Як зберегти аптеки й медичні кадри біля фронту: у Харкові відбувся міжрегіональний круглий стіл

Як забезпечити людей ліками, втримати медичних і фармацевтичних фахівців та зберегти роботу аптек у громадах, де щоденні безпекові ризики стали частиною професійної реальності? Ці питання стали центральними під час міжрегіонального круглого столу «Доступність медичних та фармацевтичних послуг для людей на прифронтових територіях», який відбувся 22 жовтня в Харкові.

Захід організувала Асоціація прифронтових міст та громад, Харківська міська рада. Учасники зосередилися на практичних проблемах, від яких безпосередньо залежить можливість отримати медичну допомогу та необхідні препарати поблизу лінії фронту.

До обговорення долучилися Харківський міський голова, голова Асоціації прифронтових міст та громад Ігор Терехов, народні депутати України Євген Пивоваров та Вікторія Вагнєр, директор ДП “Державний експертний центр МОЗ” Едем Адаманов, президент Всеукраїнської асоціації інфекціоністів, професорка Ольга Голубовська, директорка АПАУ Ірина Суворова, представники органів влади, медичної та фармацевтичної спільнот, керівники закладів охорони здоров’я й освітніх установ.

Фармацевтична допомога в умовах постійного ризику

Під час круглого столу учасники обмінялися досвідом організації роботи медичних установ і фармацевтичних закладів у воєнних умовах. 

«Якщо аптека існує — існує життя», - зазначив Харківський міський голова Ігор Терехов 

Серед важливих тем заходу були фінансування лікарень, додаткові гарантії для працівників, облаштування захищених приміщень, забезпечення резервними джерелами енергії та води.

Окрему увагу приділили ранній діагностиці й доступності лабораторних досліджень, а також постачанню лікарських засобів після ударів по фармацевтичній інфраструктурі. Учасники розглянули й можливість роботи аптек у підземних приміщеннях, що може стати одним зі способів зберегти доступ до ліків у районах із високим рівнем небезпеки.

Як втримати медиків і фармацевтів у прифронтових містах

Одна з найгостріших проблем — збереження професійних кадрів. Робота в умовах обстрілів потребує не лише фахової підготовки та відповідальності, а й додаткових гарантій безпеки, належної оплати праці й соціального захисту. Без системної підтримки медичних і фармацевтичних працівників громадам буде дедалі складніше забезпечувати безперервність послуг.

Ігор Терехов наголосив, що механізми державного фінансування мають враховувати особливі умови, у яких працюють прифронтові лікарні та інші заклади охорони здоров’я. На його думку, необхідний комплексний підхід, який об’єднає рішення державної влади та місцевого самоврядування.

«Як зробити так, щоб люди не виїжджали? Який стимул, яке фінансування необхідне, яка заробітна плата, які соціальні преференції? Окремо говорю про медичних працівників, працівників фармації, і тут потрібен комплекс заходів. Що може зробити держава? Що може зробити місцеве самоврядування? Я впевнений, що об’єднання зусиль може дати конкретний результат. Це і зарплата, і доплата за ризик, і страхування життя, здоров’я, компенсація в разі поранення, втрати працездатності, додаткові житлові та соціальні гарантії», — зазначив міський голова.

Таким чином, підтримка фахівців розглядається не лише як питання кадрової політики, а і як необхідна умова збереження медичної та фармацевтичної допомоги для населення. Для прифронтових територій особливо важливо, щоб працівники мали зрозумілі гарантії на випадок травмування, втрати працездатності та інших наслідків роботи в небезпечних умовах.

Чи зможуть аптеки працювати за підвищених витрат

Не менш важливим питанням стала економічна стійкість аптечної мережі. У прифронтових громадах постачання препаратів пов’язане з додатковими логістичними витратами, безпековими обмеженнями та ризиками пошкодження інфраструктури. Особливо вразливими можуть бути невеликі населені пункти, де припинення роботи єдиної аптеки суттєво ускладнює доступ мешканців до лікування.

Ігор Терехов звернув увагу на необхідність створення механізмів підтримки аптечних закладів, які продовжують працювати попри небезпеку та зростання витрат.

«Який механізм підтримки буде для аптечних мереж, які сьогодні працюють у прифронтових містах та громадах? Бо там зовсім інша логістика, зовсім інші витрати і ризики», — наголосив він.

Серед запропонованих міським головою кроків — зниження ставки ПДВ на лікарські засоби та медичні вироби із 7% до 5%, а також розширення державних програм компенсації вартості препаратів і збільшення їх фінансування.

Ці пропозиції порушують питання про те, як поєднати економічну спроможність аптек із фінансовими можливостями пацієнтів. Адже для мешканців прифронтових територій вартість ліків, відстань до аптечного закладу та регулярність постачання можуть визначати, чи матимуть вони змогу продовжувати призначене лікування.

Від обговорення — до конкретних рішень

За підсумками круглого столу Ігор Терехов як голова Асоціації прифронтових міст та громад запропонував до розгляду резолюцію з рекомендаціями щодо підвищення доступності медичних і фармацевтичних послуг.

Документ передбачає пропозиції для органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на підтримку медичних і фармацевтичних працівників, захист інфраструктури та збереження доступу населення до лікування й лікарських засобів.

Читайте також: Медики мають прибувати швидше: Харків готовий ділитися досвідом координації служб після ударів