Фармацевтичний ринок на паузі: чому ліки в Україні не подешевшали

З 1 березня 2025 року уряд заборонив маркетингові договори між виробниками та аптеками. Саме вони вважалися головною причиною високих цін на препарати. Ідея виглядала просто: забрати «схеми» – отримати дешевші ліки. Але вже через кілька місяців стало зрозуміло: очікуваний ефект не спрацював. Реформа, яка мала стати порятунком для пацієнтів, перетворилася на проблему для аптек, виробників і всієї системи забезпечення ліками.

«Ціни знизяться», – обіцяли в уряді. «Але вони зросли», – констатує ринок

Моніторинг Tabletki.ua показав: вартість більшості препаратів залишилася на рівні лютого, а окремі категорії лікарських засобів, зокрема для хронічних хвороб, подорожчали.

У самому Міністерстві охорони здоров’я визнали: реформа не дала результату.

71,5% вартості ліків формує виробник, тоді як націнки аптек і дистриб’юторів є фіксованими. Тому саме виробники отримали вигоду – заборона маркетингових платежів дозволила їм щомісяця заробляти додаткові 500 млн грн.

Соціальні втрати: коли аптеки зникають з карти

Маркетингові кошти фінансували не лише бонуси для аптек, а й соціальні проєкти. За їхній рахунок працювали мобільні аптеки, які забезпечували ліками жителів маленьких населених пунктів у віддалених громадах.

Після зміни правил одна з аптечних мереж, яка першою в Україні запустила у 2024 році МАП, закрила два пересувні аптечні пункти на Харківщині та Херсонщині. Для мешканців сіл це означає фактичну відрізаність від життєво необхідних препаратів.

«Ціни на ліки після відновлення маркетингових угод повинні знизитися. Це позиція учасників ринку. Питання лише в тому, чи виконають вони свої зобов’язання», – говорить народний депутат Юрій Заславський.

Він додає: якщо аптеки знову отримають додатковий дохід, соціальні ініціативи, на кшталт мобільних аптек, можуть бути відновлені.

Бізнес у режимі «очікування»

Сьогодні фармринок перебуває в підвішеному стані. Учасники чекають на постанову Кабміну, яка встановить нові правила маркетингової діяльності. Але документу досі немає, і ринок фактично «заморожений».

Це блокує довгострокове планування, ускладнює логістику постачання і стримує конкуренцію.

Замість здешевлення ліків українці отримали:

подорожчання окремих препаратів;
згортання соціальних проєктів;
закриття аптек у селах та на прифронтових територіях.

Експерти попереджають: чим довше ринок працюватиме в умовах невизначеності, тим складніше буде відновити баланс.

Україні потрібні прозорі й чіткі правила, які враховуватимуть інтереси всіх учасників – від виробника до пацієнта. Інакше замість справедливої конкуренції та доступних ліків країна отримає хаос і подальший ціновий тиск на громадян.

Фармацевтичний ринок на паузі: чи чекати українцям зниження цін на ліки

Фармацевтичний ринок України перебуває в глибокій законодавчій комі. З 1 березня 2025 року в країні діє повна заборона маркетингових платежів між виробниками і аптеками – крок, який уряд обґрунтовував боротьбою з високими цінами на ліки. Але вже через кілька місяців стало зрозуміло: очікуваного ефекту у вигляді падіння цін не сталося. Ба більше, помітне подорожчання зачепило більшість препаратів, окрім так званих "ТОП100", повідомляє УНН.

Нардеп Юрій Заславський в ексклюзивному коментарі УНН зазначив, що зараз галузь в стані “очікування” нової постанови. Однак, якою саме вона буде, поки достеменно не може сказати ніхто.

“Весь ринок очікує від Кабміну правила по маркетингу, але цієї постанови досі немає. Чекаємо постанову, в якій будуть вказані чіткі нові правила”,– констатував Заславський

Він також розповів, що гравці фармринку сподіваються на поступове зниження цін після відновлення маркетингових угод. І додає з оптимізмом:

“Учасники ринку стверджують, що ціни на ліки після відновлення маркетингових угод повинні знизитись. Це не моє дослідження, це коментарі учасників ринку. Час покаже, чи дотримаються вони зобовʼязань. Окрім цього можна розраховувати на те, що соціальні проєкти, на кшталт мобільних аптек, будуть відновлені, якщо аптеки будуть отримувати додатковий дохід. Відповідно, вони зможуть цими коштами підтримуватися соціальні проєкти”,– Юрій Заславський

Поки ж Міністерство охорони здоров’я зволікає з ухваленням постанови, фармацевтичний сектор змушений існувати в умовах невизначеності. Це блокує планування, впливає на логістику постачання і обмежує конкуренцію. Затягування рішення щодо маркетингу лише посилює негативні тенденції, адже без чітких правил ринок залишається розбалансованим, а ціни на ліки нестабільними.

Щоб стабілізувати ситуацію, потрібне швидка ухвала зрозумілих і прозорих регуляцій, які забезпечать баланс між інтересами пацієнтів, аптек і виробників. Інакше замість чесної конкуренції та доступних ліків Україна отримає подальший хаос і продовження цінового тиску на споживачів.

Нагадаємо

Після заборони маркетингових договорів між аптеками та виробниками лікарських засобів у березні – обіцяного зниження цін так і не відбулося. Показово, що заборону маркетингових угод просували як панацею від високих цін на ліки. Однак навіть у Міністерстві охорони здоров’я визнають, що ціни не знизилися. Моніторинг сайту Tabletki.ua свідчить, що вони залишилися на рівні лютого 2025 року, а на деякі препарати для лікування хронічних хвороб, таких як гіпертонія та діабет, вартість навіть зросла.

Натомість фармвиробники, які мали знизити вартість на ліки, за рахунок зекономлених на забороні маркетингу грошей – цього так і не зробили. Їх заробіток зростає, адже поки маркетингу немає вони щомісяця заробляють на 500 млн грн більше.

Це підтверджує тезу, що маркетинг між виробниками та аптеками сам по собі не впливає на кінцеву ціну ліків. Адже 71,5% вартості препарату формує виробник, а решта націнок дистриб’юторів і аптек – фіксовані.

Тож замість зниження цін на ліки ринок отримав зупинку соціальних проєктів, зростання вартості окремих препаратів і глибоку кризу в доступності ліків для мешканців віддалених та прифронтових регіонів. Одним з прикладів результати реформи фармацевтичного ринку стало рішення однієї з аптечних мереж зупинити роботу двох своїх мобільних аптек, які забезпечували ліками села Харківщини та Херсонщини. Як повідомили представники мережі, причиною такого рішення стали останні законодавчі зміни, зокрема посилення регуляції та скасування маркетингових договорів. Це різко зменшило доходи стаціонарних аптек, за рахунок яких фінансувалися мобільні пункти.

І поки фармацевтичний ринок знову опинився на етапі “формування” – пацієнти платять більше, аптеки у віддалених громадах зникають, а соціальні проєкти, як-от мобільні аптеки, закриваються. Чим довше ринок перебуватиме в такому підвішеному стані, тим складніше буде повернути його до життя. І тим дорожче це коштуватиме і державі, і бізнесу, і самим українцям.