Як війна на Близькому Сході впливає на фармацевтичний ринок України
Глобальні збої в логістиці, спричинені війною на Близькому Сході, наразі не мають критичного впливу на фармацевтичний ринок України. Поставки лікарських засобів, зокрема гуманітарні, залишаються стабільними, однак у середньостроковій перспективі можливе зростання витрат і перегляд цін, повідомив голова Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні Ярно Хабіхт.
За його словами, ключовим фактором стабільності є структура постачання: Україна не залежить від авіаперевезень лікарських засобів, які найбільше постраждали через зміну маршрутів у зоні конфлікту. «Оскільки лікарські засоби поки не імпортуються в Україну повітряним шляхом, ситуація не повинна суттєво змінитись», – зазначив Ярно Хабіхт.
Основні обсяги імпорту надходять наземними маршрутами через країни Європейського Союзу, зокрема Польщу, що знижує залежність від нестабільних авіакоридорів.
Гуманітарні поставки також залишаються під контролем. Значна частина лікарських засобів закуповується безпосередньо в Україні, а міжнародні організації мають сформовані резерви для реагування на надзвичайні ситуації.
Разом із тим, значна частина лікарських засобів та сировин для фарамцевтичного вироництва надходить із Індії та Китаю та традиційно транспортується до Європи авіаційними маршрутами, які проходять через Близький Схід. Це означає, що логістичні маршрути варто перебудувати, але «для повної перебудови логістики знадобиться певний час», – пояснив Ярно Хабіхт. У короткостроковій перспективі це може спричинити точкові перебої з окремими позиціями, однак вони матимуть тимчасовий характер.
Натомість більш відчутними можуть стати економічні наслідки. «У середньостроковій перспективі ринки можуть зіткнутись зі значно вищими витратами на логістику, що може призвести до підвищення цін на лікарські засоби», – зазначив Ярно Хабіхт.
Водночас адаптація ланцюгів постачання та переналаштування маршрутів, за прогнозом, дозволять уникнути тривалого дефіциту.
У Всесвітній організації охорони здоров’я вважають, що поточна ситуація може стати додатковим стимулом для розвитку локального виробництва лікарських засобів, що в перспективі підвищить стійкість системи охорони здоров’я до глобальних криз.