В Україні продовжує зростати кількість закладів вищої освіти, які готують фармацевтів. Нещодавно про відкриття нового інституту для підготовки фахівців фармацевтичної галузі оголосив Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут».

Втім, ця новина з’являється на тлі тенденції, яка дедалі більше турбує професійну спільноту: кількість університетів, що здійснюють підготовку фармацевтів, зростає, тоді як кількість студентів стрімко скорочується. За останні шість років число закладів освіти, які готують магістрів за спеціальністю «Фармація, промислова фармація», збільшилося з 26 до 39, тоді як загальна кількість зарахованих студентів зменшилася майже у десять разів.

У результаті система фармацевтичної освіти опинилася перед складним викликом: як одночасно реагувати на кадровий дефіцит у галузі та забезпечити якісну підготовку фахівців у ситуації різкого скорочення контингенту студентів.

Про що говорять цифри

Аналіз вступної кампанії на фармацевтичні спеціальності за останні роки демонструє доволі показову динаміку. У 2019 році підготовку магістрів за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація» здійснювали 26 закладів вищої освіти, тоді як у 2025 році — вже 39

Фактично система фармацевтичної освіти опинилася у ситуації, коли кількість університетів зростає швидше, ніж кількість майбутніх фармацевтів.

Якщо у 2019 році на фармацевтичні спеціальності було зараховано 4972 особи, то у 2025 році — лише 496

Особливо різке падіння відбулося упродовж останніх двох років: у 2023 році було зараховано 2231 студента, тоді як у 2024 році — 692, а у 2025 році — 496.

Одним із факторів, що вплинув на цю динаміку, стало встановлення мінімального конкурсного балу для вступу на рівні 150 балів. Паралельно система фармацевтичної освіти працює в межах нового Стандарту вищої освіти магістерського рівня за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація», затвердженого наказом МОН від 4 листопада 2022 року №981.

Тиск на провідні фармацевтичні школи

Скорочення кількості студентів відбувається на тлі розширення мережі закладів освіти, що готують фармацевтів. Це створює додаткову конкуренцію між університетами за обмежений контингент вступників.

У результаті навіть університети, які традиційно формували фармацевтичну школу в Україні, зокрема Національний фармацевтичний університет, Львівський національний медичний університет та Запорізький державний медико-фармацевтичний університет та інші, змушені працювати в умовах суттєвого скорочення набору.

Для цих закладів підготовка фармацевтів є профільною діяльністю, яка базується на розвиненій лабораторній інфраструктурі, спеціалізованих кафедрах і наукових школах.

Фармацевтична освіта: ресурсна галузь

Підготовка фармацевтів є однією з найбільш ресурсомістких у системі охорони здоров’я. Вона потребує сучасних лабораторій, спеціалізованого обладнання, клінічних і виробничих практик, а також викладачів із науковим і практичним досвідом.

Саме тому в більшості європейських країн підготовка фармацевтів концентрується у відносно невеликій кількості університетів, які мають відповідний науковий потенціал і освітню інфраструктуру.

У ситуації, коли кількість студентів скорочується, подальше розширення мережі закладів, що готують фармацевтів, може створювати ризик розпорошення освітніх ресурсів і послаблення професійної підготовки.

Парадокс фармацевтичного ринку

Ситуація виглядає особливо суперечливою на тлі того, що фармацевтичний сектор регулярно говорить про дефіцит кадрів, насамперед у роздрібному сегменті.

Аптечні мережі повідомляють про складнощі з пошуком фармацевтів, особливо у невеликих містах і сільській місцевості. Водночас система освіти демонструє стрімке падіння набору студентів.

Це означає, що кадрова проблема галузі навряд чи вирішується простим розширенням кількості освітніх програм. Значно важливішим є питання якості підготовки, концентрації ресурсів у сильних професійних школах та формування привабливої кар’єрної траєкторії для майбутніх фармацевтів.

У цих умовах відкриття нових освітніх програм — зокрема і в технічних університетах — порушує ширше питання для освітньої політики: чи має фармацевтична освіта розширюватися кількісно, чи потребує більшої концентрації ресурсів у закладах, які вже мають сформовану наукову та освітню інфраструктуру?

Читайте також Кадровий голод у фармацевтичній галузі: випускники НФаУ — на вагу золота.

Поділитися цим дописом

Автор

Наталія Малішевська
Головний редактор журналу “Фармацевт Практик”
Граничні націнки і реальна собівартість: як зовнішні чинники впливають на вартість ліків

Граничні націнки і реальна собівартість: як зовнішні чинники впливають на вартість ліків

Наталія Малішевська 3 хв. читання
АЗС замість аптеки: чим пацієнти заплатять за доступність ліків?

АЗС замість аптеки: чим пацієнти заплатять за доступність ліків?

Наталія Малішевська 4 хв. читання
Ліки на АЗС: розширення доступу чи регуляторна асиметрія?

Ліки на АЗС: розширення доступу чи регуляторна асиметрія?

Наталія Малішевська 3 хв. читання
Нові правила гри для ветпрепаратів: що змінює Закон №1206-IX

Нові правила гри для ветпрепаратів: що змінює Закон №1206-IX

Наталія Малішевська 3 хв. читання
Українське фармацевтичне агентство: триває дискусія навколо повноважень, конкурсу керівника та реорганізації регуляторів

Українське фармацевтичне агентство: триває дискусія навколо повноважень, конкурсу керівника та реорганізації регуляторів

Наталія Малішевська 2 хв. читання
Клінічні випробування: галузь сигналізує про потребу «швидких рішень»

Клінічні випробування: галузь сигналізує про потребу «швидких рішень»

Наталія Малішевська 2 хв. читання