Чи можна «навчитися на практиці»? Правда про вищу фармацевтичну освіту, яку ігнорують

Фармацевтична освіта сьогодні опинилася в ситуації, коли звичні уявлення про підготовку фахівця більше не працюють. Водночас українська практика демонструє суперечливу тенденцію: у професії, що безпосередньо пов’язана зі здоров’ям людини, не всі фахівці мають повноцінну вищу спеціалізовану освіту. Це створює дисбаланс між складністю сучасних вимог і рівнем підготовки, з яким спеціалісти приходять у професію.

Проблема полягає не лише у формальній відсутності вищої освіти у частини фахівців, а й у глибшому розриві між вимогами сучасної фармацевтичної практики та реальною підготовкою кадрів. У той час, як ринок потребує спеціалістів, здатних працювати з доказовою базою, оцінювати ризики фармакотерапії, орієнтуватися в інноваційних препаратах і цифрових інструментах, частина працівників залишається обмеженою базовими знаннями без достатньої клінічної та аналітичної підготовки.

Водночас навіть для тих, хто свідомо обирає шлях здобуття вищої освіти, система підготовки супроводжується низкою серйозних викликів:

• вимушений перехід частини закладів вищої освіти до дистанційного або змішаного формату навчання, що обмежує доступ до повноцінної практичної підготовки;
• наявність Єдиного державного кваліфікаційного іспиту (КРОК) як інструменту стандартизації знань, який водночас підвищує рівень стресу та відповідальності для студентів;
• усвідомлення необхідності безперервного професійного розвитку після завершення університету, що потребує додаткових ресурсів і внутрішньої мотивації;\відсутність у частини вступників чіткого розуміння значущості вищої освіти для майбутньої професії, що впливає на рівень залученості та якість навчання.

У сукупності ці фактори формують складне освітнє середовище, яке вимагає від майбутніх фармацевтів не лише академічних знань, а й високого рівня самодисципліни та адаптивності.

Освітні стандарти можна вдосконалювати, програми – оновлювати, а вимоги – посилювати. Проте справжню ефективність системи показує досвід тих, хто перебуває всередині неї. Саме студенти найкраще відчувають, чи відповідає навчання реальним викликам професії, і чи готує воно їх до відповідальності, яку несе фахівець фармацевтичної галузі.

Єгор Чуфицький: Фармація сьогодні – це синергія науки і практики та важлива складова системи охорони здоров’я

Чому я обрав Клінічну фармацію? Відповідь проста – хотілося активно брати участь у процесі лікування пацієнтів, бути з головою зануреним у роботу пліч-о-пліч з лікарями над вирішенням клінічних питань, адже саме цим займається клінічний фармацевт. Ще на вибір вплинуло реноме Національного фармацевтичного університету як флагмана фармацевтичної освіти, який випускає найкращих фахівців фармації. Саме усвідомлення необхідності здобуття якісної вищої освіти стало одним із ключових факторів мого рішення щодо вступу до Університету. Україна активно проходить процес євроінтеграції, це зокрема, стосується і вітчизняної фармації. З січня 2027 року запрацює єдиний ОДК, все більше і більше нових можливостей відкривається для студентства. Роль фармацевта у системі з кожним роком зростає,  і я впевнений, що потреба у  фармацевтах буде лише зростати.

Олександра Орловська: Навчання в університеті як шлях, що формує науковця та розвиває особистість

Я обрала своїм фахом фармацію, оскільки мене завжди приваблювала можливість поєднувати науку з практичною користю для людей. Для мене важливо розуміти, як створюються лікарські засоби, як вони діють і як можуть покращувати якість життя пацієнтів. Саме тому я вирішила вступити до Національного фармацевтичного університету, який дає ґрунтовні знання та відкриває широкі можливості для професійного розвитку.

Навчання в НФаУ стало для мене не лише здобуттям освіти, а й простором для самореалізації. Мені подобається працювати на кафедрі промислової технології ліків та косметичних засобів, де я займаюся розробкою різних лікарських форм для застосування при протезуванні. На сьогодні я є автором 39 наукових робіт, серед яких 38 тез та 1 стаття.

Окрім цього, вже два роки очолюю PR-сектор ОСС НФаУ, що дає можливість розвивати організаторські та комунікаційні навички. Усі ці досягнення є важливою частиною мого професійного становлення та підтверджують мій свідомий вибір фармації як майбутньої професії.

Валерія Яворська: Національний фармацевтичний університет як простір становлення фахівця через науку, міжнародний досвід і розвиток професійного потенціалу фармацевта

Фармація, як професійний напрям, захоплювала мене ще зі шкільних років. Це спонукало до пошуків закладу вищої освіти, де майбутні фармацевти можуть набувати цінних знань та навичок і розвивати свій потенціал. Найкращим для цього варіантом став Національний фармацевтичний університет – передовий заклад освіти, що понад століття виховує висококваліфікованих спеціалістів та науковців фармацевтичної галузі. Завдяки НФаУ я мала можливість впевнено просуватися шляхом науки не лише в Україні, але і закордоном. Безцінний досвід роботи в лабораторії Університету Бургундії, міста Діжон у Франції та тривалий період досліджень в лабораторії Фармацевтичної біології Університету Кіля в Німеччині як елемент академічної мобільності, був надзвичайно важливим та вирішальним у становленні мене як спеціаліста.

Попри складні умови, НФаУ був і залишається однією з найважливіших складових фармацевтичної галузі України, постійно розвивається та спрямовує нових студентів на шлях науки і фармації. Безмежно пишаюся тим, що стала частиною фармацевтичної спільноти та маю честь називати Національний фармацевтичний університет своєю Аlma mater!

Айсель Косаєва: Усвідомлений вибір професії фармацевта як стабільної, суспільно важливої сфери та прагнення до професійного розвитку через навчання і практичний досвід

При виборі професії я орієнтувалася на те, щоб вона була корисною для людей. Фармація – це та сфера, яка завжди і всюди залишається актуальною. Люди завжди потребуватимуть ліків та фахової допомоги, тому я впевнена у стабільності свого вибору. Я обрала НФаУ, бо це єдиний університет в Україні який спеціалізується конкретно на фармації. Мені було важливо вчитися там, де вся увага зосереджена саме на цій галузі. Під час навчання у мене була можливість відвідати фармацевтичні компанії, що дозволило побачити, як створюються ліки на великих виробництвах, і зрозуміти процес зсередини, а не тільки в теорії. Також я брала участь у конференціях та семінарах, що допомогло мені краще розібратися в тонкощах фармацевтичної галузі.

Не так важливо, де саме працювати – в аптеці, на виробництві чи в лабораторії. Кожен із цих напрямів є важливою складовою єдиної системи охорони здоров’я, де головне – професіоналізм і відповідальність спеціаліста. Саме якісна освіта формує фундамент знань і навичок, що дозволяють бути компетентним, гнучким і готовим до викликів сучасної фармації.

Фахівець, який постійно розвивається, вдосконалює свої вміння та слідкує за новими тенденціями, завжди буде затребуваним. Адже фармація – це не лише про ліки, а про довіру, безпеку та здоров’я людей, що робить цю професію актуальною та необхідною в будь-який час.

Читайте також У НФаУ пройшла XXXII міжнародна конференція з розробки нових лікарських засобів.