В Україні змінюються правила обігу косметики: що потрібно знати виробникам та імпортерам

З 3 серпня 2026 року український ринок косметичної продукції очікують суттєві зміни. Саме ця дата завершує перехідний період і визначає, за яких умов нові партії косметики можуть легально з’являтися на полицях магазинів. Нові правила закріплені у Технічному регламенті на косметичну продукцію, і їх дотримання стане обов’язковим для виробників, імпортерів і дистриб’юторів.

Продукція, яка вже введена в обіг до цього терміну, зможе залишатися на ринку до закінчення строку придатності. Водночас будь-яке нове ввезення або виробництво навіть того самого продукту після 3 серпня потребує повного виконання вимог регламенту та проходження нотифікації.

Однією з ключових новацій є інститут відповідальної особи, яка стає центральною фігурою у забезпеченні безпеки продукту та його відповідності регуляторним вимогам. Це може бути сам виробник або імпортер, а також інша юридична чи фізична особа на підставі письмового договору чи доручення. Відповідальна особа контролює взаємодію з органами ринкового нагляду, подання даних для нотифікації, коректність маркування та наявність документації, що підтверджує безпечність продукції.

Не менш важливим є інформаційний файл продукту (PIF). Він формується до введення продукту в обіг і оновлюється протягом всього періоду реалізації. PIF включає:

опис продукту;
звіт з оцінки безпеки (CPSR) із частинами А і Б (інформація про безпеку та висновок експерта з медицини або фармації);
дані про виробництво та підтвердження дотримання ISO 22716;
матеріали щодо ефективності продукту та інформацію про випробування на тваринах, якщо вони проводилися.

Для компаній, що вже працюють на ринках ЄС і мають належним чином оформлений PIF, підготовка до виходу косметика на український ринок може обмежитися адаптацією наявної документації. Новачкам доведеться створювати файл з нуля.

Виробництво косметичної продукції тепер має відповідати стандарту ISO 22716:2007, який регламентує всі ключові процеси від контролю сировини і пакувальних матеріалів до внутрішнього контролю якості. Система передбачає:

контроль сировини та пакувальних матеріалів;
організацію виробничих процесів і гігієну;
простежуваність партій;
управління відхиленнями, рекламаціями та відкликанням продукції;
навчання персоналу і внутрішній контроль якості.

Фактично кожна партія продукції стає простежуваною, а ризики – контрольованими, що дозволяє мінімізувати інциденти на ринку та забезпечує безпеку споживачів.

Ще одним критичним аспектом є маркування. Продукція, що вводиться після завершення перехідного періоду, повинна мати маркування, яке відповідає Технічному регламенту, законодавству про державну мову та вимогам щодо захисту прав споживачів. Вказівка номінального вмісту інгредієнтів здійснюється у одиницях SI, а для деяких категорій продукції (наприклад, аерозольних) передбачені додаткові правила. Для імпортованих товарів дозволяється додатковий стікер українською, якщо він не приховує інформацію виробника та є стійким до пошкоджень.

Після того як підготовлено PIF, проведено оцінку безпеки, впроваджено ISO 22716 та приведено маркування у відповідність, компанія може подавати нотифікацію через електронну систему МОЗ. Нотифікація не є дозволом чи сертифікатом, але без неї легально вивести продукцію на ринок неможливо. Для подання необхідно надати інформацію про продукт, склад, категорію та призначення, дані про відповідальну особу, макети упаковки та фото готового виробу.

Своєчасна нотифікація та приведення всіх процесів у відповідність дозволяє мінімізувати ризики перевірок і забезпечує стабільність діяльності компанії на українському ринку косметики.