Ідеальний шторм: чому 2025 рік став для фармацевтичного ринку найважчим за весь час його існування
– 13 хв. читання
Фармацевтичний ринок переживає безпрецедентну кризу. Вперше після спаду 2022 року обсяги аптечного продажу ліків у грошовому вираженні зменшилися на 2%, а середня рентабельність аптечного бізнесу впала до −4,9%.
Держава щомісяця недоотримує щонайменше 1 млрд грн податків від галузі, яка працює на межі виживання.
Причин кризи кілька: регуляторний хаос із щонайменше п'ятьма спробами (подеколи – дуже успішними) змінити ліцензійні умови за рік, ворожі удари по найбільших логістичних центрах країни, критична нестача кадрів та масове закриття аптек – понад 300 лише за перше півріччя.
У спецпроєкті LIGA.net для Асоціації фармацевтів України (АФУ) ми розкажемо, чому обіцяне здешевлення ліків так і не відбулося, як заборона маркетингових договорів призвела до зростання цін замість їх зниження, що означає вимога «трьох найдешевших препаратів» для аптечних пунктів при лікарнях, чому закриваються мобільні аптеки в прифронтових регіонах та як штучні бар'єри у фармосвіті поглиблюють кадровий колапс.
Заходи для здешевлення ліків призвели до зворотного ефекту
Каскад трансформацій запустило ухвалення Закону України №4239-IX, який значно посилив держрегулювання галузі, запровадивши серед іншого Національний каталог цін. Це офіційна база даних з максимально допустимими гуртово-відпускними цінами на препарати. Її веде МОЗ разом із Державним експертним центром для контролю за ціноутворенням та забезпечення прозорості на фармацевтичному ринку.
12 лютого 2025 року – одночасно з ухваленням зазначеного закону – Рада національної безпеки і оборони ухвалила рішення «Про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців», яке одразу було введене в дію президентським указом. Документ зобов'язав Кабмін запровадити жорсткі обмеження надбавок на всі лікарські засоби (до 10% для дистриб'юторів, до 35% для роздробу на безрецептурні ліки) та заборонити маркетингові договори між виробниками й аптеками. Останні передбачали абсолютно добровільні платежі від виробників за просування їхніх препаратів — виділення на полицях та акційні пропозиції. Іншими словами, левову частку цих коштів аптеки спрямовували на зниження цін для покупців.
Це «комбо» завдало по галузі подвійного удару: обмежило роздрібні та гуртові надбавки на майже всі лікарські засоби, а не лише на життєво важливі, як того вимагала логіка публічної аргументації реформи.
Як вважає професор НМУ ім. О. О. Богомольця Костянтин Косяченко, каскад регуляторних змін, запущений навесні 2025 року, був зумовлений комплексом обставин.
«По-перше, війна, яка триває вже чотири роки, виявила недоліки в системі охорони здоров'я, зокрема в доступності лікарських засобів. Постійні бойові дії призвели до значних труднощів у постачанні, а також до зростання цін на медикаменти. По-друге, тиск з боку суспільства та міжнародних партнерів змусив уряд вжити термінових заходів. Зазначимо, що у 2025 році спостерігалося зростання запитів від населення та медичних установ щодо забезпечення доступності медичних препаратів, що стало каталізатором для запровадження нових регуляцій», – пояснив експерт у коментарі LIGA.net.
«Четвертий рік війни – це момент, коли вичерпалися резерви «саморегуляції» ринку, а політична відповідальність за ціни стала неминучою. Раніше держава, напевне, свідомо не втручалася, бо фармринок був одним із небагатьох стабільних платників податків і донорів економіки».
Проте впровадження Національного каталогу цін супроводжується низкою критичних проблем. За оцінками Аптечної професійної асоціації України (АПАУ), ліки у залишках аптек за старими цінами (вищими, ніж задекларовані в каталозі) опинилися фактично під забороною продажу – обсяг таких «заблокованих» запасів оцінюється у 1,5 млрд грн. Виникла парадоксальна ситуація: навіть військові не можуть придбати потрібні препарати, бо ті «стоять у карантині» через неузгодженість цін.
