Едем Адаманов: Знищення складів — болісний удар, але не причина для дефіциту ліків

Російські атаки на фармацевтичну логістику не призвели до масового зникнення ліків з аптек. Після втрати окремих складів учасники ринку перебудовують маршрути постачання, перерозподіляють продукцію та за потреби залучають запаси, що зберігаються за межами України.

Про механізми, які дозволяють утримувати забезпечення ліками навіть після ударів по складській інфраструктурі, розповів директор Державного експертного центру МОЗ Едем Адаманов в ефірі ТСН.

За його словами, головним ризиком після знищення фармацевтичного складу є не одномоментне зникнення препаратів з аптек, а необхідність швидко замінити пошкоджену ланку в системі постачання.

Саме до такого сценарію український фармацевтичний ринок уже адаптувався.

Один склад — не вся система

Аптеки не працюють як довгострокові сховища ліків і зазвичай не накопичують великі товарні запаси. Водночас постачання не прив'язане до одного маршруту чи одного складу.

У разі втрати частини логістичної інфраструктури дистриб'ютори можуть перерозподіляти наявну продукцію та змінювати шляхи її доставки. Це може ускладнювати й здорожчувати логістику, однак дозволяє продовжувати постачання.

«Атака — це дуже болісно, але ми не маємо зараз дефіциту», — зазначив Едем Адаманов.

За його словами, запасів в аптеках зазвичай вистачає приблизно на один-два місяці, що дає системі певний час для відновлення або перебудови ланцюгів постачання.

Резерв може бути за кордоном

Ще одним елементом стійкості є можливість залучити продукцію з європейських складів.

Особливо це стосується міжнародних фармацевтичних компаній, які не зберігають усі запаси виключно на території України. За потреби препарати можуть оперативно завозити з інших європейських країн.

Для пацієнтів це може означати появу в аптеках ліків у міжнародній упаковці. Водночас, за словами керівника ДЕЦ, препарати забезпечуватимуться інструкцією українською мовою.

Що держава тримає про запас

Окремо від комерційного фармацевтичного ринку працює система державних запасів.

Їх формують насамперед для препаратів, замінити або швидко отримати які значно складніше. Йдеться про рідкісні та дороговартісні лікарські засоби, необхідні для порятунку життя.

Місця зберігання таких резервів публічно не розголошуються.

Водночас централізованого накопичення великих запасів усіх поширених препаратів держава не здійснює. Зокрема, це стосується звичайних безрецептурних ліків, знеболювальних та противірусних засобів, які ринок може швидше перевезти або додатково виробити.

Порожніх аптек не прогнозують, але доставка може дорожчати

Атаки на фармацевтичні склади все ж мають ціну для системи. Після втрати логістичних об'єктів компаніям доводиться працювати за альтернативними схемами та організовувати постачання фактично «з коліс».

Такий формат може бути дорожчим, однак наразі, за словами Едема Адаманова, він дозволяє уникати масштабних перебоїв.

Для забезпечення пацієнтів у складних умовах також використовують мобільні аптечні пункти та доставку лікарських засобів через Укрпошту.

Таким чином, після ударів по складах ключовим питанням для фармацевтичного ринку стає не те, чи зникнуть ліки з аптек, а те, наскільки швидко вдасться замінити пошкоджений елемент логістичного ланцюга. Наразі, за оцінкою ДЕЦ, система справляється з цим завданням без виникнення тотального дефіциту препаратів.

Читайте також Пошкодження логістики вже позначається на роботі аптек: АПАУ фіксує дефектуру та затримки поставок.