Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками надала роз’яснення щодо практичної реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2025 № 1759 «Деякі питання надання маркетингових та інших послуг, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу, та застосування інструментів фактичного зменшення закупівельних цін після переходу права власності на товари», який набрав чинності 30 грудня 2025 року.

Відповідно до пункту 6 Порядку та умов надання маркетингових послуг, послуг з промоції лікарських засобів, інших послуг, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу, у місцях здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами, затвердженого зазначеною постановою (далі – Порядок), встановлено граничний обсяг витрат виробників та імпортерів на такі послуги.

Згідно з Порядком, щоквартальний обсяг витрат суб’єкта господарювання, що здійснює виробництво (імпорт) лікарських засобів, за договорами з суб’єктами господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами, предметом яких є надання маркетингових послуг (з урахуванням послуг, пов’язаних із забезпеченням наявності лікарських засобів, та будь-яких інших послуг, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу), а також послуг з промоції лікарських засобів, не може перевищувати 18% (без урахування податку на додану вартість) від загального обсягу реалізації лікарських засобів на митній території України (без урахування ПДВ), розрахованого за попередній звітний квартал.

У Держлікслужбі звертають увагу, що положення пункту 6 Порядку в частині суб’єктного складу сторін договору відповідають статті 201 Закону України «Про лікарські засоби». Відповідно до цієї статті, договори про надання маркетингових та промоційних послуг укладаються суб’єктами господарювання, які здійснюють виробництво або імпорт лікарських засобів, з аптекою та/або аптечною мережею.

Таким чином, кожен виробник або імпортер лікарських засобів, укладаючи відповідні договори з аптекою або аптекою, що входить до аптечної мережі, зобов’язаний дотримуватися встановленого ліміту – не більше 18% (без ПДВ) від загального обсягу реалізації лікарських засобів на митній території України (без ПДВ) за попередній звітний квартал. 

Водночас зазначений ліміт не стосується обсягу доходів аптеки або аптечної мережі від надання маркетингових і промоційних послуг. Порядком не встановлено обмежень щодо розміру доходів, отриманих аптекою/аптечною мережею від таких послуг, оскільки регулювання спрямоване саме на виробника або імпортера. Разом з тим суб’єкти господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами та є стороною відповідних договорів, зобов’язані подавати до Держлікслужби до 20 січня поточного року інформацію, передбачену пунктом 5 Порядку, зокрема щодо обсягу доходів, отриманих від надання маркетингових і промоційних послуг.

Окремо роз’яснено питання укладення договорів з аптечною мережею. Відповідно до статті 201 Закону України «Про лікарські засоби», виробники та імпортери можуть укладати такі договори з аптечною мережею. Водночас аптечна мережа не має статусу юридичної особи. У зв’язку з цим договір може бути укладено з одним або кількома суб’єктами аптечної мережі, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами та діють на підставі договору доручення (агентського договору) як повірені (агенти) від імені інших суб’єктів цієї мережі відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 1000 Цивільного кодексу України, договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором, у тому числі право на укладення договору про надання маркетингових послуг та послуг з промоції з виробником або імпортером.

Крім того, під час укладення та виконання таких договорів суб’єкти господарювання зобов’язані дотримуватися вимог статті 202 Закону України «Про лікарські засоби». Відповідно до цієї норми, ліцензіати, які здійснюють діяльність з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), при замовленні та/або наданні рекламних, маркетингових, промоційних, інформаційних та інших послуг, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу, повинні сприяти розвитку конкуренції, не вчиняти дій, що можуть мати негативний вплив на конкуренцію, та дотримуватися вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції».


Читайте також Заборона маркетингу впродовж 2025 року не призвела до зниження роздрібних цін на ліки.

Поділитися цим дописом

Автор

Наталія Малішевська
Головний редактор журналу “Фармацевт Практик”
Фармацевтичне виробництво 2026: ключові виклики та нові можливості

Фармацевтичне виробництво 2026: ключові виклики та нові можливості

Наталія Малішевська 1 хв. читання
Що реально зміниться для лікарів і пацієнтів прифронтових областей у 2026 році

Що реально зміниться для лікарів і пацієнтів прифронтових областей у 2026 році

Наталія Малішевська 2 хв. читання
Непередбачуваність рішень МОЗ посилює напругу на фармацевтичному ринку — позиція ЄБА

Непередбачуваність рішень МОЗ посилює напругу на фармацевтичному ринку — позиція ЄБА

Наталія Малішевська 2 хв. читання
Уряд створив Національну комісію з питань психічного здоров’я

Уряд створив Національну комісію з питань психічного здоров’я

Наталія Малішевська 1 хв. читання
Білі халати в сутінках: як українська фармація виживає на межі людських та технічних можливостей

Білі халати в сутінках: як українська фармація виживає на межі людських та технічних можливостей

Наталія Малішевська 3 хв. читання
Результати 2025 року: «Дарниця» зареєструвала 6 препаратів за кордоном

Результати 2025 року: «Дарниця» зареєструвала 6 препаратів за кордоном

Наталія Малішевська 1 хв. читання