Від діагностики до препаратів: як Харківщина вибудовує маршрут пацієнта

Для прифронтового регіону безпека медичної допомоги давно вийшла за межі правильно встановленого діагнозу чи вдало підібраної терапії. На Харківщині вона означає здатність системи провести пацієнта через усі етапи — від раннього виявлення захворювання до спеціалізованого лікування та забезпечення необхідними препаратами — і не перервати цей маршрут через обстріли, відключення електроенергії або віддаленість громади.

Особливо критичною така безперервність залишається для людей з онкологічними, серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом та іншими хронічними станами. Тут втрата часу між діагностикою, консультацією, початком терапії чи отриманням лікарських засобів може безпосередньо вплинути на результат лікування.

Онкологічна допомога: понад 100 тисяч пацієнтів на обліку

Масштаб навантаження на систему добре демонструють дані онкологічної служби. За вісім місяців 2026 року на онкологічному обліку в Харківській області перебували 103 259 пацієнтів. Протягом цього періоду медичну допомогу отримали близько 51 тисячі людей.

У закладах області виконали 4 200 хірургічних втручань, провели 6 748 комп’ютерних томографій за онкологічним протоколом, 551 МРТ-дослідження та 1 364 мамографії. Для онкологічного пацієнта доступність таких обстежень має принципове значення: що швидше підтверджено діагноз і визначено подальшу тактику, то меншим стає ризик втратити час між окремими етапами лікування.

Інфаркти та інсульти: вирішальними залишаються перші години

Не меншої злагодженості потребує допомога пацієнтам із гострими серцево-судинними станами. У 2025 році на Харківщині зареєстрували 1 267 випадків інфаркту та 4 328 випадків інсульту.

Пацієнтів із гострим мозковим інсультом приймають 12 закладів області, а спеціалізовану допомогу при гострому інфаркті міокарда надають сім медичних установ. Упродовж року лікарі виконали 3 308 стентувань коронарних артерій. Для порівняння, у 2024 році таких втручань було 2 436.

У випадку інфаркту чи інсульту значення має не лише наявність необхідного обладнання. Система повинна швидко визначити, куди саме доставити пацієнта, щоб він потрапив до закладу, здатного надати потрібну спеціалізовану допомогу без додаткових переміщень і втрати часу.

Ліки мають бути доступними не лише у великих містах

Для людей із хронічними захворюваннями одним із ключових питань залишається постійний доступ до препаратів. У 2025 році в Харківській області було зареєстровано 70 882 пацієнти із цукровим діабетом.

Інсуліни в області можна отримати у 484 місцях відпуску. Від початку 2026 року пацієнтам уже виписали понад 55 тисяч рецептів на ці препарати.

Окреме завдання — забезпечити фармацевтичну доступність у невеликих і віддалених населених пунктах. Нині три мобільні аптечні пункти обслуговують маршрути, що охоплюють 187 населених пунктів у 20 громадах. Для прифронтової області така модель стає одним зі способів не допустити ситуації, коли місце проживання фактично визначає можливість людини продовжувати призначене лікування.

Виявити ризик раніше, ніж з’являться ускладнення

Безпечний маршрут пацієнта починається задовго до госпіталізації або призначення препаратів. Значна його частина припадає на профілактику та ранню діагностику.

У межах програми «Скринінг здоров’я 40+» на Харківщині визначено 133 місця надання послуг. Уже проведено 49 149 скринінгів.

Раннє виявлення факторів ризику або перших ознак захворювання дає лікарям більше можливостей втрутитися до розвитку тяжких ускладнень. Відтак скринінг стає не окремою профілактичною процедурою, а початковою ланкою майбутнього маршруту пацієнта.

Медицина, яка повинна працювати під час обстрілів

Харківщина має ще одну умову, яка безпосередньо впливає на безпеку лікування, — близькість до зони бойових дій. Медичні заклади повинні залишатися функціональними під час атак і перебоїв з електропостачанням, а пацієнти — мати можливість отримувати допомогу незалежно від ситуації з енергетикою чи місця проживання.

Саме тому стійкість лікарень сьогодні включає резервне енергозабезпечення, облаштування захищених просторів, налагоджену маршрутизацію пацієнтів, доступність лікарських засобів і збереження медичних послуг у громадах.

Фактично йдеться про єдиний ланцюг: профілактика та раннє виявлення, діагностика, направлення до відповідного фахівця чи закладу, сучасне лікування, отримання необхідних препаратів і подальше спостереження. Безпечною медична допомога стає лише тоді, коли жодна з цих ланок не випадає — навіть у регіоні, де система охорони здоров’я щодня працює в умовах воєнних ризиків.

Читайте також: У київських комунальних аптеках поменшало окремих ліків: що відбувається з постачанням після ударів по складах