Ціни на ліки: обіцянки vs реальність
Уряд обіцяв: найбільш затребувані препарати повинні були здешевіти, заборона маркетингу мала знизити ціни на 20%, Національний каталог цін мав зробити ліки доступнішими. Проте, за даними дослідницької компанії Proxima Reserch, пацієнти купують 95% ліків за ціною на 8% вищою, ніж у лютому 2025 року. Ціни виробників щороку зростають, а націнки на цьому етапі не регулюються.
Економічний аналіз демонструє парадокс: виробники зекономили приблизно 7,5 млрд грн (2,5 млрд грн/місяць × 3 місяці) на тимчасово заборонених маркетингових платежах. Водночас зниження цін на "топ-100" за переліками, встановленими МОЗ, обійшлося їм лише у 629 млн грн. Різниця «осіла» у кишенях виробників.
У перші п’ять місяців 2025 року обсяг продажів у грошовому вираженні зріс на 21%, тоді як в натуральному продовжує знижуватися. Це відображає структурні зміни: населення купує менше ліків, але платить за них більше.
Водночас Асоціація фармацевтів України нагадує, що понад 70% кінцевої вартості формує виробник, а не аптека.
Серед безрецептурних препаратів, які раніше підтримувалися маркетингом, середня відпускна ціна у травні зросла на 21%, порівнюючи з минулим роком. У лютому 2025 року понад 3% товарообігу аптечних мереж складали акційні пропозиції – після заборони вони стали недоступними.
«Маркетинг впливав на ціну, але, як виявилося, не в тих масштабах, які декларувалися», – визнає Костянтин Косяченко.
Руйнація складів та логістики через ворожі удари
Серія ударів Росії по об’єктах дистриб'юторів – окремий згубний чинник, який постійно загрожує фармсектору. За даними ВООЗ, з початку повномасштабного вторгнення зафіксовано 2763 атаки на систему охорони здоров'я України.
У 2025 році кількість атак зросла на 12% відносно 2024 року. Медична, зокрема фармацевтична, інфраструктура стає ціллю ворога дедалі частіше.
Компанія «Оптіма-Фарм» – один із найбільших дистриб'юторів лікарських засобів країни – у 2025 році зазнала трьох атак. 28 серпня 2025 року від атаки ворога суттєво постраждали її столичні склади; 25 жовтня 2025 року був повністю знищений центральний склад у Києві (29 000 кв. м, містив близько 20% місячного запасу ліків країни) і пошкоджений офіс. Збитки тоді оцінили приблизно у $100 млн. Менше ніж через місяць, 15 листопада, був повністю знищений логістичний хаб компанії у Дніпрі. Міжнародний комітет порятунку (IRC) повідомив, що внаслідок останнього удару втратив препарати, призначені для 30 000 пацієнтів.
6 грудня 2025 року російська повітряна атака повністю знищила логістичний комплекс компанії «БаДМ» у Дніпрі площею 43 000 кв. м. Склад постачав ліки до лікарень, аптек та гуманітарних організацій у всій країні. Атака знищила препарати на загальну суму $110 млн.
«БаДМ» та «Оптіма-Фарм» разом забезпечують приблизно 85% аптек країни, тож знищення їхньої інфраструктури суттєво порушило ланцюги постачання у всій Україні.
Вимога «трьох найдешевших препаратів»: прихована заборона оригінальних препаратів
Окреме занепокоєння фармспільноти викликав проєкт постанови Кабміну про внесення змін до Ліцензійних умов, оприлюднений Держлікслужбою 20 листопада 2025 року. Цей документ передбачає, що аптечні пункти при лікарнях зможуть продавати тільки ліки з Нацкаталогу – і лише три найдешевші варіанти кожного препарату.
