Ліки на колесах у великому місті: де межа допустимого?

Редакція уважно стежить за розвитком мережі мобільних аптечних пунктів, які в умовах війни стали важливим інструментом забезпечення доступу до лікарських засобів у громадах, де стаціонарні аптеки зруйновані або тимчасово не працюють. Водночас такі формати потребують безумовного дотримання вимог законодавства, насамперед Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, аби гуманітарна мета не вступала у конфлікт із правовими нормами та добросовісною конкуренцією.

За інформацією, наданою читачами, 7 жовтня 2025 року на території КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня» у Харкові працював мобільний аптечний пункт № 15 Аптеки № 43, що належить Комунальному підприємству Харківської обласної ради «Обласний аптечний склад». Очевидці повідомляють, що відвідувачам пропонували придбати лікарські засоби, у тому числі в межах програми «Доступні ліки». Водночас у лікарні та в безпосередній близькості діють стаціонарні аптечні заклади.

На цьому тлі постає питання відповідності такої практики умовам, за яких мобільні аптечні пункти взагалі допускаються до роздрібної торгівлі. Законодавство пов’язує їх застосування з відсутністю аптеки чи аптечного пункту в населеному пункті (передусім у сільській місцевості) та/або з особливими обставинами воєнного часу, і додатково вимагає належного відображення маршрутів і місць провадження діяльності у відомостях до ліцензії з повідомленням Держлікслужби та відповідного органу місцевого самоврядування до початку роботи.

Редакція розуміє логіку, з якою мобільні формати запроваджувалися на Харківщині: офіційні повідомлення органів влади й комунальних підприємств акцентують увагу на підтримці віддалених і прифронтових громад, де аптечна інфраструктура пошкоджена, а пацієнти — здебільшого літні люди — потребують регулярного відпуску життєво необхідних препаратів. Повідомлялося, що на маршруті діють два спеціально обладнані автомобілі, які об’їжджають п’ять районів і понад десять громад області та за сім місяців надали аптечні послуги більш як п’яти тисячам жителів. У такому контексті «аптека на колесах» — виправдане рішення.

Водночас описаний епізод на території обласної лікарні, де стаціонарні аптеки працюють безперервно, об’єктивно породжує питання про правові підстави і коректність застосування мобільного формату саме в цьому місці та в цей час.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 929 (зі змінами), передбачають, що відпуск лікарських засобів здійснюється за місцем провадження діяльності, зазначеним у відомостях до ліцензії, у належно обладнаному аптечному закладі або іншому передбаченому форматом місці, яке відповідає вимогам до матеріально-технічної бази, умов зберігання, обліку та відпуску. Особливості організації та здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами через мобільні аптечні пункти встановлюються пунктами 266-269 цих Ліцензійних умов. Ліцензіати, які провадять господарську діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, мають право здійснювати торгівлю лікарськими засобами через мобільні аптечні пункти виключно:

у сільській місцевості в разі відсутності аптеки та/або аптечного пункту;
у межах територій, на яких введено надзвичайний стан, на період надзвичайного стану;
у межах територій, на яких ведуться активні бойові дії, які включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, на період воєнного стану та дванадцяти місяців після його припинення чи скасування.

Реалізація лікарських засобів через мобільні аптечні пункти дозволена лише за відсутності в населеному пункті, розташованому в сільській місцевості, аптеки та/або аптечного пункту.

Мобільний формат не звільняє від дотримання Ліцензійних умови і не може підміняти стаціонарні аптеки там, де вони діють; його призначення — покривати дефіцит доступності, а не створювати паралельні точки продажу у місцях із наявною аптечною інфраструктурою.

Додатково критичними є коректне відображення конкретних місць/маршрутів у відомостях до ліцензії до старту роботи та дотримання встановленого формату відпуску на території закладів охорони здоров’я.

З огляду на наведені факти (відпуск лікарських засобів поза межами зареєстрованого аптечного приміщення на території лікарні, наявність стаціонарних аптек у безпосередній доступності, ознаки відсутності документально визначеного місця провадження діяльності саме для цієї локації), описаний епізод може кваліфікуватися як порушення Ліцензійних умов у частині дотримання місця провадження діяльності та недопущення заміни стаціонарних аптек мобільними форматами в населених пунктах/локаціях, де аптеки працюють.

У професійних коментарях неодноразово підкреслювалося: МАП — це інструмент доступності для громад без аптек, а не паралельний канал продажу там, де стаціонарні аптеки функціонують.

Коректно оформлені маршрути у відомостях до ліцензії, дотримання умов зберігання та прозора взаємодія з «Доступними ліками» — базові критерії правомірності мобільного формату.

Вироблення чітких і однозначних критеріїв для мобільних форматів — спільний інтерес фармацевтів, асоціацій та органів влади: пацієнти мають отримувати ліки вчасно і безпечно, а аптечні заклади — діяти у межах прозорих і передбачуваних правил.

Ми й надалі інформуватимемо читачів про розвиток ситуації.

Раніше ми повідомляли, що мобільні аптеки зупинили роботу в двох областях України.