Інновації як інвестиції: чому фарма змінює економіку, а не тільки медицину

2025 рік добігає кінця, підсумовуючи період значних змін для фармацевтичного ринку України. Про трансформацію галузі під впливом регуляторних оновлень, цифровізації та штучного інтелекту, а також про роль України в створенні глобальних інновацій Forbes Ukraine розповів Антоні Ауад, керівник діяльності Sanofi в Україні, Греції та Угорщині.

Антоні, яку роль 2025 рік відіграв у розвитку українського фармацевтичного ринку?

– 2025 рік для українського фармацевтичного ринку був непростим, але результативним. Його початок ознаменувався суттєвими змінами в регуляторній сфері, що стали «холодним душем» для всієї галузі.

Попри це, головний результат – Sanofi забезпечила безперебійне постачання ліків та зберегла доступ пацієнтів до інноваційних оригінальних препаратів. Це складний баланс: швидко адаптуватися до нових регуляторних вимог, не порушивши надійність ланцюгів постачання. Особлива увага була приділена препаратам у програмі реімбурсації, адже пацієнти з хронічними захворюваннями не можуть чекати на адаптацію до законодавчих змін. Деякі проблеми залишаються, і Sanofi готова до конструктивного діалогу з Міністерством охорони здоров’я для їх вирішення.

Чи можна сказати, що Україна вже повноцінно інтегрована в Європу з точки зору доступу до інноваційних ліків?

– Україна стрімко рухається в бік європейської інтеграції. Я бачу це на практиці, зокрема через розвиток інструментів договорів керованого доступу (Managed Entry Agreements), це абсолютно європейський та світовий механізм, яким ми, до речі, вже скористались в Україні. 

Ми пишаємось тим, що уклали перші ДКД з українським МОЗ. Темпи їхнього впровадження в Україні дійсно вражають. Особливо важливо, що цей підхід починає застосовуватись і до вакцин, це значно пришвидшує доступ пацієнтів до нових терапій. У портфелі Sanofi чимало чудових інновацій, тож сподіваємось ми скористаємось ще інструментом ДКД із МОЗ України не один раз. 

Як ви оцінюєте роль цифрових технологій та штучного інтелекту в фармацевтичному секторі України?

– Україна – одна з найшвидших у регіоні за темпами цифрової трансформації. У 2025-му стався справжній прорив: з’явилася можливість подавати електронні реєстраційні документи – це стрибок, який спростить вихід нових ліків на ринок.

Для Sanofi цифрові технології і ШІ – не хайп, а інструменти, які змінюють процес розробки ліків: від аналізу великих даних і віртуальних популяцій до цифрових двійників, які прискорюють оцінку безпеки та ефективності.

В Україні ми вже використовуємо дистанційний моніторинг, телемедицину, електронні щоденники – це дозволяє зберегти якість даних навіть у складних умовах і робити український досвід цінним для глобальних практик.

Чи може Україна стати стартовим майданчиком для фармацевтичних інновацій?

– Так. І клінічні дослідження тому найкращий приклад. Українські центри беруть участь у десятках міжнародних досліджень, і, попри війну, ця активність не тільки не зупинилася – вона зростає. За нашими оцінками, Україна – велика база для клінічних випробувань, і якість роботи дослідників тут дуже висока.

Лише за перші шість місяців 2025 року Sanofi інвестувала понад 80 млн грн у клінічні дослідження в Україні; з 2022 року загальні інвестиції перевищили 0,5 млрд грн; на серпень 2025 року зареєстровано п’ять активних досліджень, 500 пацієнтів у 40 центрах. Це показує, що Україна – не сторонній спостерігач, а реальний партнер у створенні передових терапій.

Ви згадували, що клінічні дослідження в Україні тривають навіть під час війни. Які уроки винесла компанія з цього досвіду і як вони змінюють глобальні практики Sanofi?

– Головні уроки – гнучкість і цифровізація. Ми адаптували протоколи, запровадили віддалений моніторинг, електронні платформи для збору даних й телемедичні консультації – і ці практики показали свою ефективність у збереженні якості й безпеки досліджень. 

