Нардеп Сергій Кузьміних згенерував ТОП ідей для підтримки фармгалузі

2025 рік запам’ятають як період масштабних реформ фармацевтичного сектору.

Ще в лютому Верховна Рада України ухвалила Закон №4239-IX, який поклав початок масштабній «фармреформі» на українському ринку – запровадив Національний каталог цін, ввів нові правила реферування ліків, зобов’язав Уряд встановити цивілізовані правила маркетингу та промоції лікарських засобів.

В березні Кабінет Міністрів України за рішенням РНБО тимчасово (до фактично проведення реферування цін на всі ліки) заборонив «маркетингові» договори між аптечними мережами та виробниками ліків. 

А вже наприкінці року Уряд прийняв пакет рішень, які дозволили реалізовувати препарати на автозаправках, зобов’язали аптеки у лікарнях реалізовувати лише ліки з трьома найнижчими цінами з Нацкаталогу та запровадив нові правила та обмеження щодо маркетингу та промоції.

Деякі з прийнятих актів викликають жваву дискусію, і навіть більше – значну критику з боку учасників ринку.

Але безумовно мають місце конструктивні ідеї від представників влади, які однозначно повністю підтримуються професійною спільнотою. 

Редакція «Фармацевта Практика» визначила ТОП-4 пропозиції Сергія Кузьміних, голови парламентського підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності. Будучи реалізованими, ці ініціативи позитивно вплинули б на здоров’я нації та підтримали фармацевтичну галузь.

1) Кримінальна відповідальність за напад на фармацевтів та медпрацівників

Фізична безпека фармацевтів, співробітників екстреної медичної допомоги та лікарів у прифронтових регіонах – постійно під загрозою. Конфлікти в аптеках і напади на співробітників «екстренки» та лікарів фіксуються регулярно. Однак правова кваліфікація таких дій залишається вкрай м’якою. У більшості випадків їх трактують як хуліганство. Як наслідок, нападники караються штрафом та зрідка отримують реальне покарання. Законопроєкт №10221 запроваджує кримінальну відповідальність за напад на фармацевтів, медиків екстреної допомоги та лікарів під час виконання ними професійних обов’язків. Документ авторства Кузьміних та його колег очікує винесення на голосування.

2) Трансформація ролі фармацевта

У Польщі сталися кілька випадків, коли професійний, уважний фармацевт зміг врятувати життя відвідувачів аптеки. Тож Сергій Кузьміних ініціював публічну дискусію про позиціонування аптеки як локації, де може надаватись медична допомога. Відповідно, фармацевт стане самостійним медичним працівником і першою людиною, яка помітить небезпечний стан пацієнта. 

3) Сімейний фармацевт 

У 2017 році Бельгія наважилась на експеримент: аптека укладає контракт із пацієнтом, що має хронічне захворювання, та веде його лікарський план (дозування, час прийому, взаємодії і т.д.). До програми вже долучився понад мільйон громадян (1/12 населення). Крім того, з 2020 року тамошнім фармацевтам дозволили проводити вакцинацію проти грипу. Досвід Бельгії дозволяє заявити, що реальна інтеграція фармацевта у команду первинної медичної допомоги – цілком можлива. Тож він не просто відпускає ліки, а відповідає за безпечне і раціональне лікування пацієнта.

4) Канада: фармацевти лікують

У цій країні кваліфіковані працівники аптеки можуть оцінювати та лікувати 21 легке захворювання — зокрема, герпес, алергії, кон’юнктивіти чи дерматити. За два роки кількість таких консультацій перевищила 1 млн. Також у Канаді фармацевти мають право продовжувати чи змінювати рецепти (в окремих випадках), надавати запас ліків та проводити щеплення (грип, COVID-19, пневмонія, правець). Чи реально впровадити таку практику в Україні? Побачимо у 2027 році, коли у державі запрацює так звана «фармацевтична послуга». Для цього нові повноваження фармацевтів мають закріпити у законодавстві, також потрібно буде запровадити навчальні програми та сертифікацію й створити систему фінансування фармпослуг.

Раніше Сергій Кузьміних наполягав, що продаж лікарських засобів має відбуватися лише за участі фармацевта.