Ліки на АЗС: питання без відповідей

У сюжеті телеканалу Espreso.TV йдеться про урядове рішення, яке дозволяє продаж безрецептурних лікарських засобів на автозаправних станціях, та про дискусію, що розгорнулася навколо безпеки такого підходу для пацієнтів.

В Україні дозволили продаж безрецептурних лікарських засобів на автозаправних станціях. Відповідну постанову уряд ухвалив у грудні, аргументуючи рішення необхідністю підвищення доступності ліків у громадах, де аптеки працюють нестабільно або відсутні.

Як пояснив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, реалізація лікарських засобів на АЗС можлива лише за наявності ліцензії та за умови дотримання ліцензійних вимог. Зокрема, йдеться про окрему зону для зберігання препаратів, дотримання температурного режиму, а також наявність уповноваженої особи з фармацевтичною освітою, яка відповідатиме за систему якості, прийом ліків та координацію роботи персоналу.

Водночас ключове питання — який саме перелік препаратів дозволять продавати на заправках — залишається відкритим. Голова підкомітету з питань фармації Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я нації Сергій Кузьміних наголошує: якщо мова йде про весь перелік безрецептурних препаратів, без фармацевта така модель несе ризики для пацієнта.

«Треба розуміти, що саме буде продаватись на АЗС: весь перелік ОТС-препаратів чи лише певні групи, реалізація яких без фармацевта не зможе завдати шкоди. Якщо це весь перелік — тоді потрібна фармпослуга і фармацевт», — зазначає він.

Експерти фармацевтичної спільноти застерігають: на АЗС не працюють фахівці з фармацевтичною освітою, які можуть оцінити ризики самолікування, попередити про побічні реакції чи взаємодію ліків. За таких умов пацієнт фактично залишається без професійної консультації.

Окреме занепокоєння викликають умови зберігання лікарських засобів. Більшість АЗС наразі не мають спеціалізованого обладнання для підтримання стабільного мікроклімату. Порушення температурного режиму може призводити до деградації діючих речовин і зниження ефективності препаратів.

Представниця Асоціації фармацевтів України, засновниця БО «БФ ФАРМРУХ» Юлія Клименюк підкреслює, що АЗС не можна прирівнювати до аптеки:

«АЗС — не аптека. В аптеці працюють фахівці, є контроль якості, вхідний контроль ліків, належне зберігання, санітарні вимоги. Це система, яку не можна просто перенести».

У МОЗ наголошують, що нововведення може бути особливо корисним під час блекаутів. Водночас фармацевти зауважують: більшість аптек уже оснащені генераторами й часто залишаються єдиними медичними точками у прифронтових населених пунктах, де автозаправок може не бути взагалі.

Як приклад наводять Старий Салтів на Харківщині, де аптека продовжує працювати попри руйнування та обстріли, тоді як найближча АЗС розташована за десятки кілометрів.

У країнах ЄС практика продажу препаратів на АЗС також існує, однак ідеться про дуже обмежений перелік — базові жарознижувальні, знеболювальні засоби, медичні вироби та дієтичні добавки, які не є лікарськими засобами. В Україні ж обговорюється можливість продажу всіх безрецептурних препаратів.

Чи стане така «доступність» реальним полегшенням для пацієнтів, чи створить додаткові ризики для здоров’я — питання, на яке остаточної відповіді поки немає.

Раніше Вікторія Назаркіна, професор кафедри соціальної фармації НФаУ, доктор фармацевтичних наук звертала увагу на те, що зміни до Ліцензійних умов є межею між задекларованою доступністю та реальними ризиками для фармацевтичного забезпечення населення.