Ліки не снеки і не «товар на касі»: чому дозвіл продажу препаратів на АЗС викликав хвилю критики

26 грудня 2025 року Кабінет Міністрів України дозволив роздрібну торгівлю безрецептурними лікарськими засобами на автозаправних станціях за наявності відповідної ліцензії. Уряд аргументував це рішення необхідністю розширити доступ українців до ліків в умовах війни, блекаутів і надзвичайних ситуацій.

Втім, одразу після ухвалення постанова викликала резонанс і жорстку критику з боку експертів, журналістів, лікарів та представників громадянського суспільства. Головні застереження: відсутність фахового обговорення, ігнорування позиції фармацевтичної спільноти та реальні ризики для безпеки пацієнтів.

Рішення без широкої дискусії

Політолог Кирило Сазонов звернув увагу, що рішення готувалося без належних регуляторних процедур і публічного обговорення. За його словами, ініціатива подається як інструмент підвищення доступності ліків, однак не вирішує ключову проблему — їхню високу вартість.

«В Україні немає дефіциту аптек. Розширення каналів продажу не впливає на ціни, але створює ризик розмивання правил фармацевтичного ринку», — наголошує експерт. Окремо він вказує на суперечливість державної політики: паралельно з лібералізацією продажу ліків на АЗС держава планує звузити асортимент препаратів в аптеках при державних і комунальних лікарнях, дозволивши реалізацію лише трьох найдешевших аналогів з Національного каталогу цін.

«Convenience pricing» замість здешевлення

Схожу аргументацію наводить Віталій Кулик, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства. У своєму дописі він наголошує: ліки — не снеки, а бізнес-модель автозаправних станцій апріорі не передбачає соціальної функції.

На будь-якій АЗС товари продаються дорожче через модель convenience pricing — плату за зручність. Саме тому очікування, що ліки на заправках стануть дешевшими, виглядає нелогічним. На думку експерта, справжня проблема доступності полягає не у кількості точок продажу, а в низькій купівельній спроможності населення та відсутності ефективного контролю за цінами на життєво необхідні препарати.

Кулик також звертає увагу на системні ризики: неможливість забезпечити фармацевтичну консультацію, складність дотримання умов зберігання (GSP) на АЗС та послаблення державного контролю за якістю лікарських засобів.

«Це не турбота про людей, а бізнес-розборки»

До критики долучився і відомий лікар Євген Комаровський, який у інтерв’ю Василю Голованову назвав рішення Кабміну прикладом перерозподілу прибутків, а не кроком у бік охорони здоров’я.

Комаровський наголосив, що саме поняття «безрецептурні ліки» часто використовується маніпулятивно. Якщо йдеться про перев’язувальні матеріали або засоби з автомобільної аптечки — застережень немає. Однак у реальності безрецептурні препарати — це ліки, які не призначає лікар, але відпускає фахівець.

«У світі прийнято рішення: якщо між пацієнтом і препаратом немає лікаря, то має бути фармацевт — людина з профільною освітою, яка пояснює, як користуватись ліками», — підкреслив лікар.

За його словами, продаж ліків на АЗС повністю руйнує цю логіку. «Це не має жодного відношення до турботи про людей. Це означає забрати шматок пирога у фармбізнесу і передати його бізнесу АЗС», — заявив Комаровський, іронічно припустивши, що за такою логікою заправки можна перетворити на універсальні супермаркети.

Особливо різко він висловився про професійні наслідки: «За цією логікою, професія фармацевта повинна бути ліквідована».

Принципова позиція Сергія Кузьміних

Саме на цьому аспекті — неприпустимості відпуску лікарських засобів нефахівцями — послідовно наголошує і голова профільного підкомітету Верховної Ради з питань фармації та фармацевтичної діяльності Сергій Кузьміних.

Він публічно виступив проти практики, за якої ліки можуть продавати особи без фармацевтичної освіти, підкреслюючи: у більшості цивілізованих країн навіть безрецептурні препарати реалізуються виключно в аптеках або аптечних пунктах під контролем кваліфікованого персоналу. Відмова від цього принципу, на його думку, є не прогресом, а відкатом до слабко регульованих моделей.

Імітація реформи замість системних рішень

Журналіст Сергій Лямець також ставить під сумнів як безпекову, так і економічну логіку ініціативи. Він наголошує: продаж ліків на АЗС не гарантує ані зниження цін, ані належного контролю якості, зате ускладнює державний нагляд і створює додаткові ризики для споживачів.

У підсумку критики сходяться на одному: дозвіл продажу ліків на АЗС не вирішує жодної системної проблеми, але водночас підриває базові принципи фармацевтичного регулювання, знецінює роль фармацевта і підміняє політику охорони здоров’я бізнес-інтересами.

Раніше рішення уряду щодо дозволу продавати ліки на АЗС прокоментував доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Ігор Зупанець. Він вважає, що нинішня  ситуація показує всім операторам ринку, що треба замислитись над ревізією всієї фармгалузі.