Фактично це означає заборону продажу оригінальних препаратів у лікарняних аптеках: європейські бренди від авторитетних виробників, таких як GlaxoSmithKline чи Sanofi, автоматично випадають з асортименту. Американська торговельна палата в Україні, яка і раніше оскаржувала зміни до Ліцензійних умов, в грудні отримала звернення від БО «Фармрух».
Адресантом прямо вказується на «потенційне спотворення конкурентного середовища, звуження доступу пацієнтів до лікарських засобів» та «відхилення від усталених європейських підходів».
Категорично виступили проти цієї ініціативи також профільні асоціації: АФУ та АПАУ.
«Досвід країн ЄС показує, що надмірна орієнтація лише на найнижчу ціну є одним із факторів виникнення хронічного дефіциту лікарських засобів. У сучасних рекомендаціях для європейських урядів, навпаки, наголошується на балансі між ціною, надійністю постачання та клінічною доцільністю», – зазначається в листі АПАУ від 2 грудня 2025 року.
П’ять змін до Ліцензійних умов для роботи аптек
2025 рік став рекордним за кількістю спроб змінити Ліцензійні умови провадження з виробництва лікарських засобів, гуртової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів).
За підрахунками Асоціації фармацевтів України, Ліцензійні умови змінювалися або пропонувалися до зміни щонайменше п'ять разів за рік.
Загалом Держлікслужба оприлюднила понад десять регуляторних ініціатив, які напряму впливають на аптечний сектор.
«Подібна регуляторна динаміка створює істотну непередбачуваність для суб'єктів ринку, ускладнює довгострокове планування їхньої діяльності та фактично нівелює базові принципи державної регуляторної політики, серед яких – послідовність, стабільність та прогнозованість регуляторного середовища», – зазначено у зверненні АФУ до очільника Державної регуляторної служби (ДРС) від 9 грудня 2025 року.
АФУ проаналізувала кілька редакцій проєкту змін до Ліцензійних умов. Кожна з них містила положення, що виходять за межі предмета ліцензування: від спеціальних вимог для аптек у лікувально-профілактичних закладах та нових критеріїв площ до втручання в механізми Нацкаталогу та фактичного державного регулювання асортименту. Крім того, організація перелічила й інші деструктивні для галузі ініціативи регуляторів поточного року:
- Законопроєкти нардепа Сергія Кузьміних про «недопущення зростання цін» (№13657) та про «аптечну діяльність» (№13684, згодом відкликаний);
- Ініціатива – також авторства Кузьміних – про «окремі каси для БАДів».
- Проєкти постанов КМУ щодо:
- фактичного регулювання Порядку надання маркетингових послуг – спроби МОЗ частково дозволити аптекам маркетинг з обмеженнями (максимум 12% обороту) замість повної заборони;
- «спрощеного продажу» лікарських засобів через АЗС;
- «трьох найдешевших препаратів» в аптеках при ЛПЗ.
- Проєкт наказу МОЗ «Про внесення змін до Правил виписування рецептів на лікарські засоби та медичні вироби».
Деякі з цих ініціатив уряд, не консультуючись з ринком, без належного погодження органами влади й без проведення всіх необхідних оцінок та експертиз відносно таких ініціатив, 26 грудня проштовхнув «одним пакетом» з голосу:
- Відтепер аптеки в державних і комунальних лікарнях зобов’язані реалізовувати лише препарати з трьома найнижчими цінами з Нацкаталогу, що фактично, з одного боку, призведе до зниження асортименту лікарських засобів, а з іншого – створить штучний бар’єр для тих самих пацієнтів лікарень, обмеживши доступ до необхідних пацієнту лікарських засобів.
- Дозволений продаж ліків на АЗС (вимагається ліцензія).
- Визначили розмір відсотків у маркетингових угодах.
