Енергетична автономність аптек: ціна доступності ліків

Українські аптеки давно перестали бути просто місцем, де можна придбати ліки. В умовах війни та багатодобових блекаутів вони перетворилися на справжні хаби підтримки — точки стабільності у темряві, куди люди йдуть не лише по рецептурні препарати чи жарознижувальне, а й по пораду, медичну та психологічну підтримку. 

З початку цього року багатодобові відключення електроенергії стали сумною реальністю для багатьох регіонів країни. У таких умовах безперебійна робота аптек — це вже не питання сервісу, а елемент критичної інфраструктури. Світло в торговому залі, холодильне обладнання для зберігання термолабільних препаратів, робота кас та електронних систем — усе це тримається на альтернативних джерелах живлення.

Втім, незламність має свою ціну. Генератори, паливо, технічне обслуговування, додаткові витрати на логістику та безпеку — це сотні тисяч і мільйони гривень, які аптечні заклади змушені вкладати, аби пацієнт у будь-який момент міг отримати необхідні ліки.

Скільки насправді коштує ця стійкість? Які додаткові витрати несуть аптечні мережі та комунальні аптеки, щоб залишатися відкритими під час блекаутів? «Фармацевт Практик» звернувся до найбільших аптечних мереж країни та представників комунального сектору, аби зібрати конкретні цифри. І факти вражають.

Аптека АНЦ вже інвестувала понад 1,3 млн грн в автономну роботу аптек

Попри складну ситуацію з енергопостачанням, аптека АНЦ практично повністю забезпечила безперервність роботи своїх закладів за рахунок автономних джерел живлення. Станом на сьогодні генераторами обладнані майже всі аптеки мережі. Виняток становлять близько 20 точок, які користуються генераторами торговельних центрів або власників приміщень — зокрема у форматі торговельних павільйонів. 

Найбільше аптек, які вимушено переходять на автономне електроживлення через перебої з електроенергією, працюють у кількох регіонах. Лідирує Київська область — 304 аптеки АНЦ працюють на генераторах. У Дніпропетровській області таких закладів 274, в Одеській — 120, у Запорізькій — 99. У Полтавській області на генераторне живлення переходять 90 аптек, у Сумській — 62. Саме ці регіони наразі демонструють найбільшу кількість точок, які змушені забезпечувати автономну роботу через ситуацію в енергосистемі.

Робота аптеки на генераторі суттєво впливає на операційні витрати. Якщо умовно рахувати 12-годинний робочий день, витрата пального становить близько 2 літрів на годину. За середньої ціни пального, приблизно 56 грн за літр, вартість пального не складно порахувати: 2 л × 12 год × 56 грн = 1344 грн на добу. Якщо перевести це у місячний вимір, йдеться про понад 40 тис. грн додаткових витрат лише на пальне для однієї аптеки. Для мережі з кількох сотень аптек це вже десятки мільйонів гривень щомісяця. Ідеться лише про витрати на пальне! Технічне обслуговування генераторів, логістика, знос обладнання та інші супутні витрати оплачує також аптечна мережа.

За період воєнного стану аптека АНЦ інвестувала в закупівлю генераторів понад 85 млн грн. Окрім самих генераторів, додатково закуповувалися джерела безперебійного живлення та акумуляторні батареї. Що стосується техніки для обігріву, окремих додаткових закупівель не проводилося. Для опалення використовують обладнання, яке стандартно наявне в аптеках — конвектори, кондиціонери, теплові завіси. Наразі для їхнього живлення застосовуються генератори потужністю 7 кВт.

Сукупні інвестиції в енергетичну програму «Подорожника» вже перевищили 200 млн грн 

Ситуацію з енергонезалежністю аптек мережі «Подорожник» погодився прокоментувати Олександр Креденець, директор з розвитку бізнесу мережі аптек «Подорожник»

Скільки аптек мережі наразі працюють на генераторах?

— Усі аптеки мережі «Подорожник», а їх у нас більше 2300, забезпечені альтернативними джерелами живлення для стабільної роботи в умовах масштабних відключень, і це не тільки генератори, а й інвертори, сонячні панелі.

Для невеликих приміщень використовуємо бензинові генератори потужністю 5,5 кВт. Це оптимальна конфігурація: компактні габарити, відносно тихий хід і можливість зберігати роботу життєво необхідних пристроїв в аптеці. Там, де ємності генераторів недостатньо, використовуємо гібридні конфігурації. Аптеки в торгових центрах і лікарнях працюють на місцевій централізованій системі резервного живлення. 

В яких областях України найбільше аптек на генераторах?

— Ми присутні в кожній області України і всюди, де зараз відбуваються відключення — від Чернігова до Херсона, від Харкова до Львова — ми переходимо на альтернативні джерела живлення. У столиці та області ситуація найважча: тут без генераторів робота аптек неможлива.

У яку суму обходиться в середньому робота 1 аптеки на генераторі, якщо умовно рахувати аптечний робочий день 12 годин?

