Олег Швець: Перехідний термін для Закону №4122 варто подовжити

Закон про внесення змін до деяких законів України щдо удосконалення регулювання виробництва та обігу дієтичних добавок – настільки серйозний виклик для виробників, що став приводом для проведення І Всеукраїнського установчого Зʼїзду операторів ринку дієтичних добавок. Щоб з'ясувати, які можливі ризики закондавча інновація несе для пацієнтів, ми запросили до розмови делегата З'їзду, професора, завідувача кафедри громадського здоров'я та нутриціології НУБіП України, голову Асоціації дієтологів України Олега Швеця.

Як пройшов з’їзд? Як реагував ринок на законодавчі зміни, зокрема проєкт Закону №4122? Що викликало найгарячішу дискусію?

– Це був корисний захід для кращого розуміння позиції зацікавлених сторін. Ринок прогнозовано відреагував із пильною настороженістю. Найбільше часу витрачалося на обговорення технічних питань. Саме вони, на думку операторів ринку, не будуть вирішені у відведенні регулятором терміни. І це може зумовити непередбачувані наслідки.

Чи насправді в Україні регулювання виготовлення та обігу дієтичних добавок критично відрізняється від правил, прийнятих у Євросоюзі? 

– Принципи регуляції принципово не відрізняються в ЄС та в Україні. Але їхня імплементація знаходиться на рівнях, які важко порівняти. Коли у 2015 році було вирішено дерегулювати обіг дієтичних добавок, то передбачався цілісний процес імплементації європейських підходів. Натомість, впродовж 10 років так і не було запроваджено нотифікації регулятора щодо початку продажу ДД та не створено реєстр дієтичних добавок, які реалізуються в Україні.

Великим, складним і поки без зрозумілих механизмів вирішення лишається питання запобігання маніпуляціям і зловживанням у реєстрації, промоції та продажі ліків під видом ДД і навпаки.

Для підготовки законопроєкту №4122 були взяті за зразок три країни з найсуворішими критеріями обігу дієтичних добавок – ви вважаєте це доречним? 

– Направду у цих трьох країнах просто дещо відмінні підходи до регулювання обігу дієтичних добавок. І нашим регуляторам та операторам, а головне – споживачам, цей досвід стане у нагоді. Євросоюз і його країни-члени мають бути таким орієнтиром. 

Дієтичні добавки – не ліки, тому чи варто ужорсточати їхній обіг?

– Наразі мова не йде про якійсь суворі підходи до регулювання. Потрібні правила, яких всі дотримуватимуться, і розуміння, хто і що виробляє або імпортує та реалізує як дієтичні добавки. Від цього знову ж будуть у виграші всі сторони, крім недобросовісних учасників ринку.

Для кого ДД життєво необхідні?

–  Перелік людей, яким можуть бути показані дієтичні добавки, дуже широкий. Наприклад, всі українці з середини жовтня по середину квітня потребують вітаміну D3 у вигляді дієтичних добавок. Адже в Україні відсутня системна фортифікація цим вітаміном харчових продуктів. Жінки, в яких можлива вагітність, мають приймати фолієву кислоту, а вегани – вітамін В12. Майже всі хронічні хворі можуть потребувати компенсації неоптимального рівня поживних речовин.

В українських аптеках продаються приблизно 60% дієтичних добавок, виготовлених на європейських підприємствах, але вони не враховують вимог нового законодавства. Українським виробникам потрібен час, щоб перелаштувати свої підприємства під нові правила. Чи не призведе це до того, що пришвидшене введення нового закону стане причиною того, що українські пацієнти залишаться без дієтичних добавок?

– Навряд чи ризик таких катастрофічних наслідків існує. Нове законодавство не висуває якихось надзвичайних вимог. Мова йде про те, що виробники/дистрибьютори повинні зробити свою діяльність більш офіційною із відповідними наслідками у частині відповідальності.

Які, на вашу думку, українські реалії не враховує новий закон? Чи потрібно щось додати і що саме? 

– Вважаю, що перехідний термін варто подовжити. В цей і інші закони багато чого можна додавати або прибирати. Натомість, ці процеси є надскладними. Потрібно вже більш конструктивно працювати з тим, що є.