Асоціація фармацевтів України змушена констатувати, що відповідні застереження професійної фармацевтичної спільноти не були належним чином враховані під час підготовки цих урядових рішень.
Наприклад, що стосується дозволу реалізації ліків на АЗС: АФУ принципово не погоджується з таким підходом. На її думку, ці зміни фактично зводять збут лікарських засобів до звичайної торговельної операції, ігноруючи роль фармацевта як фахівця охорони здоров’я та знецінюючи саму сутність фармацевтичної допомоги. Експерти додають, що перенесення продажу лікарських засобів у середовище, де відсутня фармацевтична освіта, професійна відповідальність та належна система контролю, створює прямі ризики для безпеки пацієнтів і підриває базові принципи охорони здоров’я.
АФУ вважає особливо небезпечним те, що такі рішення фактично запроваджують експериментальну модель обігу лікарських засобів без чітко визначених меж, строків, відповідальності та механізмів державного контролю.
Подібні «експерименти» у сфері охорони здоров’я є неприйнятними, оскільки їх наслідки можуть бути незворотними. Посилання на кризові або воєнні обставини не можуть слугувати виправданням для системного перегляду фармацевтичної моделі без відкритого обговорення, правової визначеності та професійного консенсусу. Підміна поняття «невідкладності» постійними регуляторними змінами є небезпечною практикою, яка підриває довіру до державних рішень у сфері охорони здоров’я.
«Фармацевтична спільнота неодноразово попереджала про ризики цієї ініціативи. Сьогодні ми бачимо, що наші застереження фактично були проігноровані. Запровадження продажу лікарських засобів поза аптекою – це не про доступність, а про знецінення фармацевтичної допомоги та небезпечний експеримент над населенням. Такі рішення не можуть ухвалюватися поспіхом і без професійного діалогу», – зазначає Олена Омельчук, голова правління АФУ.
Асоціація фармацевтів України вважає ухвалені у чинному вигляді рішення такими, що є неприйнятними для фармацевтичної спільноти, несуть загрозу знецінення фармацевтичної професії та фактично запроваджують експеримент над системою фармацевтичної допомоги.
АФУ наполягає на перегляді цих рішень, їх суттєвому доопрацюванні або скасуванні та поверненні до відкритого професійного діалогу з метою захисту безпеки пацієнтів і дотримання стандартів охорони здоров’я.
Постійні регуляторні зміни, окремі з яких ухвалюються без урахування ситуації в країні, створюють надмірне адміністративне навантаження, що ускладнює роботу платників податків – тут, очевидно, не зайве нагадати, що аптеки роблять чималий внесок в наповнення держбюджету.
Кадровий колапс: критична нестача фахівців
Війна суттєво вдарила і по кадровому потенціалу галузі: багато фармацевтів мобілізовані або загинули, частина виїхала за кордон. Чимало спеціалістів з прифронтових і окупованих територій залишилися без роботи.
Постанова КМУ №916 від 30 липня 2025 року створила додаткові перешкоди: фармацевтки зобов'язані протягом 60 днів після отримання диплома з'явитися до ТЦК для проходження медкомісії. Ті, хто цього не зробив (наприклад, через декрет), тепер не можуть працевлаштуватися без військових документів,
А щоб їх отримати, спершу доведеться сплатити штраф від 17 000 до 25 500 грн за порушення правил військового обліку.
Масштаби кадрової кризи у фармацевтичній галузі важко переоцінити. За даними ректора НФаУ Олександра Кухтенка, у 2025 році у всій Україні за спеціальністю «Фармація» на магістратуру зараховано лише 438 осіб, а за спеціальністю «Промислова фармація» – 58. Зрозуміло, що не всі вони закінчать навчання.
Загалом у поточному році на підготовку магістрів за спеціальністю I8 (226.01, 226.02) «Фармація, промислова фармація» держава виділила 445 бюджетних місць. В інтернатурі взагалі не передбачено бюджетних місць, у той час як три місяці навчання освітньої частини в ній обходиться у 12 000 – 19 500 грн.