— У нас немає єдиного на всю мережу графіка роботи аптек, а зараз в населених пунктах, де ситуація найскладніша, переходимо на скорочені графіки, які можуть варіюватися щодня. Так само і кількість годин роботи генераторів може бути різна навіть в межах одного населеного пункту, адже, як відомо, черги відключень можуть відрізнятися за тривалістю. 

Ми розраховували так звані «запаси міцності» і зберігаємо на торгових точках стільки бензину, скільки може знадобитися для раптового запуску генератора (у середньому 15–20 літрів на точку) і налаштували оперативне підвезення додаткового пального за потреби. Видатки на забезпечення роботи однієї аптеки залежать від потужності генератора, його виду, а також тривалості відключень — в середньому це 1000 грн на день, але це дуже узагальнений показник між Києвом і, скажімо, Житомиром.

А як забезпечуєте аптеки теплом, адже через руйнацію ТЕЦ ця проблема стала також надто актуальною? 

— Ситуація в містах постійно змінюється, і тут ми принагідно дякуємо нашим енергетикам, які в надважких умовах буквально творять дива. Ми, в свою чергу, вирішуємо проблеми з опаленням на локальному рівні: купуємо потужніші генератори, які дають можливість опалювати приміщення, дизельні нагрівачі. Розглядаємо й інші варіанти і забезпечуємо насамперед приміщення з критично низькою температурою.

Скільки аптечна мережа «Подорожник» витратила на закупівлю генераторів для аптек за період воєнного стану, а скільки – на техніку для обігріву?

— На початку перших блекаутів у 2022 році ми інвестували у власну енергонезалежність понад 100 млн грн, завдяки чому нам вдалося пройти найбільш напружений період кінця 2022 — початку 2023 року. На сьогодні сукупні інвестиції в енергетичну програму «Подорожника» перевищили 200 млн грн і далі зростатимуть. Для розуміння, середня ціна генераторів, які ми обираємо для аптек, становить 25-30 тисяч грн, ціна інверторів — 60 тисяч. 

Аптека 9-1-1: витрати на пальне для генераторів лише на Київщині перевищили 3 млн грн

У мережі Аптека 9-1-1 всі аптеки оснащені генераторами. Це дозволяє зберігати безперервність роботи навіть під час тривалих відключень електроенергії, але водночас формує суттєве додаткове фінансове навантаження.

Лише в Київській області у листопаді аптеки мережі відпрацювали на генераторах 11 205,3 години. У січні цей показник зріс більш ніж удвічі — до 23 653,4 години. Відповідно, витрати на пальне збільшилися у 2,1 раза і перевищили 3 млн грн.

В інших регіонах ситуація не менш показова. Так, одна з аптек у Миколаївській області у січні працювала на генераторі 416 годин — фактично весь свій робочий час. Додаткові витрати лише на пальне для цього закладу склали 57 тис. грн на місяць.

Загальні витрати на пальне у січні в окремих областях вимірювалися мільйонами гривень. У Харківській області — 2 млн грн, у Полтавській — 1,9 млн грн, у Миколаївській — 1,02 млн грн. Якщо порівнювати з листопадом 2025 року, зростання становило майже у 2,5 раза.

Ці цифри демонструють: забезпечення енергетичної автономності — це вже не разова інвестиція у закупівлю генератора, а постійні й значні операційні витрати, які мережа змушена нести щомісяця, аби аптеки залишалися відкритими для пацієнтів навіть у найскладніші періоди.

Нелі Бик, завідувачка «Аптека №1», КП Львівської обласної ради: ми змушені були придбати інвертор за 77 тис. грн

— Останнім часом у Львові електропостачання вимикають часто й надовго, тому ми змушені були шукати надійні рішення, щоб безперебійно працювати й забезпечувати людей необхідними ліками.

У перші роки війни ми придбали генератор — тоді цього вистачало. Але згодом стало очевидно, що це надто складно й дорого: вартість бензину, постійне винесення та занесення важкого обладнання (у нас колектив із 17 людей і лише один хлопець), гуркіт, запах — усе це створювало додаткові труднощі. Тому ми ухвалили рішення інвестувати в сучасний інвертор. Його вартість разом із встановленням — 77 000 грн. В січні його підключили і тепер головне питання: скільки заплатимо за електроенергію цього місяця.

Замість епілогу 

Стійкість аптек сьогодні формується під впливом одразу кількох факторів: воєнних ризиків, кадрової кризи, зростання операційних витрат, енергетичної нестабільності та комплексу регуляторних змін 2025 року, спрямованих на посилення державного контролю за ціноутворенням у фармацевтичному секторі, які суттєво змінили економічні умови діяльності аптек.

Зокрема, після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2025 року № 168 фінансова модель аптечних закладів стала значно жорсткішою саме в період, коли їм довелося інвестувати значні кошти в енергетичну автономність.

