Новий стандарт медичної освіти: МОЗ змінює підходи до фінансування ЗВО та практичної підготовки кадрів

Система підготовки медичних і фармацевтичних кадрів в Україні проходить етап фундаментальних трансформацій. Відповідаючи на виклики воєнного часу, Міністерство охорони здоров’я розвертає вектор державної політики від суто кількісних показників набору до глибокої клінічної інтеграції та фінансової спроможності навчальних закладів. Результати вступної кампанії та нові правила гри для вищої медичної школи обговорили під час стратегічної сесії у Чернівцях за участі керівництва регулятора та очільників профільних університетів.

Повномасштабна війна суттєво змінила ландшафт вищої медичної освіти. Втрата значної частини іноземних студентів-контрактників змусила державу переглянути структуру кадрового замовлення та взяти на себе основний фінансовий тягар. Порівняно з початком вторгнення кількість бюджетних місць зросла більш ніж на третину — з трохи більше ніж чотирьох тисяч у 2022 році до майже шести тисяч у поточному. Загалом лави першокурсників цьогоріч поповнили понад десять тисяч майбутніх медиків, половина з яких навчатиметься коштом державного бюджету.

Проте збільшення держзамовлення без зміни якості викладання не здатне закрити реальні потреби системи охорони здоров’я. Ключовим економічним кроком регулятора стане поступове вирівнювання видатків на підготовку одного фахівця до її реальної собівартості. Зараз середньорічна вартість навчання студента покривається бюджетом лише частково, залишаючи суттєвий дефіцит. Для ліквідації цього розриву у проєкті Держбюджету передбачено суттєве зростання видатків на підготовку та підвищення кваліфікації кадрів, що дозволить вже найближчим часом повністю покривати витрати ЗВО та підвищити стипендіальне забезпечення й оплату праці викладачів.

Паралельно з фінансовим перезавантаженням МОЗ змінює підходи до оцінки спроможності самих університетів. Регулятор відходить від практики реагування на поточні вакансії, вимагаючи від академічної спільноти спроможності прогнозувати кадровий потенціал на роки вперед. Досвід свідчить, що функціонування дрібних навчальних закладів із набором менше сотні студентів на рік є економічно недоцільним і не дає змоги створити належну матеріально-технічну базу.

Основою нової мережі вищої медичної освіти мають стати потужні заклади із контингентом не менше п’яти тисяч студентів. Головною умовою їхнього повноцінного функціонування визначається наявність власної університетської лікарні у єдиній структурі. Саме такий масштаб дає змогу акумулювати ресурси для симуляційних центрів, підтримки очного навчання в безпекових умовах та повноцінної клінічної практики. Базовим орієнтиром цієї моделі називають досвід Львівського національного медичного університету, де університетська клініка інтегрована в систему медичних гарантій, надає багатопрофільну допомогу та виступає майданчиком для клінічних досліджень і протезування.

Зазнає змін і сама роль науково-педагогічного складу. На переконання очільника МОЗ Віктора Ляшка, відірваність викладачів від реальної медичної практики підриває авторитет університетської науки. Викладач клінічної дисципліни має безпосередньо працювати з пацієнтами та брати участь у лікувальному процесі. Для посилення зв’язку освіти з практичною медициною уряд опрацьовує експеримент із впровадження нових моделей управління ЗВО, зокрема створення Наглядових рад із залученням керівників клінічних баз та практикуючих фахівців.

Окремим практичним блоком трансформації залишається масштабування системних програм у сфері ментального здоров'я, що реалізується за підтримки Бюро ВООЗ в Україні. Наразі вітчизняні медичні університети вже підготували понад триста сертифікованих викладачів для імплементації програми mhGAP. Чотири ЗВО вже ввели цю дисципліну як обов'язкову для майбутніх лікарів, а ще понад десяток закладів відкрили відповідні цикли тематичного удосконалення в межах безперервного професійного розвитку. Наступним кроком стане розгортання мережі супервізійної підтримки для інтернів та практикуючих лікарів, що дозволить інтегрувати сучасні психосоціальні інтервенції на всіх рівнях надання медичної допомоги.

Читайте також Менше університетів, але більше можливостей для якісної підготовки: медична освіта готується до змін.