Досвід українських центрів згодом починають інтегрувати в глобальні процедури: логістичні моделі, підходи до ризик-менеджменту та диджиталізації даних – все це вже використовується в інших країнах.

Це реальний приклад «переносу ноу-хау» з польового досвіду в екстремальних умовах до стандартів великої фарми.

Яке значення має інноваційна фармацевтика для пацієнтів, системи охорони здоров’я та економіки?

– Інновації багатовимірні: для пацієнта вони забезпечують кращу якість життя – швидше відновлення, менше побічних ефектів та можливість повноцінно повернутися до роботи й сім’ї. Для системи охорони здоров’я – зниження госпіталізацій і пов’язаних витрат. Для економіки – R&D-інвестиції, створення робочих місць і посилення наукового потенціалу. Це не промо-слогани, а доведені ефекти: інновації реально продовжують життя і підвищують продуктивність економіки.

Інновації у фармі – це в першу чергу додаткові витрати. Ви ж стверджуєте, що це інвестиції. У чому різниця підходів?

– Різниця – у горизонті планування. Витрати оцінюють сьогоднішній бюджет: «скільки це коштує зараз». Інвестиції враховують довгостроковий ефект: менше ускладнень, менше госпіталізацій, збережені робочі години та зростання продуктивності економіки. З цієї точки зору інновації повертають вкладені ресурси через економію та додатковий ВВП у майбутньому.

В Європі точаться дискусії про підхід до фінансування нових ліків. Які міжнародні моделі фінансування інновацій ви вважаєте прикладом для України?

– Є кілька моделей, з яких варто брати приклад. Наприклад, Бельгія адаптувала свою систему так, щоб створити простір для інновацій, а Італія оцінює інновації за такими критеріями, як терапевтична потреба, додана клінічна цінність та якість доказової бази – надаючи пріоритет справді проривним рішенням. Україна може перейняти та адаптувати подібні підходи до власних реалій.

На глобальному рівні Sanofi багато інвестує у R&D. Як визначають пріоритети для таких масштабних інвестицій, і яку частину цього процесу може зайняти Україна?

– Глобальна стратегія Sanofi орієнтована на великі терапевтичні напрями з високою невирішеною потребою – і на технологічні платформи: вакцини, біотехнології, цифрові інструменти. У портфелі компанії сотні проєктів, і Україна може бути партнером у кількох ключових напрямах – клінічні дослідження, реальні дані, цифрові пілоти, співпраця з академічними установами. Ми вже бачимо, що українські центри впливають на глобальні протоколи, а практики, відшліфовані тут, використовуються в інших регіонах.

Назвіть, будь ласка, три ключові інноваційні пріоритети Sanofi в Україні у найближчі роки

– Три ключові інноваційні пріоритети Sanofi в Україні на найближчі роки зосереджені на цифровізації регуляторики, масштабуванні клінічних досліджень та використанні штучного інтелекту й даних реального світу. 

По-перше, компанія прагне повністю електронізувати регуляторні процеси, щоб скоротити час виходу інновацій на ринок. 

По-друге, Sanofi розширює мережу клінічних центрів, проводить тренінги для дослідників та налагоджує співпрацю з університетами для посилення клінічних досліджень. 

І, по-третє, компанія активно застосовує інтелектуальні алгоритми та аналіз даних реального світу для персоналізованої медицини та оптимізації рішень щодо реімбурсації.

Яким ви бачите майбутнє фармацевтичної галузі у світі?

– На мою думку, два ключові тренди змінять галузь: штучний інтелект як «другий двигун фарми» та персоналізована медицина на основі даних. ШІ дозволяє швидше знаходити цільові молекули, створювати цифрові двійники популяцій, моделювати безпеку й ефективність. Використання європейського Health Data Space та національних електронних записів відкриває шлях до ранньої діагностики та більш точного підбору терапії. 

Водночас важливо пам’ятати: інновації повинні бути доступними для всіх. Це вимагає нових моделей фінансування, партнерства держави і приватного сектора, а також сміливих політичних рішень.