Грошей нема, але ви тримайтеся: історія стосунків Валківської лікарні з НСЗУ
П’ятого березня у Києві відбувся «Форум громадянського суспільства: партнерство заради прозорого та ефективного відновлення і розвитку системи охорони здоров’я». Під час однієї з панельних дискусій учасники обговорювали виклики, з якими стикається українська медицина в умовах повномасштабної війни.
Серед учасників була й голова Асоціації фармацевтів України Олена Омельчук, яка звернула увагу на проблему доступності медичної допомоги для жителів прифронтових регіонів.
Однією з тем обговорення стала ситуація з медичним обслуговуванням населення Харківської області. Регіон, який від початку повномасштабної війни перебуває під постійною загрозою обстрілів, продовжує забезпечувати медичну допомогу, попри серйозні труднощі.
Медичні заклади працюють у складних умовах: частина лікарів була змушена виїхати, багато установ стикаються з дефіцитом кадрів. До цього додається ще одна проблема — скорочення кількості пацієнтів, адже значна частина населення евакуювалася.
Однак ті, хто залишився, часто не мають змоги звернутися до іншого медичного закладу. Це передусім літні люди, пацієнти з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Саме тому для них надзвичайно важливо зберегти роботу місцевих лікарень.
Показовою у цьому контексті стала ситуація навколо КНП «Валківська центральна районна лікарня», що працює у місті Валки Богодухівського району Харківської області.
Медзаклад є базовим пунктом надання екстреної та невідкладної допомоги на ділянці державної дороги М03 Київ — Харків — Довжанський — одна з ключових транспортних артерій країни. Поруч проходить також автодорога Т2104. Отже, важливість надання вчасно медичної допомоги, важко переоцінити.
На базі лікарні функціонує понад дві сотні ліжок різного профілю — загалом 205. Заклад має клінічні та діагностичні підрозділи, що дозволяють надавати широкий спектр медичних послуг.
Як і інші комунальні лікарні, установа укладає договори з Національною службою здоров’я України, отримуючи фінансування за пакетами Програми медичних гарантій. Це означає, що пацієнти можуть отримувати визначені послуги безоплатно.
На сьогодні лікарня має контракт на 2 пакети хірургічної допомоги. Однак, як з’ясувалося, медзаклад не виконує встановлений службою показник щодо кількості операцій. У результаті Національна служба здоров’я України може розірвати договір на ці пакети.
Формально рішення відповідає правилам фінансування: оплата здійснюється за фактично надані послуги. Але в умовах прифронтового регіону така логіка породжує іншу проблему — доступність лікування.
Після втрати контракту пацієнти, які потребують оперативного втручання, змушені будуть звертатися до інших лікарень області. Для багатьох це означає десятки кілометрів дороги, інколи — під загрозою обстрілів.
Читайте також Що реально зміниться для лікарів і пацієнтів прифронтових областей у 2026 році.