Фармацевтичний сектор у системі медичних гарантій: стратегічні пропозиції АФУ до плану роботи НСЗУ
Система медичних гарантій в Україні поступово переходить від моделі фінансування послуг до моделі управління доступністю лікування. У цьому процесі роль фармацевтичного сектору перестає бути допоміжною — вона стає системоутворюючою.
Саме в такому контексті Асоціація фармацевтів України (АФУ) представила свої пропозиції до Плану діяльності Ради громадського контролю при Національній службі здоров’я України (НСЗУ) на 2026 рік. Під час робочої зустрічі з НСЗУ ключові ініціативи були озвучені, обговорені та взяті до подальшого опрацювання, що свідчить про зростання ролі фармацевтичної спільноти у формуванні політичних рішень у сфері охорони здоров’я.
АФУ наголошує: фармацевтична допомога має розглядатися не як окремий ринковий сегмент, а як складова системи охорони здоров’я. У багатьох громадах фармацевт є найбільш доступним фахівцем первинного контакту, а аптечна мережа — ключовим каналом реалізації державних програм.
Озвучені під час зустрічі пропозиції спрямовані на інтеграцію фармацевтичної складової у стратегічне планування системи медичних гарантій та врахування її ролі у забезпеченні безперервності лікування.
Одним із ключових напрямів, який обговорювався з НСЗУ, стала необхідність збереження стабільності економічної моделі програми «Доступні ліки». АФУ підтримує розвиток програми, але звертає увагу на ризики ініціативи зменшення граничної торговельної надбавки з 15% до 10%.
Це питання виходить за межі фінансової дискусії. Зменшення економічного ресурсу аптек може вплинути на:
Пропозиція АФУ — провести системну оцінку впливу таких змін і зберегти чинний рівень надбавки до завершення комплексного аналізу.
Новий Закон України «Про лікарські засоби» передбачає впровадження фармацевтичної послуги як складової системи охорони здоров’я з 2027 року.
Під час зустрічі АФУ акцентувала, що 2026 рік має стати підготовчим етапом для переходу від моделі «відпуску ліків» до моделі «керованої фармацевтичної допомоги», що включає:
Серед питань, які отримали увагу під час обговорення, — оцінка впливу дозволу продажу безрецептурних препаратів поза аптечними закладами.
АФУ наголосила, що навіть безрецептурні препарати потребують професійного консультування, а відсутність фармацевтичного супроводу може впливати на безпеку лікування та ефективність фармакотерапії.
Окремою темою стало питання потенційного впливу принципу «трьох найнижчих цін» на доступність терапії.
Обговорення зосереджувалося на необхідності оцінки:
Важливо, щоб цінова політика не перетворювалась на інструмент обмеження клінічної варіативності
АФУ звернула увагу на скорочення мобільних аптек, що працюють у віддалених та прифронтових громадах.
Йдеться не лише про логістику, а про рівність доступу до лікування. Втрата таких пунктів може означати фактичне випадіння частини населення з системи медичних гарантій.
Під час зустрічі також обговорювалися бар’єри впровадження терапії на основі медичного канабісу через відсутність підзаконного регулювання та інтеграції в електронну систему охорони здоров’я.
АФУ запропонувала ініціювати напрацювання необхідних процедур для запуску практичного застосування.
Озвучення пропозицій АФУ та їх прийняття до подальшого опрацювання НСЗУ свідчить про вплив фармацевтичної спільноти на формування державної політики охорони здоров’я. Якщо раніше професійні асоціації здебільшого реагували на вже запропоновані регуляторні рішення, то нині вони дедалі частіше виступають ініціаторами системних напрямів.
Йдеться не лише про захист інтересів галузі, а про стратегічне переосмислення місця фармацевтичної допомоги у системі медичних гарантій — як інструменту забезпечення безперервності лікування, управління доступністю терапії та підвищення ефективності використання ресурсів охорони здоров’я.
Запропоновані АФУ напрями демонструють зсув від точкових регуляторних дискусій до комплексного підходу: інтеграції фармацевтичної послуги в систему фінансування, оцінки регуляторних рішень через призму клінічних результатів і доступності, а також формування збалансованої моделі взаємодії між державою, професійною спільнотою та пацієнтами.
Фактично мова йде про трансформацію ролі фармацевтичного сектору — від пасивного стейкхолдера до співархітектора policy-рішень. У довгостроковій перспективі саме такий підхід може визначити, чи стане система медичних гарантій інструментом реальної доступності лікування, а не лише фінансовою конструкцією.
Читайте також АФУ: мінімальна зарплата фармацевта має бути 25 000 грн.