Як Канада зробила аптеку частиною медичної системи — і чому цей підхід може стати прикладом для України
Народний депутат України, член Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Сергій Кузьміних пропонує Україні запозичити досвід Канади, де фармацевти мають значно ширші повноваження у лікуванні пацієнтів.
У своєму дописі на facebook політик наголосив: у більшості розвинених країн аптека давно перестала бути лише місцем продажу ліків — вона стала частиною системи охорони здоров’я, де фармацевт виконує роль першої лінії допомоги.
Кузьміних навів приклади з Канади — зокрема з провінцій Британська Колумбія та Онтаріо, де фармацевти можуть оцінювати симптоми та лікувати легкі захворювання, проводити вакцинацію, продовжувати або змінювати рецепти й навіть робити ін’єкції.
На його переконання, саме такий підхід дозволяє забезпечити людям швидший доступ до медичної допомоги та зменшити навантаження на лікарів.
У провінції Британська Колумбія фармацевти працюють за програмою Minor Ailments and Contraception Service (MACS), яка надає їм право оцінювати пацієнтів і призначати лікування при 21 легкому захворюванні — від герпесу та інфекцій сечовивідних шляхів до алергій і дерматиту.
За офіційними даними, лише за перший рік дії програми було проведено понад 430 тисяч консультацій у більш ніж 1 400 аптеках, що становить 92 % аптек провінції. Фармацевти також мають право адаптувати рецепти — змінювати дозування або продовжувати термін дії, якщо пацієнту потрібно забезпечити безперервність лікування. Лише у 2024 році в провінції зафіксовано майже 84 тисячі таких продовжень щомісяця.
Крім того, фармацевти можуть проводити вакцинацію (проти грипу, COVID-19, пневмонії, правця) і робити за призначенням лікаря ін’єкції, наприклад, вітамінні чи гормональні.
Усе це оплачується державою через систему страхування PharmaCare, яка компенсує аптекам близько 20 канадських доларів за кожну послугу.
Подібна модель діє й у провінції Онтаріо, де з 2023 року фармацевтам дозволено призначати лікування для 19 поширених легких захворювань, серед яких алергічний риніт, кон’юнктивіт, дерматит, герпес, вугрі, грибкові інфекції тощо.
Лише за 2023–2024 роки аптеки Онтаріо надали понад 1 мільйон оцінок і призначень, довівши ефективність цієї практики. Завдяки успіху програми уряд провінції планує подальше розширення ролі фармацевтів, поступово перетворюючи аптеки на універсальні центри медичної допомоги «біля дому».
Як зазначає Сергій Кузьміних, канадський підхід — це приклад того, як система охорони здоров’я може стати ближчою до пацієнта: «Фармацевт не замінює лікаря, але бере на себе частину завдань, що підвищує доступність і ефективність медичної допомоги».
На думку Кузьміних, українська система може скористатися канадським досвідом уже найближчими роками. В Україні з 2027 року планується запуск фармацевтичної послуги — і це, за словами депутата, саме той крок, який дозволить почати реформування ролі фармацевта.
Розпочинати варто з пілотних проєктів у кількох регіонах, аби оцінити вплив нової моделі на якість і доступність допомоги, а потім масштабувати її на всю країну.
«Україна має потужну фармацевтичну спільноту, і цей ресурс можна використати значно ширше. Якщо дати фармацевтам змогу діяти в межах сучасної клінічної практики, виграють і пацієнти, і держава», — наголошує народний депутат.
Досвід Канади показує, що аптека може бути не лише місцем, де відпускають ліки, а справжньою точкою первинного контакту з системою охорони здоров’я.
Пропозиція Сергія Кузьміних — не просто ідея, а стратегічний напрям для реформи фармацевтичного сектору в Україні.