Європейські фармацевти та виробники пропонують наносити штрихкод на кожну дозу ліків
Європейські лікарняні фармацевти та представники фармацевтичної промисловості пропонують новий підхід до маркування лікарських засобів: наносити штрихкод не лише на зовнішню упаковку, а й на кожну окрему дозу препарату.
У лікарнях препарати часто відпускають з упаковок, що містять кілька доз. Після їх розділення окремі таблетки в блістерах, флакони або попередньо наповнені шприци можуть залишатися без власного машинозчитуваного коду. Це ускладнює перевірку препарату безпосередньо перед його застосуванням.
Індивідуальне маркування дасть змогу медичним працівникам сканувати код кожної дози та перевіряти, чи відповідає препарат призначенню. Такий підхід може допомогти знизити ризик помилок під час відпуску й введення ліків.
Запропонована система передбачає використання двовимірного коду, який міститиме ключові відомості про препарат:
Сканування цих даних допоможе медичному персоналу перевіряти правильність вибору ліків, а також спростить відстеження препаратів і роботу з відкликанням окремих серій.
7 вересня 2026 року Європейська асоціація лікарняних фармацевтів (EAHP) та Європейська федерація фармацевтичної промисловості та асоціацій (EFPIA) опублікували спільні рекомендації щодо впровадження індивідуального кодування доз — Single Unit Barcoding.
Згідно із запропонованим планом, з 2031 року штрихкоди мають наносити на кожну дозу всіх нових лікарських засобів, а для вже наявних препаратів передбачено поетапне впровадження. Також організації визначили цілі щодо поширення сканування ліків безпосередньо біля ліжка пацієнта: до 2032 року таку можливість мають отримати 50% лікарень Європи, а до 2036 року — 80%.
Впровадження індивідуального кодування потребуватиме змін у виробничих процесах і пакуванні лікарських засобів. Необхідно забезпечити чіткість маркування навіть на дуже маленьких упаковках, сумісність кодів із лікарняними інформаційними системами та наявність обладнання для сканування.
Виробникам також доведеться враховувати додаткові витрати й технічні вимоги. Важливо, щоб нове маркування не погіршувало зручність використання препарату та не створювало перешкод для його належного зберігання.
Для української фармації та лікарень такий підхід також становить інтерес. Розвиток електронних систем обліку, цифрового маркування та автоматизованої перевірки лікарських засобів може сприяти підвищенню безпеки пацієнтів. Водночас практичне впровадження індивідуального кодування потребуватиме технічної готовності закладів, фінансування, підготовки персоналу та узгодження відповідних стандартів. Європейський досвід може стати орієнтиром для подальшого розвитку цифрових рішень у вітчизняній системі охорони здоров’я.
Індивідуальне кодування — це не просто зміна упаковки, а крок до цифровізації лікарняної фармації. Воно може полегшити контроль обігу лікарських засобів, допомогти зменшити кількість помилок і зробити процес застосування препаратів більш контрольованим. Безпека ліків починається не лише з їхньої якості, а й із впевненості, що потрібний препарат у правильній дозі отримує саме той пацієнт, якому його призначено. Індивідуальне маркування може стати важливим інструментом для досягнення цієї мети.
Читайте також: В Україні заборонили обіг окремих серій п’яти лікарських засобів