Олег Клімов: Проєкт Наказу МОЗ України щодо посиленого регулювання дієтичних добавок потребує доопрацювання

Олег Клімов, Голова ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» офіційно звернувся до організаторів та учасників Першого Всеукраїнського установчого З’їзду операторів ринку дієтичних добавок з листом «Щодо необхідності відкликання проєкту наказу МОЗ України з регулювання дієтичних добавок (2024–2025) як такого, що суперечить законодавству ЄС та підлягає доопрацюванню з міжвідомчою участю».

Він зазначає, що ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» (ГО «ВФП») — єдина в Україні професійна громадська організація, яка з 2015 р. представляє Україну на глобальній світовій платформі Міжнародної фармацевтичної федерації (International Pharmaceutical Federation — FIP) у статусі організаційного члена не може бути стороннім спостерігачем процесів руйнації аптечної справи, які в Україні набули загрозливого стану для всієї системи охорони здоров’я в цілому та опікуються захистом фахівців фармацевтичного ринку та охорони здоров’я, тому звертається з вимогою відкликати проєкт наказу МОЗ України №4122  та ініціювати його доопрацювання в межах міжвідомчої групи з обов’язковим залученням Держпродспоживслужби України, представників профільного бізнесу, наукової спільноти та європейських експертів.

Аналіз зауважень до проєкту наказу 

1. Невідповідність нормам ЄС:

• Жорстке фіксоване дозування, заборони на форми речовин і комбінації прямо суперечать Директиві 2002/46/EC, Регламенту (EU) No1169/2011 та позиціям EFSA, де перевага надається гнучкості, науково обґрунтованому підходу та декларативному ринку. Детальніше – в Додатку 1 «Відповідність регуляторних норм ЄС ↔ Україна в частині регулювання обігу Дієтичних Добавок» .

2. Перевищення повноважень МОЗ:

• Згідно із Законом України «Про безпечність і якість харчових продуктів», функції регулювання, нагляду та контролю обігу дієтичних добавок покладені на Держпродспоживслужбу. МОЗ не має повноважень одноосібно встановлювати дозування, хімічні форми чи обмеження, які належать до сфери технічного регулювання.

Детальніше – в Додатку 2 Порівняльна таблиця «ЄС ↔ Україна» щодо регулювання дієтичних добавок (ДД)».

3. Ризики для національного бізнесу та споживачів:

• Запропоновані обмеження можуть призвести до зупинки ввезення та виробництва понад 60% ДД, доступних сьогодні на ринку.

• Пацієнти будуть позбавлені можливості отримувати якісну, безпечну і доступну нутритивну підтримку.

• Аптеки та дистриб'ютори зазнають мільйонних втрат, втрачаючи контракти з європейськими постачальниками через непрогнозованість регуляторної політики.

Детальніше – в Додатку 3 «Аналітична записка щодо економічних втрат для національного бізнесу, аптечного сектору та системи охорони здоров’я України у разі затвердження проєкту Наказу МОЗ щодо дієтичних добавок (2024–2025)»

4. Іміджеві та міжнародно-правові ризики:

• Україна взяла на себе зобов’язання з гармонізації законодавства з ЄС. Вказаний проєкт створює загрозу порушення Угоди про асоціацію в частині технічного регулювання та обігу харчової продукції.

• Відсутність консультацій з EFSA та DG SANTE порушує принципи відкритості та прозорості регулювання.

Чому важливо створити Національну політику з нутритивної підтримки

Нутритивна підтримка — це цілеспрямоване забезпечення організму людини необхідними поживними речовинами (нутрієнтами) для підтримки здоров’я, профілактики та лікування дефіцитів, особливо у випадках, коли звичайне харчування не забезпечує потреб організму.

Нутритивна підтримка — це не заміна їжі, а її доповнення. Вона є частиною сучасної системи охорони здоров’я у всьому світі. В ЄС та США нутритивна підтримка інтегрована в державні протоколи ведення пацієнтів, зокрема в геріатрії, онкології, гастроентерології, спортивній та профілактичній медицині.

Україна поки не має затвердженої політики з нутритивної підтримки, що:

· створює регуляторну прогалину;

· призводить до неоднозначного статусу нутритивних препаратів (БАД, дієтичні добавки, FSMP – часто без чіткої клінічної прив’язки);

· не відповідає підходам ЄС, де нутритивна підтримка є елементом державної політики охорони здоров’я.