Щодо охочих здобути фармацевтичну освіту, то у всіх 13 вишах, підпорядкованих МОЗ України, де готують фармацевтів на денній формі навчання, цьогоріч зафіксовано 1166 заяв від абітурієнтів, з яких лише 149 осіб отримали статус «рекомендовано до зарахування».
І як резонно зазначає ректор ІФНМУ Роман Яцишин, який оприлюднив ці цифри, реальна кількість студентів на денній формі навчання може навіть бути ще меншою.
Водночас фармацевтична освіта в Україні обтяжена штучно створеними бар’єрами. Поріг вступу – 150+ балів НМТ – один із найвищих серед усіх спеціальностей, причому у разі вступу на деякі спеціалізації його зобов’язані "взяти" і бюджетники, і контрактники.
Тим часом члени АПАУ підготували звернення до МОЗ та Міносвіти, яке містить пропозиції зниження прохідного балу до 100–130 та формування держзамовлення з урахуванням реальних потреб ринку праці, запровадження короткострокових освітніх програм підготовки фахівців, а також розширення бронювання працівників сектору.
Закриття аптек: масштаби катастрофи
На цей час в Україні налічується близько 18 100 аптек, і з січня 2025-го спостерігається тренд до зменшення їх кількості.
За даними компанії «МОРІОН», лише за березень–червень 2025 року закрилися понад 130 малих аптек. У червні, порівнюючи з травнем, в країні стало менше ще на 63 аптеки. Страждають навіть великі мережі: станом на жовтень «Аптека 9-1-1» закрила близько 120 аптек, а «Подорожник» – 55 з планами закриття ще 138.
Особливо відчутні втрати в східних регіонах, де аптечна присутність скоротилася на 30%. У центрі ця тенденція виражена менше: мінус 8%.
Звісно, найбільших втрат зазнають прифронтові зони, хоча проблема не оминула і відносно мирних областей: 905 населених пунктів Івано-Франківської, Вінницької, Хмельницької та Закарпатської областей взагалі не мають аптек.
«Закриття аптек було особливо помітним у регіонах, які потерпають від бойових дій. Сільські та віддалені райони, де доступ до медичних послуг був обмеженим, зазнали найбільших втрат. Але маємо тенденцію: зникнення аптек у селах і малих громадах, навіть там, де бойових дій немає», – зазначає Костянтин Косяченко.
Реальна картина ще гірша, ніж це представляє офіційна статистика. Річ у тім, що ліцензіат не зобов'язаний здавати ліцензію у разі закриття аптеки, а на прифронтових територіях аптеки фізично знищені, але їхні ліцензії досі обліковуються як чинні. Це спотворює статистику та ускладнює оцінку реального стану доступності ліків.
Мобільні аптеки: ініціатива опинилася під загрозою
Внаслідок тимчасової заборони маркетингових договорів та через інші негативні фактори мережа «Аптека 9-1-1», один із флагманів цього проєкту, була змушена призупинити роботу мобільних аптечних пунктів (МАП) у найбільш уразливих регіонах: 15 липня – на Херсонщині, 29 липня – на Харківщині. 52 населені пункти Херсонської області залишилися без доступу до ліків.
Щодо Харківщини, то там один МАП обслуговує 92 селища – кожне село отримує можливість купити ліки раз на 17 днів. Водночас критична нестача грошей ставить під загрозу і його роботу.
«Останні законодавчі нововведення на фармацевтичному ринку України, зокрема посилення регуляції та скасування маркетингових договорів, украй негативно вплинули на фінансові надходження від стаціонарних аптечних закладів, коштом яких мережа «Аптека 9-1-1» фінансувала МАПи», – пояснила виконавча директорка мережі Юлія Клименюк.
