Саміт у Брюсселі окреслив слабкі місця медицини ЄС: які виклики вже актуальні для України
Дефіцит лікарських засобів, кадрова криза, старіння населення, етичні ризики штучного інтелекту та погіршення психічного здоров’я — ці теми стали центральними під час саміту з питань охорони здоров’я, організованого Euronews у Брюсселі. Європейські політики, представники індустрії та міжнародні експерти зійшлися в одному: система охорони здоров’я ЄС перебуває у точці глибокої трансформації — і частина цих викликів вже напряму стосується України.
Одним із головних сигналів саміту стала заява єврокомісара з питань охорони здоров’я Олівер Варгеї: «Охорона здоров’я залишається найбільшим викликом як для Європи, так і для світу».
1. Дефіцит ліків і залежність від імпорту
Європа досі відчуває наслідки розривів у глобальних ланцюгах постачання. За оцінками Єврокомісії, понад 80% активних фармацевтичних інгредієнтів (API) імпортуються, переважно з Азії. Це створює системний ризик дефіциту базових препаратів.
Для України ця проблема ще гостріша: за різними оцінками, до 70–75% лікарських засобів або їх компонентів є імпортозалежними, що особливо критично в умовах війни та логістичних обмежень.
2. Кадровий дефіцит у медицині
У ЄС бракує близько 1,2 млн медичних працівників, включно з лікарями, медсестрами та фармацевтами. Старіння кадрів лише поглиблює проблему.
В Україні ситуація подібна: за даними МОЗ, дефіцит медичних кадрів у деяких регіонах сягає 20–30%, а війна прискорила відтік фахівців.
3. Старіння населення
До 2050 року понад 30% населення ЄС буде старше 65 років. Це означає різке зростання хронічних і неінфекційних захворювань.
В Україні демографічна криза ще глибша: частка людей старшого віку вже перевищує 22%, а народжуваність продовжує падати.
4. Зростання неінфекційних захворювань
Серцево-судинні хвороби, діабет, онкологія формують до 80% смертей у Європі.
В Україні цей показник ще вищий — близько 85–90% смертності припадає саме на неінфекційні захворювання.
5. Психічне здоров’я — нова криза
Міністр охорони здоров’я Чехії Адам Войтех наголосив: «Психічне здоров’я погіршується, особливо серед молоді».
В Україні це питання критично загостриося через війну: за оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я, до 10 млн українців можуть потребувати психологічної підтримки.
Європа робить ставку на системні зміни — від регуляторної реформи до технологічного прориву.
ЄС уже погодив масштабне оновлення фармзаконодавства та просуває закон про біотехнології. Мета —
За словами Варгеї, фармацевтична галузь формує 5% доданої вартості промисловості ЄС і майже 11% експорту, тому її зміцнення — це також економічна стратегія.
ЄС робить ставку на диверсифікацію постачань і міжнародну співпрацю — урок пандемії COVID-19.
Європа прагне знайти «золоту середину» між США (приватне фінансування) і Китаєм (державна модель).
Генеральний директор HealthAI Рікардо Батіста Лейте наголосив: ЄС має об’єднати державний і приватний сектори для розвитку медичного ШІ. Водночас у Єврокомісії застерігають: головна межа — безпека пацієнта.
Представники індустрії наголошують: рання діагностика значно дешевша за лікування. Наприклад, хронічна хвороба нирок, виявлена на пізніх стадіях, призводить до дорогого діалізу, якого можна було б уникнути.
Більшість викликів, озвучених у Брюсселі, вже є реальністю для української системи охорони здоров’я — але в більш складних умовах.
Що Україна може перейняти:
Саміт у Брюсселі показав: система охорони здоров’я Європи вже не може функціонувати за старими правилами. Вона переходить до моделі, де ключову роль відіграють інновації, гнучке регулювання та стратегічна автономія.
Для України це не просто орієнтир — це фактично дорожня карта. Адже більшість озвучених проблем у нас уже не майбутнє, а сьогодення.