При цьому аптеки забезпечують відпуск рецептурних препаратів, участь у державних програмах відшкодування, консультації пацієнтів і роботу під час відключень електроенергії, утримуючи генератори, холодильне обладнання та системи електронних рецептів за власний кошт.

Особливо вразливими є немережеві аптеки та заклади у малих громадах, селах і прифронтових регіонах, де аптека часто є єдиною точкою доступу до лікарських засобів. Для таких суб’єктів витрати на генератори, пальне й інвертори можуть стати критичними.

У такому випадку йдеться про фізичну доступність лікування для людей. Натомість формати реалізації лікарських засобів при автозаправних станціях чи у великих транспортних вузлах не здатні замінити повноцінну аптечну присутність у віддаленій громаді.

Питання енергетичної стійкості аптек та збалансованості державного регулювання і прийняття виважених регуляторних рішень сьогодні безпосередньо визначає можливість щодня відчиняти двері, видавати пацієнтам необхідні ліки та забезпечувати безперервність лікування в умовах війни.

Читайте також Аптеки: медицина, підтримка і допомога українцям.У мережі Аптека 9-1-1 всі аптеки оснащені генераторами. Це дозволяє зберігати безперервність роботи навіть під час тривалих відключень електроенергії, але водночас формує суттєве додаткове фінансове навантаження.

Лише в Київській області у листопаді аптеки мережі відпрацювали на генераторах 11 205,3 години. У січні цей показник зріс більш ніж удвічі — до 23 653,4 години. Відповідно, витрати на пальне збільшилися у 2,1 раза і перевищили 3 млн грн.

В інших регіонах ситуація не менш показова. Так, одна з аптек у Миколаївській області у січні працювала на генераторі 416 годин — фактично весь свій робочий час. Додаткові витрати лише на пальне для цього закладу склали 57 тис. грн на місяць.

Загальні витрати на пальне у січні в окремих областях вимірювалися мільйонами гривень. У Харківській області — 2 млн грн, у Полтавській — 1,9 млн грн, у Миколаївській — 1,02 млн грн. Якщо порівнювати з листопадом 2025 року, зростання становило майже у 2,5 раза.

Ці цифри демонструють: забезпечення енергетичної автономності — це вже не разова інвестиція у закупівлю генератора, а постійні й значні операційні витрати, які мережа змушена нести щомісяця, аби аптеки залишалися відкритими для пацієнтів навіть у найскладніші періоди.

Нелі Бик, завідувачка «Аптека №1», КП Львівської обласної ради: ми змушені були придбати інвертор за 77 тис. грн

— Останнім часом у Львові електропостачання вимикають часто й надовго, тому ми змушені були шукати надійні рішення, щоб безперебійно працювати й забезпечувати людей необхідними ліками.

У перші роки війни ми придбали генератор — тоді цього вистачало. Але згодом стало очевидно, що це надто складно й дорого: вартість бензину, постійне винесення та занесення важкого обладнання (у нас колектив із 17 людей і лише один хлопець), гуркіт, запах — усе це створювало додаткові труднощі. Тому ми ухвалили рішення інвестувати в сучасний інвертор. Його вартість разом із встановленням — 77 000 грн. В січні його підключили і тепер головне питання: скільки заплатимо за електроенергію цього місяця.

Замість епілогу 

Стійкість аптек сьогодні формується під впливом одразу кількох факторів: воєнних ризиків, кадрової кризи, зростання операційних витрат, енергетичної нестабільності та комплексу регуляторних змін 2025 року, спрямованих на посилення державного контролю за ціноутворенням у фармацевтичному секторі, які суттєво змінили економічні умови діяльності аптек.

Зокрема, після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2025 року № 168 фінансова модель аптечних закладів стала значно жорсткішою саме в період, коли їм довелося інвестувати значні кошти в енергетичну автономність.

При цьому аптеки забезпечують відпуск рецептурних препаратів, участь у державних програмах відшкодування, консультації пацієнтів і роботу під час відключень електроенергії, утримуючи генератори, холодильне обладнання та системи електронних рецептів за власний кошт.

Особливо вразливими є немережеві аптеки та заклади у малих громадах, селах і прифронтових регіонах, де аптека часто є єдиною точкою доступу до лікарських засобів. Для таких суб’єктів витрати на генератори, пальне й інвертори можуть стати критичними.

У такому випадку йдеться про фізичну доступність лікування для людей. Натомість формати реалізації лікарських засобів при автозаправних станціях чи у великих транспортних вузлах не здатні замінити повноцінну аптечну присутність у віддаленій громаді.

Питання енергетичної стійкості аптек та збалансованості державного регулювання і прийняття виважених регуляторних рішень сьогодні безпосередньо визначає можливість щодня відчиняти двері, видавати пацієнтам необхідні ліки та забезпечувати безперервність лікування в умовах війни.

Читайте також Аптеки: медицина, підтримка і допомога українцям.