Держава послідовно реалізує політику підтримки українського виробництва як ключового чинника економічної стійкості. Витрати громадян на українські товари формують внутрішній попит, забезпечують робочі місця та повертаються до бюджету у вигляді податкових надходжень — до 40% вартості продукції. Частина цих коштів спрямовується на фінансування сектору безпеки й оборони.

У межах політики «Зроблено в Україні» діє понад 15 інструментів підтримки — від інвестиційних програм до стимулювання споживання. «Національний кешбек» є одним із ключових механізмів, що поєднує інтереси споживачів і виробників, формуючи додатковий попит на українські товари.

Результати реалізації програми (вересень 2024 — лютий 2026)

Програма передбачала нарахування 10% кешбеку за купівлю споживчих товарів українського виробництва з лімітом до 3000 грн на місяць. Кошти можна спрямовувати на визначені соціально значущі категорії витрат.

За півтора року роботи програми:

  • 4,9 млн громадян стали учасниками;
  • 2000 виробників зареєстрували 386 тис. товарів;
  • обсяг покупок української продукції перевищив 70 млрд грн;
  • частка українських товарів у чеках зросла з 65% до 75%.

Програма забезпечила стабільний додатковий попит, сприяла розвитку безготівкових розрахунків і мала позитивний вплив на детінізацію економіки.

Підстави для оновлення моделі

Міністерство економіки провело аналіз споживчого попиту, структури імпорту та конкурентного середовища. Встановлено:

  • у частині категорій українські виробники вже мають високу частку ринку;
  • в інших сегментах імпорт домінує, зокрема через субсидування або демпінгові практики;
  • є категорії, де українські товари системно програють за ціною.

Результати були обговорені з галузевими асоціаціями та виробниками, після чого проведено моделювання впливу різних ставок кешбеку на споживчий вибір і бюджетні параметри.

Нова модель програми з 1 березня 2026 року

Програма переходить до диференційованого механізму кешбеку, який дозволяє точніше спрямовувати державну підтримку.

15% кешбеку

Для товарів, де частка імпорту перевищує 35%: непродовольчі товари (косметика, побутова хімія, товари для дому, одяг, взуття, канцелярія, товари для тварин) та окремі харчові сегменти (тверді й м’які сири, частина макаронів і круп).

5% кешбеку

Для товарів, де українські виробники вже мають значну частку ринку: солодощі, напої, аптечні товари, овочі та фрукти, риба, олія, м’ясо, яйця, молочні продукти (крім сирів), хліб, борошно, заморожені продукти та інша бакалія.

Перелік категорій визначатиметься наказом Мінекономіки на основі ринкової аналітики.

Економічна логіка, гнучкість та очікуваний ефект

Диференційована модель підвищить ефективність використання бюджетних коштів без збільшення фінансування програми. Стимулювання вибору українських товарів відбувається через зниження фактичної вартості покупки. Зростає передбачуваність для виробників, а відповідно і можливість масштабування виробництва. 

Своєю чергою, категорії товарів можуть переглядатися залежно від:

  • зміни частки імпорту;
  • появи ознак недобросовісної конкуренції;
  • запитів галузевих асоціацій;
  • результатів моніторингу споживчого попиту.

Це дозволяє забезпечити актуальність інструменту та його відповідність ринковим умовам.

Поділитися цим дописом

Автор

Наталія Малішевська
Головний редактор журналу “Фармацевт Практик”
НСЗУ закликає перевіряти сертифікати навчання: які ознаки можуть свідчити про підробку

НСЗУ закликає перевіряти сертифікати навчання: які ознаки можуть свідчити про підробку

Фармацевт Практик • 1 хв. читання
Чому Львів має зберегти ТзОВ «Аптека №44» — позиція Івана Худзіка

Чому Львів має зберегти ТзОВ «Аптека №44» — позиція Івана Худзіка

Ліна Миронова • 5 хв. читання
«Тева Україна» змінила керівника: які завдання стоятимуть перед новим CEO

«Тева Україна» змінила керівника: які завдання стоятимуть перед новим CEO

Фармацевт Практик • 1 хв. читання
МОЗ залучає фармринок до підготовки національної системи верифікації ліків

МОЗ залучає фармринок до підготовки національної системи верифікації ліків

Фармацевт Практик • 1 хв. читання
Чому Україна досі не створює власні інноваційні ліки для світового ринку? Професор Роман Лесик про майбутнє фармацевтичної науки

Чому Україна досі не створює власні інноваційні ліки для світового ринку? Професор Роман Лесик про майбутнє фармацевтичної науки

Фармацевт Практик • 8 хв. читання
АФУ та Асоціація прифронтових міст і громад об’єднали зусилля для збереження аптек у прифронтових регіонах

АФУ та Асоціація прифронтових міст і громад об’єднали зусилля для збереження аптек у прифронтових регіонах

Фармацевт Практик • 1 хв. читання