На жаль, проєкт наказу МОЗ України №4122 може залишити українських пацієнтів без життєво необхідних дієтичних добавок світових виробників. Адже запропоноване регулювання їхнього обігу в Україні суттєво відрізняється від європейського. Зокрема, підхід до встановлення доз.

Україна (проєкт Наказу МОЗ):

· Встановлює жорсткі максимальні добові дози вітамінів і мінералів у дієтичних добавках(без їх обґрунтування необхідності запровадження);

· Часто ці дози значно нижчі, ніж дозволені в країнах ЄС;

· Переважно не враховує:

• безпечний верхній рівень споживання (UL), визначений EFSA;
• рівень споживання з їжею (background intake);
• бioдоступність речовин;
• особливі групи населення (спортсмени, літні люди тощо).

ЄС (Директива 2002/46/ЄС + EFSA-European Food Safety Authority – Європейське управління з безпеки харчових продуктів):

· Передбачає

• Спочатку визначити UL (Upper Level) – науково обґрунтований рівень безпечного щоденного споживання;
• Врахувати середнє споживання з їжі;
• Розрахувати максимально допустиму добавку до харчового раціону;

· Підхід – науково гнучкий, дозування може змінюватися залежно від нових даних EFSA;

· У багатьох країнах ЄС дозволені вищі дозування, ніж у проекті МОЗ.

ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» розробила і пропонує запровадити  Національну політику України з нутритивної підтримки пацієнтів, адже це логічно випливає з зобов’язань України в межах Угоди про асоціацію з ЄС, зокрема в частині гармонізації законодавства у сфері охорони здоров’я та фармацевтичної діяльності зі стандартами Європейського Союзу.

Алгоритм запровадження Національної політики нутритивної підтримки

Перелік необхідних кроків, які варто ініціювати з метою виконання євроінтеграційних зобов’язань України.

1. Розробка та затвердження Національної політики з нутритивної підтримки.
2. Адаптація стандартів ESPEN та регламентів ЄС.
3. Визначення законодавчого статусу нутритивних засобів та критеріїв їх застосування у клінічній практиці.
4. Включення нутритивної підтримки до Національного переліку медичних послуг та програм реімбурсації.

Крок 1

До розробки та затвердження Національної політики з нутритивної підтримки пацієнтів в Україні мають бути залучені всі ключові стейкхолдери в системі охорони здоров’я, щоб забезпечити міждисциплінарний, науково обґрунтований і відповідний до європейських стандартів підхід.

1. Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ)

• Ініціатор і координатор розробки політики.
• Забезпечує затвердження документу як нормативно-правового акту (наказ, постанова КМУ тощо).
• Координує міжвідомчу роботу.

2. Національна служба здоров’я України (НСЗУ)

• Визначає фінансові аспекти впровадження нутритивної підтримки (тарифи, реімбурсація).
• Включення нутритивної підтримки до пакетів медичних послуг.

3. Державний експертний центр МОЗ України (ДЕЦ)

• Оцінка доказовості ефективності нутритивних засобів.
• Участь у класифікації, оцінці безпеки та реєстрації продуктів (БАД, FSMP тощо).

4. Національна академія медичних наук України (НАМНУ)

• Наукове обґрунтування політики.
• Розробка клінічних протоколів і настанов.

5. Провідні науково-дослідні та клінічні заклади (НІР, обласні клінічні лікарні, інститути НАМНУ)

• Пілотні проєкти, впровадження практик нутритивної терапії в онкології, геріатрії, хірургії тощо.

6. Професійні медичні асоціації 

• Асоціація дієтологів України
• Асоціація анестезіологів України
• Асоціація сімейної медицини
• Асоціація онкологів, геріатрів, гастроентерологів
• Лікарські товариства, мультидисциплінарні комітети

Які :

• формують запит від фахової спільноти;
• беруть участь у розробці протоколів;
• допомагають в освітніх заходах.

7. Фармацевтична спільнота

• ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата»
• Виробники нутритивних препаратів
• Дистриб’ютори
• Аптечні мережі

Їх роль:

• участь у розробці регуляторної класифікації ДД,ХЧ,/FSMP;
• дотримання правил промоції;
• забезпечення доступності.

