Клінічна фармація — професія на перетині медицини й фармації: погляд молодого фахівця

Клінічна фармація залишається однією з найменш відомих, але водночас однією з найперспективніших спеціальностей у системі охорони здоров'я України. Саме клінічні фармацевти допомагають лікарям приймати обґрунтовані рішення щодо медикаментозної терапії, аналізують взаємодію лікарських засобів, запобігають медикаментозним помилкам та відіграють важливу роль у боротьбі з антибіотикорезистентністю.

Про становлення професії, навчання та перспективи її розвитку розповів випускник освітньої програми «Клінічна фармація» Національного фармацевтичного університету 2025 року, клінічний фармацевт КП «ДОКЛ ім. І.І. Мечникова» ДОР (м. Дніпро) Єгор Чуфицький.

За словами молодого фахівця, клінічна фармація як окремий напрям сформувалася у 60–70-х роках минулого століття в країнах Західної Європи та США. Тоді медична спільнота зіткнулася з необхідністю не лише створювати нові лікарські засоби, а й забезпечувати їх максимально безпечне та ефективне застосування для кожного конкретного пацієнта.

«Клінічна фармація знаходиться на перетині медицини й фармації. Історично лікарі та фармацевти працювали окремо, хоча саме фармацевти мають ґрунтовні знання про лікарські засоби, їхню взаємодію, побічні реакції та особливості застосування. Клінічний фармацевт став тим фахівцем, який об'єднав ці знання з клінічною практикою та став повноцінним членом мультидисциплінарної команди», — пояснив Єгор.

В Україні розвиток клінічної фармації розпочався у 90-х роках. Важливу роль у становленні спеціальності відіграли науковці Національного фармацевтичного університету, а з 1997 року в Україні розпочалася підготовка магістрів клінічної фармації. Водночас, зауважує клінічний фармацевт, потенціал професії сьогодні використовується ще не повною мірою.

«Клінічний фармацевт повинен мати не лише глибокі знання з фармацевтичних дисциплін, а й добре розуміти клінічну медицину. Оскільки  це дозволяє ефективно співпрацювати з лікарями, аналізувати призначення та допомагати обирати найбільш безпечну й ефективну фармакотерапію», — наголосив співрозмовник.

Одним із головних напрямів роботи клінічного фармацевта є супровід медикаментозного лікування пацієнтів. Йдеться не лише про оцінку взаємодії лікарських засобів чи ризиків побічних реакцій, а й про запобігання поліпрагмазії — ситуації, коли пацієнт одночасно отримує велику кількість препаратів. Особливого значення ця робота набуває у боротьбі з антибіотикорезистентністю.

«Сьогодні клінічні фармацевти є ключовими учасниками програм раціонального використання антимікробних препаратів. Ми допомагаємо контролювати використання антибактеріальних засобів у лікарнях, щоб уникати необґрунтованого призначення антибіотиків. Це один із найважливіших напрямів сучасної клінічної фармації», — поділився Єгор.

На думку молодого фахівця, проблема антибіотикорезистентності вже давно вийшла за межі суто професійної дискусії та стала одним із найсерйозніших викликів для сучасної медицини.

«Безконтрольне використання антибіотиків призводить до того, що бактерії поступово стають нечутливими до лікування. Якщо ситуація не зміниться, через декілька років медицина може зіткнутися з браком ефективних антибактеріальних препаратів. Тому важливо не лише працювати з лікарями, а й підвищувати обізнаність пацієнтів», — зазначив він.

Як пояснює клінічний фармацевт, навіть рецептурний відпуск антибіотиків поки що не здатен повністю вирішити проблему їх нераціонального застосування.

«На практиці антибіотики нерідко використовують без належних показань, зокрема для лікування вірусних інфекцій, де вони абсолютно неефективні. Подолати антибіотикорезистентність можна лише комплексними заходами — через навчання медичних працівників, контроль призначень, просвітницьку роботу серед населення та активне залучення клінічних фармацевтів», — переконаний Єгор.

Окрему увагу співрозмовник приділив підготовці майбутніх клінічних фармацевтів. Наразі отримати повну освіту за цією спеціальністю можна в Національному фармацевтичному університеті, а випускники спеціальності «Фармація» можуть пройти відповідну спеціалізацію. За його словами, навчання поєднувало фундаментальну фармацевтичну підготовку із вивченням клінічних дисциплін.

«Паралельно формувалися як професійні фармацевтичні компетентності, так і клінічне мислення. Через повномасштабну війну значна частина навчання проходила дистанційно, тому найбільший практичний досвід вдалося отримати вже під час клінічної практики та інтернатури», — пригадав фахівець.

У 2025 році Єгор став одним із перших учасників нової системи електронного рейтингового розподілу в інтернатуру та посів перше місце серед випускників медичних спеціальностей.

«Для клінічних фармацевтів це стало важливим кроком уперед. Практична підготовка поступово переноситься безпосередньо до закладів охорони здоров'я, а не обмежується аптечними установами. Саме в лікарні клінічний фармацевт може повністю реалізувати свої професійні компетентності», — розповів він.

Говорячи про майбутнє професії, клінічний фармацевт висловлює обережний оптимізм. На його переконання, інтеграція України до європейського простору поступово змінюватиме роль клінічного фармацевта в системі охорони здоров'я.

«У більшості європейських країн клінічний фармацевт давно є повноправним членом медичної команди. Україна також рухається цим шляхом. Все більше уваги приділяється раціональному використанню лікарських засобів, профілактиці антибіотикорезистентності та розвитку мультидисциплінарної співпраці», — сказав Єгор.

Окрім практичної роботи, молодий фахівець бере участь у розвитку професії на державному рівні як член Молодіжної ради при Міністерстві охорони здоров'я України. Він переконаний, що подальший розвиток клінічної фармації неможливий без удосконалення нормативної бази.

«Клінічна фармація потребує подальших законодавчих змін. Якщо сьогодні не розв'язувати ці питання системно, у майбутньому можна зіткнутися з набагато серйознішими викликами для системи охорони здоров'я», — підкреслив клінічний фармацевт.

Звертаючись до абітурієнтів і молодих спеціалістів, які лише обирають професійний шлях, Єгор закликав не боятися нових напрямів у медицині та фармації.

«Якщо цікавлять і медицина, і фармація, якщо подобається аналізувати клінічні випадки, працювати в команді з лікарями та впливати на якість лікування пацієнтів, варто звернути увагу саме на клінічну фармацію. Це професія, яка стрімко розвивається, відкриває широкі можливості для професійного зростання і, без перебільшення, допомагає робити медичну допомогу безпечнішою та ефективнішою», — підсумував молодий фахівець.

Читайте також Шлях в науку через аспірантуру НФаУ.