідність актам вищої юридичної сили.

Раніше ми опублікували Публічну заяву Асоціації фармацевтів України щодо неприйнятності рішень про реалізацію лікарських засобів на АЗС та ризиків для фармацевтичної допомоги.