8. Пацієнтські організації

• Організації онкопацієнтів, пацієнтів з хронічними захворюваннями, паліативних хворих
• Надають зворотний зв’язок з практики
• Просування прав пацієнтів на нутритивну підтримку

9. Міністерство фінансів України

• Для погодження фінансування та можливих програм компенсації.

10. Комітет ВРУ з питань здоров’я нації

• Законодавча підтримка.
• Контроль виконання євроінтеграційних зобов’язань.

Важливі додаткові учасники:

• Фахівці з харчування і нутриціологи
• Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів (ДСЕЕ) — якщо йдеться про класифікацію продуктів спеціального призначення
• Проєкти міжнародної технічної допомоги (WHO, USAID, ESPEN, EU4Health)

Крок 2

Проєкт  рекомендованої  структури розробки:

1. Створення міжвідомчої робочої групи при МОЗ.
2. Проведення національного консенсусу з професійними асоціаціями.
3. Розробка політики + плану імплементації (пілоти, навчання, стандарти).
4. Громадське обговорення.
5. Затвердження МОЗ або КМУ.
6. Наступні етапи — розробка клінічних протоколів, тарификація, включення до системи НСЗУ.

Крок 3

Адаптація стандартів ESPEN (Європейського товариства клінічного харчування та метаболізму) та регламентів ЄС щодо нутритивної підтримки в Україні має відбуватись як частина імплементації євроінтеграційних зобов’язань України відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС (Додаток XXX-C), з урахуванням національного контексту охорони здоров’я.

• Що включають стандарти ESPEN і регламенти ЄС:

1. ESPEN Guidelines – клінічні настанови з нутритивної терапії:
   • нутритивна підтримка при онкозахворюваннях, сепсисі, хірургічних втручаннях, у геріатрії, при ентеральному та парентеральному харчуванні;
   • мультидисциплінарний підхід (лікар + дієтолог + фармацевт + медсестра);
   • стандартизовані показання до призначення нутритивної підтримки.
2. Regulation (EU) No 609/2013:
   • Єдиний підхід до продуктів спеціального медичного призначення (FSMP – Food for Special Medical Purposes);
   • Вимоги до складу, маркування, безпечності;
   • Чітке розмежування між БАД, дієтичними добавками та медичними харчовими продуктами.

• Етапи адаптації стандартів ESPEN та регламентів ЄС:

 1. Оцінка поточної ситуації в Україні

• Провести аудит національних клінічних протоколів, наказів МОЗ, ДФУ та реєстраційних вимог на предмет відсутності/розбіжностей із європейськими вимогами.
• Аналіз юридичного статусу нутритивних препаратів (БАД, FSMP тощо) в Україні.

 2. Створення міжвідомчої експертної групи

• До складу: МОЗ, ДЕЦ, НАМНУ, фахівці з дієтології, фармацевтики, гастроентерології, клінічної нутриціології, професійні асоціації.
• Завдання: аналіз ESPEN/Regulation 609/2013 + пропозиції щодо інтеграції до національної системи охорони здоров’я.

 3. Адаптація клінічних ESPEN-настанов

• Взяти за основу ключові ESPEN Guidelines (наприклад: онкологія, геріатрія, паліатив, хірургія, ICU).
• Перекласти та адаптувати їх у формат клінічних протоколів МОЗ (накази на рівні галузевих стандартів або уніфікованих клінічних протоколів).
• Наприклад:
  🔹 "Нутритивна підтримка у пацієнтів з раком"
  🔹 "Ентеральне та парентеральне харчування в реанімації"

 4. Адаптація регуляторної бази щодо FSMP (згідно з Reg. 609/2013)

• Змінити підходи до реєстрації, маркування та обігу нутритивних засобів в Україні:
  • запровадити окрему категорію продуктів «харчування для спеціального медичного призначення» (FSMP);
  • внести зміни до законів:
    🔸 «Про лікарські засоби»
    🔸 «Про безпечність харчових продуктів»
    🔸 Постанови КМУ про реєстрацію БАДів / ДСТУ.
• Забезпечити:
  • прозорий реєстр FSMP;
  • контроль якості (через Держпродспоживслужбу, ДЕЦ);
  • обмеження маркетингу БАДів як "ліків".

