Олена Пруднікова: Закон №4122 є кроком у радянський союз, де процвітало ручне керування

Голова ГО «Всеукраїнське об’єднання Миколаївська фармацевтична асоціація Фармрада» Олена Пруднікова має великий досвід відстоювання інтересів маленьких аптек. Раніше їх потрібно  було захищати від великих аптечних мереж, але сьогодні ситуація змінилася. Директивне регулювання фармацевтичного ринку, яке запроваджується сьогодні урядом, може стати вироком для аптечних закладів України, а отже, й для пацієнтів.

Вона взяла участь у І Всеукраїнському установчому з’їзді операторів ринку дієтичних добавок, щоб долучитися до обговорення проєкту наказу МОЗ України № 4122 про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення регулювання виробництва та обігу дієтичних добавок. Фармацевт і громадський діяч застерігає про небезпеку регуляторних змін, які анонсуються як проєвропейські, а насправді є поступкою великим фармацевтичним виробникам, що останнім часом форматують ринок під себе.

Внутрішньоусобна війна на фармацевтичному ринку 

В гонитві за здешевленням цін на ліки і забороною маркетингу знищуються не лише маленькі аптеки, а й аптечні мережі. Під час зустрічі з Міністром охорони здоров’я неодноразово говорилося, що тотальне регулювання цін на ліки призводить до того, що аптеки працюють у збиток. А це не лише зменшує їх кількість в країні, де йде війна, причому найбільше потерпають торгові точки в маленьких селищах на прифронтових територіях, а й б'є по бюджету України. Адже чим менший дохід, тим менші відрахування податків до бюджету. 

Ці кошти ж можна було використати для зменшення фінансового навантаження на пацієнтів! Однак хто думає про пацієнтів, коли на кону великі кошти! Я вважаю, що зараз відбувається рейдерське захоплення українського ринку великими фармвиробниками, під дудку яких танцює влада. 

Кому заважає нинішній стан ринку дієтичних добавок

Першим кроком стало тотальне втручання в обіг лікарських засобів, а зараз під загрозою ринок біологічно активних добавок. А знаєте чому? За останній рік попит на БАДи зріс майже на 25%. Зрозуміло, що на цей самий відсоток зменшився попит на лікарські засоби, що дуже «схвилювало» виробників ліків, особливо тих, які завжди були на верхівці ТОП постачальників найпопулярніших препаратів. 

Нам подають законопроєкт №4122 як виконання наших зобов’язань з імплементації європейського законодавства. Але чому тоді стільки розбіжностей з європейськими документами і кому це вигідно? Відповідь очевидна: тим, хто не хоче поступатися ринком біологічним добавкам.

Інакше як пояснити те, що цей законопроєкт народився без участі операторів ринку БАдів? На одному з засідань міжвідомчої групи Голова парламентського підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Сергій Кузьміних повідомив, що законопроєкт про регулювання виробництва та обігу дієтичних добавок вони з МОЗ розробляли два роки (!). Однак оприлюднили цей документ для обговорення лише наприкінці 2024 року, отже виходить, що такий важливий документ розроблявся кулуарно, тобто за спинами стейкхолдерів фармринку? Що це тоді, як не лобізм?

Перезапуск ринку дорівнює його самогубству

Перехідний період для запровадження регулювання за новими правилами дуже короткий – всього пів року. В Європі на це відводиться 5 років. Це нібито зроблено для швидкого перезавантаження ринку. Натомість призведе до зупинки ринку і запустити його наново буде неможливо, бо він збанкрутує. 

З огляду на те, що за зразок для нового закону взяли країни з найсуворішими нормами обігу дієтичних добавок, є велика вірогідність того, що іноземні постачальники БАДів підуть з українського ринку, а вітчизняні будуть довго переоснащувати свої виробничі потужності. А коли їх перелаштують, то дієтичні добавки вітчизняних виробників стануть неконкурентоспроможними у світі – до цього також призведе нестиковка законодавчих норм в більшості країн Євросоюзу та в Україні. Тобто для українських виробників такої продукції це постріл в ногу.

Від кого залежить оцінка впливу дієтичної добавки на здоров’я

За новими правилами регулювання виробництва та обігу біологічно активних добавок вивести на ринок свій продукт можна лише після того, як зроблено оцінку його впливу на здоров’я людини. В Україні це право надане виключно Державному експертному центру МОЗ України, але він не має таких можливостей. А от інститути НАМНУ – ім. Марзєєва, ім. Медведя тощо – їх мають, бо з 50-х років проводять такі дослідження. Але їм не надали права на це. Чому або, скоріше, навіщо? Питання риторичне… Одним учасником процесу значно легше керувати, особливо в «ручному режимі».

Замість оптимістичного закінчення

Регулятори ринку дієтичних добавок зараз знаходяться в шоковому стані і не спроможні мислити стратегічно. На засіданнях в МОЗ вони, наче школярі з місця, викрикують зазвичай одне: «А чому моя діюча речовина не включена в реєстр?» Навіть ромашка туди не включена, бо зареєстрована як лікарський засіб ще 25 років тому. То може краще було передивитися і доопрацювати маркування, а не забороняти?

На мій погляд, перспективи запровадження закону № 4122 в тому вигляді, в якому його зараз намагаються нам нав’язати, призведе до зростання чорного ринку дієтичних добавок. Вони зараз теж є – на Розетці, на iHerb, в соцмережах. Але коли попит на БАДи не зможуть задовольнити в аптеках, українці майнуть у «сіру зону», за яку ніхто не відповідає, бо ті добавки взагалі не зареєстровані як дієтичні. 

Тож наразі ще залишився час не допустити такого, тому варто об’єднатися і домогтися перегляду законопроєкту, який може вдарити і по українській системі охорони здоров’я, і окремо по українських пацієнтах.