Ліки між колонками: чи не знецінює Постанова КМУ №1803 стандарти фармацевтичної допомоги?

Сьогодні набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 1803 «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)», яка дозволяє здійснення роздрібної торгівлі безрецептурними лікарськими засобами на автозаправних станціях.

Коментар академіка НАН України, Почесного ректора НФАУ, професора Валентина Черниха

Сьогодні ми бачимо зміни до ліцензійних умов, які дозволяють продавати ліки на АЗС. Кажуть –  війна, треба забезпечити фронт і прифронтові зони. Звісно, нестачу ліків треба вирішувати. Але чи вирішать це заправки, адже перелік дозволених ОТС-препаратів на АЗС буде дуже обмеженим? Я вже навіть не кажу про те, що АЗС сама по собі є об’єктом підвищеної небезпеки…Так, є приклад інших країн, де такий сервіс працює, але не можна це порівнювати з аптекою, де виконуються всі ліцензійні умови зберігання, контролю якості, фармацевтичного супроводу і консультування. Парадокс: ми заводимо ліки туде, де небезпечно (через паливо) і даємо дозвіл відпускати ліки непрофесооналам, які не знають як зменшити ризики від неправильного застосування ліків?

Хай так. У Польщі, Німеччині, Чехії базові ліки продаються в супермаркетах та на АЗС у так званих «Drugstore». Але не можна називати це аптекою! Якщо мова йде про вендингові автомати для продажу товарів без участі продавця, які  забезпечують цілодобовий продаж: кави, снеків, напоїв, то маємо бути впевненні, що ліки зберігаються у належних умовах. Хоч якісь ази безпеки треба продумати і обов’язково попередження для клієнтів про відповідальне самолікування. Ліки – це не товар!

Мене інше турбує: навіть освічені люди так і не зрозуміли, що таке фармацевтична опіка. Як тут не згадати, що все життя мені доводилося навчати чиновників, що воно таке – фармація. Бо наш інститут як тільки не називали: і «формацевтический», і «фермацевтический». Ми це пройшли. Але зараз мова не про грамотність, а про безпеку. Неможливо навчити людину «на ходу» професії, давши касиру чи медсестрі короткий інструктаж. Фармація – це наука і відповідальність, а не сервіс біля бензоколонки.

Читайте також Продаж лікарських засобів на автозаправних станціях: системні ризики для здоров’я, безпеки та конкуренції.