Ігор Зупанець: Ситуація показує всім операторам ринку, що треба замислитись над ревізією всієї фармгалузі

Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Ліцензійних умов…», яку ухвалив уряд 26 грудня 2025 року, дозволяє роздрібний продаж безрецептурних лікарських засобів поза аптечними закладами — зокрема у приміщеннях автозаправних станцій. Редакція журналу «Фармацевт Практик» звернулася за коментарем щодо цього до Ігоря Альбертовича Зупанця, доктора медичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України. Він вважає рішення уряду наслідком ситуації, яка склалася на українському фармацевтичному ринку.

Проблема реалізації лікарських засобів поза аптекою глибша, ніж здається на перший погляд. Вона відображає сучасний стан фармації. Об’єктивно, постанова Кабміну — наслідок ситуації, що склалась на ринку загалом. Усвідомлюємо ми це? Можна порівняти із сприйняттям хвороби: заперечення, гнів, торг, депресія, прийняття. На мій погляд, всі знаходяться на різних стадіях, але більшість на першій — заперечення.

Я понад 40 років працюю у фармації. Якщо запитати однозначно: «Ця постанова, добре це чи погано?» Скажу: «Добре!» Чому? Відповім. Ця ситуація показує всім операторам ринку, що треба замислитись над ревізією всієї фармгалузі. Давайте відповімо чесно, чи завжди пацієнт аптеки отримує достатній рівень фармацевтичної опіки? На жаль, ні. Тоді питання: «Чому ліки не може реалізовувати, наприклад, на АЗС?» Але якщо ринок не схаменеться і не зверне увагу на те, кого і як ми готуємо, наступним кроком буде продаж ліків у м’ясних магазинах і тютюнових кіосках.

Коли пацієнт звертається до лікаря, то за процес лікування відповідає останній. Якщо приходить до аптеки — фармацевт. А за лікування препаратами, купленими поза аптекою, — сам пацієнт. Якщо суспільству все одно, то чому не надати йому такий вибір? Але чи готовий пацієнт брати на себе відповідальність? На мою думку, у місті реалізації ліків на АЗС повинна бути встановлена соціальна реклама, яка попереджає про відповідальність. Це своєрідний виклик суспільству.

Інша справа, як буде регулюватись реалізація ліків поза аптекою? Повинні бути розроблені прозорі критерії щодо включення ОТС-препаратів у список дозволених для продажу. Якщо підійти до цієї теми професійно, то перелік навряд буде складати більше 20 позицій. Повинні братись до уваги безпека, форма випуску, дозування. Так, ацетилсаліцилова кислота і метамізол натрію через ризик суттєвих побічних ефектів (синдром Рея) такий дозвіл отримати не зможуть. Є питання до судинозвужувальних препаратів від нежитю. А також всіх, що впливають на ЦНС, зокрема через заборону їх застосування тими, хто знаходиться за кермом. Реалізація шипучих форм теж викликає зауваження від професіоналів. Є достатньо прикладів, коли таблетки не розчинялись у воді, а їх намагались розсмоктати. Навіть рослинні препарати далеко не всі безпечні.

Є питання щодо кількості в упаковці. Чи варто реалізовувати лікарські засоби у стандартному пакуванні № 10, 20? Ні. Їх не повинно бути більше 6 штук. Тепер питання до виробників. А вони готові ставити нові блістерні машини, випускати інші упаковки з особливим маркуванням, прикладом, «Не для реалізації в аптеці»? А реєстрація нової упаковки? Це рентабельно?

Щодо самих місць реалізації, то повинні бути виконані певні умови, як то температурний режим, вологість, зонування. А головне, повинні бути розроблені прозорі механізми контролю за їх дотриманням.

Вважаю, що потрібно створити спеціальну комісію, в яку ввійдуть представники всіх зацікавлених сторін — виробників, дистриб’юторів, рітейлу, пацієнтських організацій, а також операторів ринку паливно-мастильних матеріалів, які повинні оговорити всі ці питання. До речі, при МОЗ України створений Департамент з оцінки медичних технологій. Ця структура і повинна очолити роботу.

Чи стане реалізація препаратів на АЗС альтернативою аптекам? При такому розкладі, не думаю. Так, певну частку ринку вони займуть. Але це питання до маркетологів. Головне, які уроки з цього винесе фармбізнес і чи зможе він усвідомити необхідність підвищувати якість освіти та рівень професіоналізму своїх працівників.

Раніше ми публікували публічну заяву Асоціації фармацевтів України щодо неприйнятності рішень про реалізацію лікарських засобів на АЗС та ризиків для фармацевтичної допомоги.