Гендерна пастка медичної галузі: чому система, яка тримається на жінках, платить їм менше за чоловіків

Медична галузь Європи традиційно сприймається як найбільш «жіноча». Проте за зовнішнім благополуччям високої зайнятості ховається глибокий структурний дисбаланс, який суттєво впливає на матеріальний стан та кар'єрні перспективи фахівців. Згідно з новим аналітичним звітом Всесвітньої організації охорони здоров’я, гендерний розрив у доходах медиків не лише зберігається, але й має тенденцію до системного розширення на вищих щаблях професійної ієрархії.

Галузь охорони здоров’я та соціальної допомоги посідає четверте місце за обсягом залучення робочої сили в Європейському регіоні ВООЗ. Якщо в більшості інших секторів економіки частка жінок коливається в межах 45%, то в системі охорони здоров'я та фармації вони становлять абсолютну більшість. Попри це, лідерство за кількістю персоналу не конвертується у фінансову паритетність.

Якщо поглянути на структуру доходів у системі охорони здоров'я, то ключові показники дисбалансу виглядають наступним чином:

• 77% становить загальна частка жінок серед усіх працівників галузі в Європі;
• 55% — це частка жінок серед найвищооплачуваніших фахівців сектора;
• 19% складає середня різниця в погодинній оплаті праці між чоловіками та жінками на користь перших;
• 22% сягає гендерний розрив у доходах серед вищої ланки (керівники закладів, провідні спеціалісти), тоді як серед низькооплачуваного персоналу ця різниця становить лише 2%.

Як зазначає Наташа Аззопарди Мускат, директорка Департаменту систем охорони здоров’я ВООЗ по Європі, саме жінки забезпечують повсякденну функціональність медичних систем, проте фінансова віддача від їхнього внеску зменшується з кожним етапом кар'єрного зростання. Виникає ефект «скляної стелі», коли досягнення адміністративних або висококваліфікованих посад супроводжується зростанням диспропорції в оплаті.

Поширене уявлення про те, що різниця в доходах обумовлена віком, рівнем освіти, вибором державного чи приватного сектора або роботою на неповну ставку, виявилося лише частково вірним. Аналітики ВООЗ встановили, що навіть після коригування за всіма цими параметрами залишається значна частка «непоясненого» розриву. Це свідчить про глибокі структурні проблеми: професійну сегрегацію та системну недооцінку праці в тих сегментах, які вважаються переважно «жіночими».

Більше того, ця тенденція поширюється навіть на керівні посади. За аналогічний обсяг управлінської роботи у сфері охорони здоров'я жінка отримує в середньому 22 євро на годину, тоді як менеджмент такого ж рівня в інших галузях оцінюється у 24,70 євро.

Для практикуючих лікарів подібна ситуація має довгострокові наслідки. Менший рівень поточного доходу не лише обмежує можливості для власного професійного розвитку та безперервної освіти, але й прямо трансформується у знижені пенсійні права. У результаті фахівці, які присвятили життя турботі про здоров'я інших, у похилому віці опиняються під підвищеним ризиком фінансової незахищеності.

У ВООЗ підкреслюють, що подолання гендерного розриву в оплаті праці — це не питання формальної соціальної справедливості, а необхідна умова для збереження кадрового потенціалу галузі. Серед першочергових кроків міжнародні експерти називають запровадження повної прозорості тарифних сіток, розширення представництва жінок у колегіальних органах, що ухвалюють рішення, та перегляд систем оцінки важкості та цінності медичної праці.

Читайте також Сергій Кузьміних: Уряд знову обіцяє підвищити зарплати медикам — цього разу не мають забути і про фармацевтів.