 5. Навчання фахівців та освітня кампанія

• Розробити програми післядипломної освіти для лікарів, фармацевтів, медсестер щодо нутритивної підтримки (на базі ESPEN).
• Провести тренінги щодо мультидисциплінарної моделі нутритивної допомоги.
• Освітня кампанія для пацієнтів.

6. Впровадження у практику + пілотні проєкти

• Запустити пілотні проєкти в обласних клініках або онкоцентрах з нутритивної підтримки за моделями ESPEN.
• Впровадження в НСЗУ в рамках пакетів послуг або реімбурсації.

Крок 4

 Хто має координувати процес адаптації:

• МОЗ України – загальне лідерство;
• ДЕЦ – фармакологічна/реєстраційна частина;
• НАМНУ/професійні асоціації – клінічні стандарти;
• НСЗУ – економічна/оплатна модель;
• ДСЕЕ – контроль якості продуктів;
• Пацієнтські організації – адвокація та моніторинг.

 Крок 5

Процедура визначення законодавчого статусу нутритивних засобів та критеріїв їх застосування у клінічній практиці в Україні — це багаторівневий процес, що має поєднувати медичну, фармацевтичну, харчову і правову сфери. Він повинен відповідати як вимогам національного законодавства, так і європейським стандартам (зокрема, Regulation (EU) 609/2013 про FSMP).

Ціль процедури:

• Розмежування нутритивних засобів на:
  1. Лікарські засоби
  2. Продукти для спеціального медичного призначення (FSMP)
  3. Дієтичні добавки (БАД)
• Визначення клінічних показань, умов застосування та контролю
• Встановлення регуляторної моделі для кожної категорії

Етапи процедури:

1.  Створення міжвідомчої робочої групи (МОЗ)

Учасники:

• МОЗ України
• Державний експертний центр (ДЕЦ)
• Держпродспоживслужба
• НАНМУ, НАМНУ
• Професійні асоціації лікарів і фармацевтів
• Пацієнтські організації

Їх завдання:

• аудит чинної бази
• розробка нових категорій нутритивних засобів
• адаптація термінів ЄС (зокрема “FSMP”)

2. Аналіз чинного законодавства

Здійснюється юридичне порівняння українських нормативів з європейськими актами:

Висновок: в Україні відсутня чітка окрема категорія FSMP. Це створює ризики некоректної класифікації нутритивних засобів.

Крок 6

Розробка нових регуляторних визначень і критеріїв

Запровадити в законодавстві:

• Поняття:
  «Нутритивний засіб»,
  «Продукт спеціального медичного призначення (FSMP)»,
  «Клінічне харчування»
• Чіткі класифікаційні ознаки:
  • призначення для лікування або підтримки пацієнтів;
  • спеціальний склад (високобілкове, гіперкалорійне, модульне);
  • контрольований медичний супровід;
  • специфічні показання (онкологія, післяопераційний стан тощо).

А також:

• Визначення меж між БАД,ДД,ХД – FSMP – лікзасобами;
• Критерії на основі ESPEN/EFSA/Reg. 609/2013.

 Внесення змін до законодавства:

 Закон України «Про лікарські засоби»

→ уточнити, що нутритивні засоби (FSMP) не є лікарськими засобами, якщо не заявлені як такі.

Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності харчових продуктів»

→ внести FSMP як окрему категорію спеціалізованих харчових продуктів
→ регламентувати: маркування, вимоги до складу, порядок обігу, рекламу

Зміни до підзаконних актів:

• Постанова КМУ № 220 (про реєстрацію БАД)
• Накази МОЗ (щодо клінічних протоколів, реєстрації продукції, стандартизації клінічних послуг)

Створення Національного реєстру нутритивних засобів

• Окремий реєстр нутритивних продуктів для спеціального медичного призначення (на базі МОЗ або ДЕЦ)
• Інформація:
  • назва, склад;
  • виробник, країна;
  • клінічні показання;
  • тип (ентеральне, парентеральне, модульне тощо).

 Розробка клінічних протоколів та стандартів призначення

• Адаптація ESPEN Guidelines;
• Включення нутритивної підтримки до:
  • уніфікованих клінічних протоколів;
  • стандартів НСЗУ (наприклад, для онкопацієнтів, паліативу, ICU);
• Визначення показань, протипоказань, режимів призначення (наприклад: Nutridrink, Peptamen, Impact тощо).

