НМТ— 2026: чи не створює Україна новий бар’єр для майбутніх фахівців?

Вступна кампанія 2026 року проходить в умовах, коли система охорони здоров’я та фармацевтичний сектор уже стикаються з гострим кадровим дефіцитом. Водночас високі прохідні бали НМТ для вступу на низку спеціальностей викликають дедалі більше запитань серед освітян, роботодавців та експертів.

Зокрема, вимога щодо мінімального конкурсного балу на рівні 150 пунктів для окремих медичних спеціальностей покликана підвищити якість підготовки майбутніх фахівців. Проте критики такого підходу застерігають: надмірно жорсткі вимоги можуть призвести до протилежного ефекту — скорочення кількості студентів у галузях, де країна вже відчуває нестачу кадрів.

Проблема дефіциту фахівців у фармації та медицині не є теоретичною. Представники професійної спільноти неодноразово наголошували, що війна, мобілізація, трудова міграція та виїзд населення за кордон суттєво вплинули на кадровий потенціал галузі. Під час «Аптечного саміту України» серед ключових причин нестачі працівників називали саме міграцію населення та відтік молоді за межі країни.

Ситуація ускладнюється загальними демографічними тенденціями. За даними міжнародних організацій та українських аналітичних центрів, за межами України через війну перебувають близько 5,6–5,7 млн громадян. Значна частина з них — молоді люди, які потенційно могли б здобувати освіту та працювати в Україні.

Показовою є й статистика студентської міграції. Якщо у 2008–2009 навчальному році за кордоном навчалися близько 21 тисячі українських студентів, то у 2023–2024 році їхня кількість зросла до 115 тисяч. Тобто лише за півтора десятиліття число українців у закордонних університетах зросло більш ніж уп’ятеро.

На цьому тлі будь-які додаткові бар’єри для вступу можуть лише посилити тенденцію відтоку молоді. Доктор наук, почесний академік Михайло Апостол прямо звертає увагу на цю проблему. «Чи здатні ви самі сьогодні скласти тест на той бал, який вимагаєте від українських випускників?» — запитує науковець.

Він також ставить під сумнів практичну цінність частини завдань НМТ: «Яка практична користь для майбутнього інженера, агронома, лікаря, вчителя чи підприємця від знання відповідей на низку питань, які не формують ні мислення, ні професійних компетенцій?»

Особливо актуальним є ще одне його застереження: «Надмірно ускладнені та відірвані від реального життя завдання підштовхують частину талановитої молоді обирати навчання за кордоном».

Для медицини та фармації ця проблема може мати стратегічні наслідки. Підготовка лікаря триває щонайменше шість років, а висококваліфікованого фахівця — значно довше. Аналогічна ситуація і у фармацевтичній галузі, де роботодавці вже сьогодні говорять про необхідність залучення молодих кадрів та перегляду підходів до підготовки спеціалістів.

У результаті країна ризикує опинитися в ситуації, коли прагнення підвищити вимоги до вступників призведе до скорочення кількості майбутніх лікарів, фармацевтів та інших критично важливих спеціалістів. Питання полягає не в тому, чи потрібні високі стандарти освіти. Питання в тому, чи не перетворюються вони на бар’єр, який Україна в умовах війни та демографічної кризи вже не зможе подолати.

Як наголошує Михайло Апостол, освіта повинна «розвивати логіку, критичне мислення, здатність аналізувати та приймати рішення, а не перевіряти пам’ять на другорядні факти». І саме навколо цього питання сьогодні фактично точиться дискусія про майбутнє української вищої освіти та кадрового забезпечення ключових галузей держави.

Читайте також Поріг конкурсного балу для вступу на «Фармацію» знижено до 140 балів.