Фармацевтичний експеримент на заправках: як бізнес-інтереси витісняють соціальну місію продажу ліків на АЗС

Новий сегмент фармацевтичного ринку України, який дозволив роздрібну торгівлю медикаментами поза межами класичних аптек, демонструє стрімке кількісне зростання, але водночас оголює серйозні системні протиріччя. За перші місяці дії реформи Держлікслужба видала дозволи вже 12 ліцензіатам на 273 місця провадження діяльності, які охоплюють 19 областей країни. Серед ключових гравців ринку — провідні паливні гіганти: ОККО, «Укрнафта» (оформила ліцензії на чотири суб’єкти), UPG, «БРСМ-Нафта», а останнім, дванадцятим учасником, стала мережа SOCAR. Крім того, на ринок готується вийти компанія, що планує розвивати продаж через вендінгові автомати.

Проте за оптимістичною динамікою приховується глибокий розрив між початковою соціальною метою та реальною комерційною практикою. Аналіз перших підсумків, озвучених під час круглого столу в агентстві «Інтерфакс-Україна», дозволяє чітко виділити чотири критичні проблеми нової моделі.

Акцент 1: Провал місії доступності у прифронтових зонах

Головним аргументом на користь продажу ліків на АЗС було радикальне покращення доступності лікарських засобів для мешканців віддалених сіл та, що найважливіше, прифронтових регіонів, де класична аптечна інфраструктура зруйнована або закрита через безпекові ризики. Очікувалося, що заправки стануть форпостами першої медичної допомоги.

На практиці ситуація виглядає критичною: у шести областях України ліцензовані місця продажу ліків на АЗС взагалі відсутні. До цього переліку потрапили п’ять регіонів, які найбільше потерпають від війни та потребують підтримки: Луганська, Донецька, Херсонська, Миколаївська таСумська області. І хоча у Держлікслужбі звітують, що близько 40% точок географічно припадають на села та селища, реальний «вакуум» у найгарячіших точках країни реформа так і не заповнила.

Акцент 2: Столичний регіон та Львівщина замість зони бойових дій

Замість інвестицій у ризиковані прифронтові громади, паливний ритейл очікувано пішов шляхом комерційної вигоди. Найбільшу кількість заяв на торгівлю медикаментами було подано у Києві, Київській та Львівській областях — регіонах із надлишковою концентрацією традиційних аптек, які жодним чином не можна вважати прифронтовими чи інфраструктурно дефіцитними.

У Держлікслужбі відверто визнають наявність комерційного прагматизму: частина компаній, які вже мають ліцензії, досі не розпочали фактичну торгівлю, оскільки «напевно вивчають далі, де безпечніше та найприбутковіше відкритися». На противагу столичному регіону, статистика реальних прифронтових областей виглядає скромно: лише вісім точок у Запорізькій області, дві — у Харківській, і лише одна мережа наразі намагається розгортати активність на Дніпропетровщині.

Акцент 3: Відкриті вітрини як загроза якості ліків

Серйозне занепокоєння викликає питання збереження ефективності та безпечності препаратів, які реалізуються на АЗС. Специфіка торгових залів автозаправних комплексів передбачає великі панорамні вікна, постійний рух клієнтів та специфічний мікроклімат, що робить практично неможливим стабільне дотримання суворих температурних режимів, обов'язкових для аптек.

Ситуація ускладнюється тим, що на багатьох АЗС ліки виставляють на відкритих вітринах. Пряме сонячне світло, коливання вологості та відсутність профільного контролю з боку дипломованих фармацевтів створюють прямі ризики деградації діючих речовин у медикаментах ще до закінчення терміну їхньої придатності. Купуючи ліки на заправці з відкритої полиці, споживач фактично бере на себе ризик отримати неефективний або навіть зіпсований препарат.

Акцент 4: Ігнорування безбар'єрності призупинило ринок

Проблема невідповідності АЗС жорстким стандартам фармацевтичного ринку вже призвела до першого охолодження ритейлерів. Наразі динаміка подачі нових заяв пригальмувала, і причиною стали суворі вимоги до інклюзивності.

Незважаючи на те, що держава пішла на певні пом'якшення ліцензійних умов для автозаправок, контролюючі органи фіксують системні проблеми в частині доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Наявність базового пандуса на вході до АЗС не означає автоматичного виконання норм безбар'єрності всередині: ширина проходів до кас, висота розміщення ліків на стендах та відсутність належної навігації для людей із порушеннями зору залишаються каменем спотикання для паливних мереж, які намагаються адаптувати свої маркети під формат аптечного пункту.

Читайте також Аптеки на АЗС: чи справді Київщина має проблему з доступністю ліків?