 Регулювання промоції та обігу

• Заборона або обмеження реклами нутритивних засобів із медичними твердженнями без доказів (як у Reg. 609/2013);
• Встановлення порядку відпуску:
  • в аптеках, через лікувальні заклади, при стаціонарному або амбулаторному лікуванні.

 Підсумок:

•  Законодавче визнання нутритивних засобів як окремої категорії (з FSMP)
•  Адаптація європейських вимог до складу, реєстрації, клінічного застосування
•  Включення до клінічних стандартів і тарифікації через НСЗУ

Крок 7

Процедура включення нутритивної підтримки до Національного переліку медичних послуг та програм реімбурсації в Україні — це складний нормативно-бюджетний процес, що має бути ініційований МОЗ і підтриманий НСЗУ, із залученням експертного та фінансового обґрунтування.

Чому це важливо:

- пацієнти з онкопатологією, у відділеннях реанімації, паліативної допомоги, у післяопераційному періоді потребують клінічно виправданої нутритивної підтримки;
- у багатьох країнах ЄС FSMP (продукти для спеціального медичного призначення) реімбурсуються або входять до гарантованих послуг;
- без фінансування з держбюджету такі засоби залишаються недоступними для більшості українських пацієнтів.

Крок 8

Процедура включення нутритивної підтримки до державних програм

 1. Ініціатива від МОЗ, НСЗУ або професійних асоціацій

• Подача офіційної пропозиції:
  • до МОЗ — для ініціювання змін до Національного переліку медичних послуг, які гарантуються державою (відповідно до ЗУ «Про фінансові гарантії медобслуговування населення»);
  • до НСЗУ — щодо включення нутритивної підтримки до пакетів медичних послуг (наприклад, «Стаціонарна онкологічна допомога», «Інтенсивна терапія», «Паліативна допомога» тощо).

 2. Підготовка техніко-економічного обґрунтування (ТЕО)

Це ключовий документ, що включає:

• клінічну потребу (дані з ESPEN, WHO, локальна статистика);
• групи пацієнтів, які потребують нутритивної підтримки (онкопацієнти, ICU, паліативні);
• перелік рекомендованих FSMP;
• очікувані результати: зменшення ускладнень, скорочення терміну госпіталізації, економія коштів;
• фінансовий розрахунок на пацієнта/рік.

Цей етап виконується за участю лікарів, НСЗУ, МОЗ, фахівців з оцінки технологій охорони здоров’я (HTA).

 3. Розгляд МОЗ України

МОЗ формує зміни до:

- Національного переліку медичних послуг, що гарантуються державою

-Номенклатури лікарських засобів та медвиробів, що закуповуються за кошти бюджету

- Визначаються клінічні показання, форма надання, перелік нутритивних засобів.

4. Розгляд та затвердження змін КМУ

Зміни затверджуються постановою Кабінету Міністрів України — це може бути:

• нова редакція Постанови КМУ № 1080 (2018 р.) про затвердження переліку послуг;
• новий додаток до переліку з окремим пакетом «Нутритивна підтримка».

 5. Розробка/оновлення пакетів медичних послуг НСЗУ

НСЗУ оновлює відповідні пакети послуг, до яких включають нутритивну підтримку як компонент:

• з розподілом: ентеральне/парентеральне харчування;
• з визначенням необхідного обсягу (наприклад: 5 днів ентерального харчування на курс лікування);
• із тарифікацією.

 6. Формування специфікацій та вимог до закупівель

МОЗ (або централізовані закупівельні органи) готують специфікації нутритивних засобів (FSMP):

• склад;
• форма;
• об’єм;
• показання.

 Можливі централізовані закупівлі за програмами МОЗ (як-от онкологія, паліативна допомога, дитяча підтримка).

 7. Запуск реімбурсаційного механізму

Для амбулаторного сегменту можлива окрема модель:

• нутритивний засіб призначається лікарем;
• частково/повністю компенсується через електронний рецепт (як у програмі «Доступні ліки»);
• відпускається через аптеку або заклад.

 8. Моніторинг та оцінка ефективності

• Збір даних НСЗУ по наданню нутритивної підтримки;
• Моніторинг результатів (клінічних і економічних);
• Коригування обсягів і тарифів.

