Що таке бути українським фармацевтом

Фармацевти — це продавці ліків? А чому тоді на початку війни люди стояли в черзі під обстрілами, щоб зайти в аптеку? Фармацевт знає про ліки все і навіть трошечки більше, ніж лікар. Кожний працівник аптеки стикався з рецептами, які написані з помилками, що можуть коштувати пацієнту життя.

Коли говорять, що продавця ліків хвилює лише чек, а не проблема того, хто стоїть по той бік першого столу, звідки тоді береться емоційне вигорання, якщо ти касовий аппарат? 

Коли говорять про фармацевта, уявляють людину, яка «відпускає ліки». Але якщо б це справді був просто продаж коробочок з препаратами, професія не вимагала б нічого більшого, ніж знання асортименту та касової програми. У такому випадку фармацевти не знали б, що таке емоційне вигорання — адже воно народжується там, де є справжнє емоційне залучення, відповідальність і турбота про людей.

Фармацевт — це не касир, а фахівець, який поєднує глибокі знання про ліки з умінням підтримати людину, що прийшла не просто за пігулками, а за допомогою. Більшість відвідувачів аптеки приходять у стані стресу, тривоги чи болю. І саме тут на перший план виходить ключова професійна риса — емоційний інтелект та емпатія.

Це здатність розуміти власні емоції та емоції інших, керувати ними, знаходити слова підтримки, навіть коли ситуація критична. Для фармацевта це означає вміння:

•  швидко розпізнати настрій та стан людини;

•  адаптувати тон і темп розмови;

•  уникати конфліктів і непорозумінь;

•  пояснити складну інформацію простою мовою;

•  зберігати спокій, навіть коли відвідувач емоційно збуджений чи роздратований.

Якщо продавець товару думає про швидкість операції, то фармацевт думає про безпеку, довіру і здоров’я. Емпатія, уважність і здатність встановити контакт тут не «додаток», а частина професійної майстерності. Саме тому розвинений EQ напрям впливає на якість фармацевтичної допомоги.

Високий емоційний інтелект допомагає фармацевту не лише обслуговувати, а й підтримувати — морально, психологічно та інформаційно. Це вміння бути для людини не просто «джерелом ліків», а партнером у її одужанні.

І так, емоційне вигорання у фармацевтів — це не ознака слабкості, а доказ того, що вони працюють «з душею». Вигорає той, хто вкладає в роботу себе, свої емоції та сили, щодня зустрічаючи чужий біль і турботи.

Тож коли наступного разу хтось скаже, що фармацевт — «просто продавець ліків», варто пам’ятати:

продавець продає товар, а фармацевт допомагає людині зберегти або повернути здоров’я.

А інвестиції у розвиток емоційного інтелекту фармацевтів — це не про «м’які навички». Це про безпеку пацієнтів, зокрема під час обстрілів, коли людина в аптечній формі закриває собою відвідувача аптеки від уламків скла. Це про якість допомоги, у тому числі долікарняної, на сходах аптеки чи в аптечному залі, куди приводять поранених, бо знають – тут допоможуть. Подякуйте фармацевтам, коли будете в аптеці. Ваше здоров'я і життя для них часто дорожче за власне