За її словами, раніше роботу МАПів фінансували маркетингові платежі від стаціонарних аптек. А це вагомі витрати навіть для великої мережі: середня вартість такої автівки з устаткуванням (Starlink, генератор, холодильники, іноді навіть РЕБ) складає 1,45 млн грн, а утримання одного мобільного аптечного пункту обходиться близько 100 000 грн на місяць.
Закриття проєкту «мобільних аптек» – ще один радикально «тривожний дзвінок» на фармацевтичному ринку України.
У підсумку: що далі?
Огляд фармринку на початку листопада 2025 року демонструє тривожну картину: обсяги аптечного продажу ліків у натуральному вираженні зменшилися на 10,6%, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року. У грошовому вираженні зростання – лише 0,8%, причому основним фактором тут є інфляційний компонент.
На обґрунтовану думку експертів, фармгалузь може коректно функціонувати лише у сталому середовищі. Кожне регуляторне рішення здатне або посилити її розвиток, або ж додатково підвищити рівень вразливості, якщо таке рішення необґрунтоване та невиважене, зокрема які наведено вище.
Тож для виживання ринок потребує:
- стабільного регуляторного середовища — припинення практики ледь не щомісячних змін до Ліцензійних умов;
- обов’язкової реалістичної оцінки наслідків змін – проведення повноцінного, а не формального, як це часто практикується, аналізу регуляторного та економічного впливу перед ухваленням урядових рішень;
- сталого та конструктивного діалогу влади з галуззю – урахування позицій професійних асоціацій, наукового та експертного середовища під час розробки нормативних актів;
- підтримки критичної інфраструктури – визнання аптечної мережі частиною системи національної безпеки.
В підсумку 2025 рік оголив ключову істину: доступність ліків у країні, що воює, неможливо забезпечити «ручним керуванням» та частими змінами правил. Коли на систему одночасно тиснуть ворожі удари по логістиці, падіння маржинальності, кадровий дефіцит і регуляторна турбулентність, результат стає передбачуваним: знижується стійкість постачання, скорочується аптечна присутність у громадах, а пацієнт платить не менше — натомість отримує менший вибір і більші ризики дефіциту.
Парадокс року в тому, що антикризові інструменти, покликані знизити ціну, у підсумку почали підвищувати системні витрати: фінансові (для бізнесу і бюджету), соціальні (для громад, де аптеки зникають) та безпекові (коли інфраструктура постачання вразлива, а резервів немає). І це особливо небезпечно там, де альтернатив немає — у лікарнях, малих містах, селах і прифронтових районах. Щоб у 2026 році не перейти межу, після якої ринок «стиснеться» назавжди, потрібен інший підхід — не серія експериментів, а керована стратегія стабілізації.
Професор НМУ ім. О. О. Богомольця Костянтин Косяченко виклав своє бачення механізмів, які держава мала б використовувати для покращення доступності ліків: «Розвиток реімбурсації, а не цінових обмежень, державне співфінансування терапій, стимулювання аптек у сільській місцевості, прогнозована регуляторна політика, поступовий перехід до медичного страхування. Доступність ліків – це не питання цінника, а питання функціонування справедливої системи».
Думку академіка підтверджують експерти з профільних асоціацій: якщо держава в особі Кабінету міністрів, МОЗ і Держлікслужби й надалі ігноруватиме позицію аптечних мереж, уже у 2026 році ринок увійде у фазу системного спаду. Наслідки будуть подвійними: для держави – подальше падіння податкових надходжень і скорочення робочих місць, для пацієнтів – погіршення доступу до життєво необхідних лікарських засобів, насамперед у лікарнях, малих громадах і прифронтових регіонах.
2025 рік став попередженням. 2026-й має стати роком системних рішень.
Раніше ми публікували публічну заяву Асоціації фармацевтів України щодо неприйнятності рішень про реалізацію лікарських засобів на АЗС та ризиків для фармацевтичної допомоги.
Автор
Головний редактор журналу “Фармацевт Практик”