Крок 9

 Приклади досвіду країн ЄС

• Німеччина — FSMP включені до реєстру лікарських засобів, оплачуються страховими компаніями.
• Франція — нутритивна підтримка реімбурсується за медичними показаннями.
• Польща — продукти для нутритивної підтримки входять до програми фінансованого лікування при онкопатологіях.

Важливий  підсумок:

Техніко-економічне обґрунтування 

Включення нутритивної підтримки пацієнтів до гарантованих медичних послуг / програм реімбурсації

(проєкт шаблону)

1. Назва проєкту

Включення клінічно обґрунтованої нутритивної підтримки до Національного переліку медичних послуг та програм державної реімбурсації для пацієнтів із тяжкими хронічними та гострими станами.

2. Ініціатор проєкту

• Міністерство охорони здоров’я України
• Національна служба здоров’я України
• ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» / Професійна медична асоціація / Інститут

3. Обґрунтування необхідності

• Відсутність державного забезпечення нутритивної підтримки призводить до ускладнень, пролонгації лікування, зниження ефективності терапії.
• Пацієнти в онкології, реанімації, паліативній допомозі, післяопераційному періоді мають високий ризик нутритивної недостатності, що погіршує прогноз.
• Відповідно до рекомендацій ESPEN, WHO, EFSA, нутритивна підтримка є стандартизованою складовою медичної допомоги.
• У країнах ЄС нутритивні засоби для спеціального медичного призначення (FSMP) включені до програм фінансування.

4. Цільова група пацієнтів

5. Опис інтервенції

• Надання нутритивної підтримки (ентеральної/пероральної/парентеральної) на основі клінічних протоколів.
• Підбір засобу (FSMP) за показаннями (високобілкове, гіперкалорійне, з імуномодуляторами тощо).
• Тривалість – за рішенням лікаря, мінімум 5–7 днів для гострих станів, до 1–3 місяців для хронічних пацієнтів.

6. Перелік рекомендованих нутритивних засобів

7. Очікувані клінічні результати

• Зменшення тривалості госпіталізації на 2–5 днів
• Зниження ускладнень (інфекцій, пролежнів, сепсису)
• Поліпшення відповіді на основну терапію (хіміотерапія тощо)
• грн за курс 
• Підвищення якості життя паліативних пацієнтів

8. Фінансові розрахунки(прилад для визначення Бюджету фінансування проекту)

▪️ Середня вартість курсу нутритивної підтримки:

• Онкопацієнт: 3 000–5 000 грн
• Паліативний пацієнт: 2 000–4 000 грн / місяць
• ВРІТ: до 6 000

▪️ Загальна потреба на рік:

Орієнтовно 100 000 – 150 000 пацієнтів × 4 000 грн = 400–600 млн грн/рік

9. Пропоновані джерела фінансування

• Державний бюджет (програма медичних гарантій через НСЗУ)
• Місцеві бюджети (пільгові категорії)
• Централізовані закупівлі МОЗ
• Благодійні фонди (як доповнення)

10. Міжнародний досвід

• Польща – нутритивна підтримка реімбурсується при онкології, тяжких станах;
• Німеччина – FSMP включено до страхових програм;
• Франція – FSMP відшкодовуються при призначенні лікаря.

11. Пропозиція щодо включення

1. До Національного переліку медичних послуг, що гарантуються державою – як окремий компонент при лікуванні складних станів (з переліком показань).
2. До тарифів НСЗУ – включити як субкомпонент послуг у пакетах:
   • Стаціонарна онкологічна допомога
   • Реанімація та інтенсивна терапія
   • Паліативна допомога
3. До Програми реімбурсації нутритивних засобів – через електронний рецепт (пілотний етап).

ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» сподівається на те, що наданий аналіз та пропозиції будуть розглянуті, і це врятує від колапсу вітчизняну фармгалузь. Але варто розуміти: запропонована стратегія задовольнить потреби галузі та українських пацієнтів лише за умови консолідованої участі усіх учасників системи охорони здоров'я – від МОЗ та НСЗУ до професійних асоціацій та пацієнтських організацій. Варто об'днатися та спільними зусиллями вирішити нагальні проблеми, а не сіяти ворожнечу і шукати «крайніх».