Михайло Радуцький: Україна готова стати фармацевтичним хабом Європи

На міжнародній конференції «UA–EU: Стратегічне партнерство у фармацевтичному секторі», що відбулася 9 грудня у Вільнюсі, українська сторона представила аргументоване бачення: Україна вже сьогодні здатна стати виробничим хабом для забезпечення Європи критично важливими ліками.

Центральні тези пролунали від голови парламентського Комітету з питань здоров’я нації Михайла Радуцького, який взяв участь у панелі «Діалог UA–ЄС: політичний вимір».

Україна зберегла та розвиває фармацевтичне виробництво навіть під час війни.
«Працюють 125 заводів з виробництва медичних препаратів. Наші виробники навіть в умовах війни здатні збільшити випуск медичних препаратів та забезпечувати ними не лише Україну, а й країни ЄС», — навів аргумент Михайло Радуцький.

Українські ліки — альтернатива азійським поставкам

Пандемія оголила критичну залежність ЄС від Індії та Китаю. Саме тому Європарламент готується розглядати Акт про критично важливі ліки, спрямований на диверсифікацію виробництва. Україна напрацювала низку правок до документа, які дозволять включити нашу країну до кола стратегічних партнерів. Як наголосив Радуцький, Європі логічніше та безпечніше закуповувати медпрепарати в Україні, ніж у країнах Азії.

Україна пропонує: нові виробництва, фармкластери та «інвестняню»

Голова Комітету з питань здоров'я нації повідомив, що в Україні є така державна послуга, як «інвестняні». Вона забезпечить повний супровід для релокації або для будівництва нових фармзаводів у цій технологічній зоні.

Стратегічний фокус — створення фармацевтичних кластерів в індустріальних парках, що дозволить об’єднати виробників, R&D-компанії та логістичну інфраструктуру.

Страхування військових ризиків — уже працює

Безпека залишається ключовим питанням для інвесторів з ЄС. У відповідь Україна демонструє практичні механізми: «В Україні вже є приклади запровадження страхування військових ризиків. Залучено Велику Британію, і вже є фармацевтичні компанії, які потрапляють під таке страхування».

Цей інструмент може стати вирішальним для розміщення виробництв європейських компаній в Україні.

5. Україна переходить на європейські стандарти регулювання

У рамках інтеграції до ринку ЄС Україна впроваджує комплексні регуляторні зміни:

ухвалено новий Закон про лікарські засоби;
запроваджується 2D-кодування;
запускається єдиний орган державного контролю (ОДК) з 1 січня 2027 року;
створюється Українська фармацевтична агенція у партнерстві з ЄС через Twinning-проєкт (Литва, Польща, Німеччина).

Радуцький підкреслив: «Без жорсткої регуляторної політики України наш виробник не буде мати 100% доступу до європейських споживачів».

На окремих зустрічах з Єврокомісією та бізнесом обговорено конкретні механізми включення українських заводів до supply chain ЄС. Переговори триватимуть у форматі регулярних зустрічей.

Завершуючи дискусію, Михайло Радуцький підкреслив: «Наша спільна робота підтверджує, що Україна здатна стати не лише споживачем, а й надійним хабом для європейської фармацевтичної безпеки».

Оаніше ми повідомляли, що Державний експертний центр МОЗ України також взяв участь у міжнародній конференції «UA–EU: Стратегічне партнерство у фармацевтичному секторі».