Повернення до цивільного життя: громади та медики шукають ефективні рішення для ветеранів

Повернення військовослужбовців до цивільного життя потребує не лише доступу до медичної допомоги, а й створення цілісної системи підтримки, яка охоплюватиме лікування, реабілітацію, психологічний супровід та соціальну адаптацію. Саме ці питання стали центральною темою V Всеукраїнського діалогу «Громади — ветеранам», що відбувся у Рівному.

Учасники заходу обговорили роль громад, медичних закладів та державних інституцій у формуванні ефективної моделі підтримки ветеранів і ветеранок після демобілізації. Особливу увагу приділили питанням безперервності медичної допомоги та координації між різними рівнями системи охорони здоров’я.

Під час дискусії заступниця Голови Національної служби здоров’я України Наталія Ненюченко наголосила, що для ветеранів важливим є не окремий медичний сервіс, а можливість отримувати допомогу на всіх етапах відновлення.

«Наше завдання — побудувати безперервний маршрут підтримки: від сімейного лікаря до спеціалізованого лікування, реабілітації та подальшого супроводу. Ми маємо думати не про окремі програми чи установи, а про систему навколо людини», — зазначила вона.

У НСЗУ повідомили, що під час формування Програми медичних гарантій на 2026 рік одним із пріоритетів стало посилення напрямів, які мають особливе значення для ветеранів. Йдеться насамперед про лікування наслідків бойових травм, реабілітацію та послуги у сфері психічного здоров’я.

Цьогорічний бюджет Програми медичних гарантій становить 191,6 млрд грн — найбільший за весь період її існування. Частину фінансування спрямовано саме на розвиток медичних послуг, необхідних для відновлення військових після поранень та інших наслідків участі в бойових діях.

Водночас державна підтримка ветеранів не обмежується медичними гарантіями. Для цієї категорії громадян діють окремі програми, які передбачають безоплатну стоматологічну допомогу, зубопротезування, довготривалий медичний догляд, а також послуги зі збереження репродуктивного здоров’я.

Окрему роль у системі супроводу ветеранів відведено первинній медичній допомозі. Саме сімейний лікар часто стає першим фахівцем, до якого звертається демобілізований військовий після повернення додому. З огляду на це НСЗУ разом із міжнародними партнерами розвиває спеціалізовані освітні програми для медиків, присвячені особливостям ветеранського здоров’я та роботі з наслідками бойових дій.

Учасники діалогу також наголосили на важливості розвитку інституту фахівців із супроводу ветеранів. Такі спеціалісти допомагають координувати отримання медичних, соціальних та реабілітаційних послуг, що особливо актуально для людей із тяжкими пораненнями або складними маршрутами лікування.

На переконання учасників заходу, ефективна взаємодія медиків, громад, державних органів та фахівців із супроводу має стати основою системи, яка забезпечить ветеранам не лише доступ до лікування, а й повноцінне повернення до активного життя та інтеграцію в суспільство.

Читайте також Життя після поранення: запускається програма довготривалого медичного догляду для ветеранів.