Граничні націнки і реальна собівартість: як зовнішні чинники впливають на вартість ліків
Повномасштабна війна, яку росія веде проти України, змінила економіку країни, зокрема й умови функціонування фармацевтичного ринку. Обстріли енергетичної інфраструктури, перебої з електропостачанням, зростання логістичних ризиків і витрат стали частиною щоденної операційної реальності бізнесу. На цьому тлі нові геополітичні конфлікти — ескалація на Близькому Сході — спричиняють коливання світових цін на нафту та підвищення вартості пального для імпортозалежних країн.
Для України ці процеси накладаються один на один. У фармацевтичному секторі вони відбуваються на тлі дії Постанови № 168 від 14.02.2025 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо стабілізації цін на лікарські засоби» (далі — Постанова № 168), яка встановлює граничні торговельні націнки. Наскільки така модель регулювання здатна одночасно забезпечити цінову стабільність для пацієнтів і економічну стійкість ланцюга постачання лікарських засобів у воєнній економіці?
Війна на Близькому Сході швидко трансформується у коливання світових нафтових котирувань. Для України, яка залишається імпортозалежною щодо пального, це означає прямий канал впливу: зростання вартості нафти закладається у ціну дизеля та бензину на внутрішньому ринку.
Фармацевтичний сектор відчуває цей вплив опосередковано, але системно. Лікарські засоби транспортуються між країнами та регіонами, зберігаються у спеціалізованих умовах, доставляються до аптек у віддалених громадах. Кожен із цих етапів залежить від вартості пального.
Частка логістики у структурі кінцевої ціни препарату зазвичай не є домінуючою — це кілька відсотків. Проте в умовах воєнної економіки навіть помірне зростання витрат набуває кумулятивного характеру.
Український фармацевтичний ринок значною мірою залежить від імпорту — як готових лікарських засобів, так і активних фармацевтичних інгредієнтів. Ннаціональні виробники також використовують імпортну сировину та комплектуючі.
Це означає, що глобальні логістичні ризики впливають не лише на повністю імпортні препарати. Зростання вартості міжнародного фрахту, страхування вантажів, енергоносіїв та валютні коливання поступово закладаються у виробничу собівартість.
Таким чином, енергетичний шок підсилюється структурною залежністю від зовнішніх ринків.
Внутрішній чинник: війна, інфраструктура і додаткові витрати
До глобального енергетичного фактору додається внутрішній — повномасштабна війна в Україні та системні обстріли критичної інфраструктури. Енергетика залишається однією з головних цілей російських атак, і навіть після проходження зимового періоду ризик нових відключень електроенергії нікуди не зник. Перебої з електропостачанням стали частиною операційної реальності для значної частини бізнесу, зокрема й фармацевтичного сектору.
Для аптек, складів і логістичних центрів це означає необхідність постійної готовності працювати в умовах енергетичної нестабільності. Генератори, резервні джерела живлення, додаткові системи контролю температури для холодильного обладнання — усе це стало елементом щоденної інфраструктури аптечного бізнесу.
Більшість генераторів, які використовують аптеки, працюють на бензині. Якщо електроенергія відсутня, а аптека працює, наприклад, 10–12 годин, генератор має забезпечити освітлення, роботу кас, холодильного обладнання та базових інформаційних систем. Саме так сьогодні виглядає «резервний режим» роботи багатьох аптек.
Скільки пального потрібно для цього? Скільки бензину споживає генератор, який забезпечує роботу аптеки протягом половини робочого дня? І якою буде вартість такого автономного режиму, якщо перебої електропостачання повторюються регулярно?
Ці витрати рідко стають частиною публічних дискусій про ціни на лікарські засоби. Проте для аптечного бізнесу вони цілком реальні: це витрати на пальне, технічне обслуговування обладнання, заміну генераторів, а також на організацію безперервної роботи персоналу.
Водночас аптеки під час війни виконують функцію критично важливої інфраструктури для населення. Навіть у періоди відключень електроенергії вони мають залишатися відкритими — щоб забезпечити доступ до життєво необхідних лікарських засобів.
Таким чином, фармацевтичний ланцюг постачання дорожчає не лише через глобальні енергетичні ринки, а й через безпекову ситуацію всередині країни. Частина операційних витрат аптечного сектору сьогодні прямо пов’язана з війною. Генератори, пальне, резервні системи зберігання та логістичні ризики — це витрати, яких не було у структурі собівартості фармацевтичного бізнесу ще кілька років тому. У дискусіях про регулювання цін вони часто залишаються «невидимими», але саме вони формують той додатковий економічний тиск, у якому сьогодні працює ринок.
Постанова № 168 була ухвалена у 2025 році і встановлювала граничні оптові та роздрібні націнки, деталізувала порядок формування оптово-відпускної ціни. Це інструмент стримування маржі. Але він не фіксує базову ціну лікарського засобу.
Як відомо, структура формування ціни виглядає так:
Якщо зростає базова складова — імпортна контрактна ціна, вартість логістики чи валютний курс — гранична націнка застосовується до нової бази. Формально регуляторні межі не порушуються, але кінцева ціна в абсолютному вимірі може змінитися.
Отже, обмеження націнки не дорівнює заморожуванню ціни.
Що очікувати? Є три сценарії розвитку подій
Базовий сценарій. Світові нафтові ціни стабілізуються, внутрішні ризики не посилюються. Ринок адаптується, ціни зростають у межах загальної інфляції.
Напружений сценарій. Високі ціни на енергоносії зберігаються тривалий час. Імпортні препарати дорожчають швидше через валютний та логістичний фактор. Фіксовані націнки звужують фінансовий простір аптек і дистриб’юторів.
Кризовий сценарій. Подальша ескалація на глобальних енергетичних ринках поєднується з активізацією обстрілів інфраструктури. Операційні витрати зростають по всьому ланцюгу постачання при збереженні жорстких маржинальних обмежень. У центрі уваги опиняється не лише ціна для пацієнта, а й економічна стійкість системи.
Для пацієнта навіть незначне зростання ціни може бути відчутним, особливо якщо йдеться про препарати для тривалої терапії. Саме тому регуляторна модель 2025 року була спрямована на захист доступності.
Водночас у воєнній економіці важливо зберігати баланс. Соціальна доступність не повинна підривати фінансову життєздатність аптек, дистриб’юторів і виробників.
Фармацевтичний ринок сьогодні працює під подвійним тиском — глобальним енергетичним і внутрішнім безпековим — при збереженні жорстких регуляторних рамок. Ключове питання полягає не лише в динаміці цін, а в тому, чи здатна система витримати довготривалу турбулентність.
У воєнний час цінова політика в охороні здоров’я — це не лише інструмент соціального регулювання. Це складова фармацевтичної безпеки держави.
Читайте також Енергетична автономність аптек: ціна доступності ліків.