Антибіотиків стає менше: чому фармацевтичні компанії скорочують розробки?

За останні п’ять років кількість проєктів із розробки нових антибіотиків суттєво скоротилася. Водночас поширення інфекцій, стійких до лікування, продовжує зростати. Такий дисбаланс уже викликає занепокоєння експертів і може мати серйозні наслідки для систем охорони здоров’я у всьому світі.

Про це йдеться у новому аналітичному звіті нідерландської некомерційної організації Access to Medicine Foundation, яка досліджує доступність лікарських засобів у країнах із низьким і середнім рівнем доходу.

Менше досліджень — більше ризиків

Аналітики зазначають: за п’ять років кількість проєктів, спрямованих на боротьбу з антимікробною резистентністю, скоротилася приблизно на третину. Якщо у 2021 році великі фармацевтичні компанії працювали над 92 такими розробками, то у 2026-му їх залишилося лише близько 60.

За словами генеральної директорки Джаясрі К. Айер, потреба у створенні нових антибактеріальних препаратів сьогодні є критичною: без суттєвих змін у підходах до досліджень і фінансування антимікробна резистентність протягом найближчих двох десятиліть може спричинити різке зростання смертності від інфекцій, які ще донедавна вважалися контрольованими. Найбільше ризикують країни з обмеженими ресурсами та вразливі групи населення.

Хто працює над новими антибіотиками

У дослідженні проаналізована діяльність 15 компаній — як великих міжнародних виробників, так і малих біотехнологічних підприємств. Серед них GSK, Pfizer, Shionogi, MSD та Otsuka.

Лідером за кількістю розробок залишається компанія GSK. У її портфелі налічується близько 30 проєктів — від профілактичних вакцин до антибактеріальних терапевтичних препаратів, включно з трьома інноваційними молекулами.

Водночас японська фармкомпанія Shionogi піднялася на другу позицію у рейтингу, обійшовши Pfizer, яка кілька років тому займала це місце.

Попри це експерти підкреслюють: загальна картина залишається нерівномірною, а потенціал фармацевтичної індустрії у боротьбі зі стійкими інфекціями використовується лише частково.

Що таке антимікробна резистентність

Антимікробна резистентність виникає тоді, коли бактерії, віруси, гриби чи паразити перестають реагувати на препарати, які раніше ефективно їх знищували.

Це природний еволюційний процес, однак його значно прискорює неправильне або надмірне використання антибіотиків — як у медицині, так і в ветеринарії.

За даними Всесвітня організація охорони здоров’я, станом на кінець 2025 року приблизно кожна шоста лабораторно підтверджена бактеріальна інфекція виявлялася стійкою до стандартної терапії.

У країнах Європейського Союзу щороку понад 35 тисяч смертей пов’язують із антимікробною резистентністю. За глобальними прогнозами, у період з 2025 до 2050 року вона може стати безпосередньою причиною близько 39 мільйонів летальних випадків.

Особливий ризик для дітей

Окрему увагу дослідники приділяють дитячому здоров’ю. Діти, особливо у країнах із нижчим рівнем доходу, частіше стикаються з інфекційними захворюваннями, але розробка антибіотиків для педіатрії залишається обмеженою: наразі для лікування дітей призначені всього п’ять препаратів.

Згідно зі звітом, лише 13% проєктів із створення протимікробних засобів орієнтовані на дітей віком до п’яти років. У результаті навіть для вже наявних антибіотиків педіатричні показання затверджуються із суттєвою затримкою.

З 2000 року лише приблизно 10% нових антибіотиків отримали офіційні показання для застосування у дітей.

Чи є перспективи?

Попри загальне скорочення досліджень, аналітики все ж відзначають кілька перспективних проєктів. У звіті виділено сім інноваційних препаратів, які перебувають на пізніх стадіях розробки та можуть бути ефективними проти лікарсько-стійких інфекцій.

Три з них створюють великі фармацевтичні компанії — GSK, Otsuka та Shionogi. Ще чотири розробляють біотехнологічні компанії:

BioVersys
F2G
Innoviva
Venatorx

Втім навіть ці перспективні розробки не здатні повністю компенсувати загальне уповільнення інновацій у сфері антибактеріальних препаратів.

Що може змінити ситуацію

Автори звіту наголошують: для ефективної боротьби з антимікробною резистентністю потрібні системні зміни. Йдеться насамперед про реформування механізмів закупівель, фінансування досліджень і регуляторної політики у сфері лікарських засобів.

Без масштабної підтримки інновацій розробка нових антибіотиків і надалі відставатиме від темпів поширення резистентних інфекцій.

У такому разі, попереджають експерти, системи охорони здоров’я й надалі змушені будуть реагувати на проблему постфактум, що означатиме значні економічні витрати та втрату людських життів.

Читайте також Доставка ліків: нові горизонти фармацевтичної терапії.